Опис мінералів з кар’єру

(Додаток 3)

Кварц (SіО₂) — найпоширеніший на Землі міне­рал, який утворюється магматично і гідротермально, трапляється в зернистих агрегатах, у вигляді піску, утворює друзи і кристали стовпчастої, призматичної форми.

Кварц риски не дає, має скляний блиск, на зламі - жирний. Твердість кварцу, за шкалою Мооса, ста­новить 7. Спайність у нього недосконала, злам - раковистий, густина - 2,65 г/см³. Цей мінерал ви­користовується в радіотехніці, оптиці, в скляній та керамічній промисловості. Прозорі різновиди засто­совують і в ювелірній справі.

Райони поширення кварцу: Донбас (Нагольний Кряж), Волинь, Закарпаття, а також Південний та Полярний Урал, Якутія, Далекий Схід.

Польовий шпат

Ортоклаз (К[АlSі₃О₈] ), або польовий шпат, - дуже поширений мінерал, входить до складу гранітів, сієнітів, гнейсів, пісковиків і багатьох інших порід. Трапляється у вигляді щільних зернистих агрегатів, вкраплень, кристалів. Ортоклаз має біле, рожеве, чер­воне, коричневе забарвлення, безбарвну риску, твердість, за шкалою Мооса, становить 6, скляний блиск, спайність досконала в двох напрямках, густи­на — 2,6. Близький до нього мінерал — це мікроклін, відрізняється від ортоклазу лише під мікроскопом.

Використовується в фарфоровій, керамічній, скляній промисловості. Місячний і сонячний камені - цінна декоративна сировина.

Ортоклаз дуже поширений, зокрема на Волині, в Поліссі, Приазов'ї, в Карелії тощо.

Кремінь (халцедон)

Халцедон (SіО₂) — прихованокристалічний різно­вид кварцу, що утворюється гідротермально та екзогенно, має ниркоподібні, сферолітові, волокнисті форми, натічні агрегати, драглевидні маси, кремінь — халцедон з домішками глини, кальци­ту, бурий, сірий, чорний, непрозорий.

Халцедон має восковий або матовий блиск. Твер­дість його становить, за шкалою Мооса, 6...7, спай­ності немає. Злам цього мінералу раковистий, часто з гострими, навіть різальними краями. Використовують халцедон як полірувальний матеріал, різновиди його (агат, сердолік) є сировиною для виробництва сувенірів, прикрас. Також цей мінерал застосовують у точному приладобудуванні.

Родовища халцедону: Карадаг (Крим), Амурська область (Росія), Ахалцинське (Грузія), Вірменія, Урал.

Гематит (червоний залізняк)

Гематит (Fе₂O₃), або червоний залізняк, — міне­рал метаморфогенного, гідротермального та екзоген­ного походження. Колір гематиту змінюється від чорного до черво­ного, риска — вшпнево-червона. Блиск цей мінерал має напівметалічний або матовий. Твердість, за шка­лою Мооса, становить 5...6. Спайності в гематиту не­має, кристали крихкі. Густина гематиту становить 5,2 г/см³. Використовується цей мінерал як цінна за­лізна руда, для виготовлення фарб, олівців.

Великі родовища гематиту: в Україні - Криворізьке, Кременчуцьке, Керченське, в Росії — Курсь­ка магнітна аномалія, Урал.

V.Опис гірських порід Магматичні гірські породи

Під будовою магматичних порід розуміють їхню структуру та текстуру.

Структура породи визначається її внутрішніми особливостями, тобто розмірами зерен мінералів, їхньою формою та співвідношеннями між ними.

Текстура породи – це зовнішні ознаки породи, зумовлені взаємним розміщенням її складових частин та способом заповнення простору.

Структури інтрузивних порід визначаються умовами їх утворення (повільне застигання й кристалізація магми при підвищеннях температури і тисках) і найчастіше бувають рівномірнозернистими та нерівномірнозернистими. Серед останніх виділяють породи крупнозернисті (розмір зерен мінералів від 1 до 0,3 см), середньозернисті (0,3…0,1 см), дрібнозернисті (0,1…0,05), тонкозернисті (до 0,05 см). Найпоширенішими текстурами інтрузивних порід є масивні і щільні, в яких мінерали щільно прилягають один до одного та немає будь-якої орієнтації в їх розміщенні.

У кожної інтрузивної породи є її ефузивний аналог, тобто порода, тотожна хімічним складом і відмінна від неї лише за структурою та текстурою, які визначилися швидким застиганням магми на поверхні Землі чи на невеликій глибині.

Для ефузивних порід характерні такі структури, як:

• порфірова – на тлі однорідної нерозкристалізованої основної маси виділяються окремі зерна мінералів;

• афанітова – порода, складена дрібними зернами мінералів, які не розрізняються неозброєним оком;

• склувата – виникає внаслідок швидкого застигання лави, подібна до скла.

Типовими текстурами ефузивних порід є:

• пориста – характеризується наявністю пор і виникає внаслідок швидкого застигання лави, з якої виділяються газоподібні продукти;

• мигдалекам’яна – утворюється в тих випадках, коли пори чи порожнини в породі заповнюються вторинними мінералами;

• флюїдальна – виділяються чітко виражені сліди течії лавового потоку тощо.

Виверження вулканів часто супроводжується потужними вибухами, що призводить до утворення уламкового матеріалу. В разі його подальшого ущільнення та цементації формуються породи із уламково-пористою структурою.

До складу магматичних порід входять породотвірні мінерали, тобто ті, що становлять основну масу даної породи, та акцесорні – ті, що містяться в ній у незначних кількостях. Основними породотворними мінералами є польові шпати (ортоклаз, мікролін тощо), кварц, рогова обманка, олівін, піроксени, амфіболи, слюди. Акцесорні мінерали – це найчастіше апатит, хроміт, магнетит, циркон, ільменіт тощо.

Всі магматичні породи за вмістом кремнезему поділяються на кислі, середні, основні та ультра основні.

Граніт – інтрузивна порода із зернистою структурою та щільною, масивною текстурою. Основні мінерали – польовий шпат і кварц, у невеликій кількості – мусковіт. Біотит та рогова обманка становлять до 10%. Акцесорні мінерали граніту – гранат, апатит, циркон, магнетит тощо. Колір граніту світло-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний. Засягає він у земній корі у вигляді батолітів, штоків, лаколітів, рідше – дайок. Граніт широко використовують як будівельний та облицювальний матеріал. Великі поклади його відомі на Українському щиті (Житомирщина, Придніпров’я, Приазов’я).

Ліпарит – щільна або пориста порода з порфіровою структурою, часто також з флюїдальною текстурою. За складом він не відрізняється від граніту. Порфіроподібні вкраплення представлені польовим шпатом, кварцом. Ліпарит має колір білий, світло-сірий, жовтуватий, червонуватий. Залягає він у вигляді потоків. Використовують ліпарит як будівельний камінь, у скляній промисловості. Райони залягання ліпариту – Карпати, Придніпров’я, острови у Середземному морі, Кавказ, Алтай.

Сієніт – інтрузивна порода з порфіроподібною структурою. У складі сієніту в невеликій кількості міститься рогова обманка, піроксен, біотит. Зовні сієніт нагадує граніт, від якого відрізняється вмістом кварцу – нульовим, інколи – до 5 % . Колір мінералу рожевий, червоний, світло-сірий.

Габро – інтрузивна порода. Габро складене лабрадором, піроксеном, олівіном, нечасто – роговою обманкою і біотитом. Колір габро змінюється від темно-зеленого до чорного.

Перидотит – інтрузивна порода. Складений олівіном та піроксеном, можуть міститися біотит, гранат. Колір перидотиту чорний, темно-зелений, жовто-зелений.