Основні технічні характеристики ротаметрів рс-3 і рс-5

Показник	РС-3	РС-5
1	2	3
Висота приладу, мм	400	460
Довжина шкали, мм	200	250

Продовження табл. 4

1	2	3
Межі виміру, л/год (л/хв), при по­плавках: ебонітовому дюралюмінієвому із сталі 1Х18Н9Т	36-300 (0,6-5) 90-630 (1,5-10,5) 180-1000 (3-16,7)	630-4020 (10,5-67) 900-6000 (15-100) 1200-9600 (20-160)
Максимальна похибка (від верхньої межі виміру) %	1,5-2,5
Приєднання	Ніпельне під шланг	Фланцеве
Маса, кг	0,3	4,0

Кількість аспірованого повітря при вимірюванні ротаметрами рахується множенням об'ємної витрати на тривалість відбору проби. При пульсуючому потоці повітря ротаметрами не користуються.

Реометри (скляні лабораторні), призначені також для вимірів об'ємної витрати аспірованого повітря, виготовляються двох типів - РДС —с діафрагмою на витрату до 6000—9600 л/год і РКС — з капіляром на ма­лі витрати.

Для уловлювання високодисперсних аерозолів (диму, пилу, туману) використовують фільтри: паперові і мембранні, з тонких волокнистих матеріалів фільтри Петрянова (ФПП-15), скляні пористі тощо. Для уловлювання аерозолів з малолетючою дисперсною фазою доцільно застосовувати аналітичні аерозольні фільтри АФА (АФА-ВП-10, АФА-ВП-20) (табл. 5)

Таблиця 5.

Основні технічні характеристики фільтрів типа афа

Показник	АФА-ВП-10	АФА-ВП-20
Ефективність %	99,5
Аеродинамічний опір при максимальному навантаженні, кПа (кгс/м2)	1,47 (150)
Максимальне навантаження, л/год	4200	8400
Гранична температура повітря ºС	До 60
Маса, кг	50	100

Фільтри АФА-ВП-10 і АФА-ВП-20 виготовляють у вигляді дисків з перхлорвінілової тканини ФПП, вкладених в захисні кільця з виступами з щільного паперу. Фільтри з цієї тканини при високій ефективності володіють невеликим аеродинамічним опором, що дозволяє пропускати повітря з швидкістю до 8400 л/год. Матеріал гідрофобний, тому при відносній вологості до 90 % їх маса залишається незмінною. При вологості повітря понад 95 % перед зважуванням після відбору проб фільтри слід помістити в термостат на 20-30 хв при температурі 55-60 °С (або в ексикатор на 2 год.) потім витримати при температурі 18—22 °С протягом години.

Для мікрохімічних аналізів застосовують фільтри типа АФА-Х (табл. 6).

Фільтри АФА-ХА, виготовлені з ацетилцелюлозного матеріалу (ФПА-15), що фільтрує, застосовують при аналізі дисперсної фази аерозолів. Фільтри АФА-ХМ, виготовлені з метилметакрилатного матеріалу (ФПН-15), що фільтрує, призначені для аналізу нелетючих аеродисперсних домішок. Для аналізу аерозолів, дисперсна фаза яких розчинна в лугах фільтру АФА-ХС, виготовлені з матеріалу полістиролу, що фільтрує.

Таблиця 6.

Основні технічні характеристики фільтрів типа АФА-Х, вживаних для мікрохімічних аналізів

Показник	АФА-ХА	АФА-ХП	АФА-ХС	АФА-ХМ
Ефективність %	97	99,0-99,5
Аеродинамічний опір при максимальному навантаженні, кПа (кгс/м2)	1,96 (200)	1,47 (150)	1,47-1,96 (150-200)
Максимальне навантаження, л/год	6000	8400	7200	6000
Гранична температура повітря ºС	150	60	70	50

Фільтри АФА-ХП, виготовлені з перхлорвінілової тканини ФПП-15, по гідрофобності і стійкості проти дії кислот і лугів аналогічні фільтрам АФА-ВП, і їх використовують для аналізу аеродисперсних домішок, розчинних в кислоті.

Для відбору проб повітря аналітичні фільтри поміщають в спеціальні патрони (алонжі). Для фільтрів з робочою поверхнею 10 см² застосовують алонжі типу ІРА-10ОП, для фільтрів з робочою поверхнею 20 см² – алонжі типу ІРА-20ОП.

Для визначення масової концентрації пилу безпосередньо на робочому місці застосовують радіоізотопний вимірювальник Приз-1 (Табл. 7).

Таблиця 7.

Основні технічні характеристики пиломіра Приз-1

Межі виміру запиленого повітря при масі пилу на фільтрі 0,5-10 мг/м3	1-500
Похибка	Не більше 30%
Тривалість безперервної роботи, год.:	8
Умови експлуатації: Температура ºС Відносна вологість при 35ºС, %	-10...+40 до 8
Маса, кг: Вимірювального блоку Блоку живлення	5,5 4,5

Масову концентрацію пилу в повітрі виробничих приміщень визначають за допомогою пиломірів ИЗВ-1 і ИЗВ-3. Пиломір ИЗВ-3, що відрізняється від ИЗВ-1 ширшими межами вимірів (0,25-50 мг/м³) і меншою масою (4 кг), забезпечує відбір не менше 100 проб без перезарядки акумуляторів.

Таблиця 8.

Основні технічні характеристики пиломіра ИЗВ-1

Межі виміру запиленого повітря, мг/м3	0,5-30,0
Похибка виміру %	±30
Маса, кг:	6,0

Таблиця 9.

Основні технічні характеристики пиломіра ИКП-1

Межі виміру запиленого повітря, мг/м3	0,1-500,0
Діаметр реєстрованих часток, мкм	0,001-10,0
Похибка виміру %	±10
Маса, кг	7,0

Прилад СПГ-10 (маса 7,7 кг) призначений для двоступінчатих гра­віметричних вимірів масової концентрації пилу.

Дисперсний склад пилу (аерозолю) визначають відповідно до методики, що передбачає вимір маси, що знаходиться в повітрі пилу, з роз­діленням його на тонку і грубу фракції [ ].

Для визначення концентрацій аерозолю застосовується фотоелектричний лічильник АЗ-5 (маса 8,5 кг), що дозволяє досліджувати дисперсний склад пилу з величиною часток від 0,4 до 10 мкм. Межі вимірюваних кон­центрацій 1—300 тис. часток на літр. Похибка вимірів +20 %.

Вміст токсичних речовин в повітрі визначають також за допомогою поглинальних приладів. Метод аналізу зводиться до концентрува­ння домішок, що містяться в повітрі, в поглинальних рідинах (розчинниках, реактивах, дистильованій воді) або на поверхні адсорбенту.

Оптимальні значення об'ємної витрати повітря при відборі проб для цих приладів приведені нижче.

Прилад Об'ємна витрата, л/год

Полежаєва 12—18

Зайцева 30—60

Те ж (видозмінена модель) 60—180

З пористою пластиною 60—90

Ріхтера:

мала модель До 60

середня модель До 300

Збільшення швидкості аспірації повітря викликає віднесення поглинальної рідини, а часто — і зміна процесу абсорбції. Ефективність абсорбції збільшується з пониженням температури, тому у ряді випадків поглинальний прилад рекомендується охолоджувати, поміщаючи його в посудину з льодом.

Тверді сорбенти (сілікогель, активоване вугілля, хлорид кальцію тощо) застосовуються, як правило, при негативних температурах, коли багато рідких поглиначів замерзають. Досліджуване повітря при об'ємній витраті 180— 300 л/год пропускають через U-подібну або гофровану трубку, заповнену сорбентом (наприклад, зернистим сілікогелем). Проте трубки з нерухомим шаром сорбенту створюють чималий опір, що зростає із зменшенням розмірів зерен.

Значно менший опір має поглинювальний прилад Яворського з «киплячим» шаром сорбенту. Швидкість аспірації повітря цим приладом може досягати 600—720 л/год. Аналізовану речовину, поглинену сорбентом, десорбують у відповідне рідке середовище струменем чистого нагрі­того повітря або екстрагують розчинником.

При санітарно-гігієнічних обстеженнях повітряного середовища робочої зони приміщень часто застосовується метод виміру концентрацій шкідливих речовин індикаторними трубками (експресний метод). Відповідно до ГОСТ [ ] метод передбачає визначення вмісту шкідливих речовин від 0,5 ГДК і більше.

Для проведення аналізів використовують: повітрозабірний пристрій, що забезпечує при однократній дії відбір від 30 до 400 см³ повітря з похибкою ±5 %, індикаторні і допоміжні трубки. Можливість вживання індикаторних і необхідність використання допоміжних (окислювальних, осушних, таких, що фільтрують і ін.) трубок визначають за результатами якісної оцінки складу повітря робочої зони. Виміри проводять при наступних параметрах: барометричному тиску—від 90,6 до 104 кПа (680—780 мм рт. ст.); відносній вологості — від 30 до 80% і температурі — від 15 до 30 °С.

При використанні індикаторних трубок вимір слід починати через хвилину після їх розгерметизації. Розмитість межі розділу шарів вихідного індикаторного порошку, що прореагував, не повинна перевищувати 2 мм. Відлік результату виміру проводиться від середини розмитості. При розмитості межі, що перевищує 2 мм, виміри слід повторити.

Виміри концентрацій шкідливих речовин проводяться не менше трьох разів і виробничих умовах по ГОСТ. Концентрацію шкідливих речовин в повітрі робочої зони (до 2 м ) визначають по довжині, що змінив первинне забарвлення шару індикаторного порошку з допомогою шкали, нанесеної на касету індикаторної трубки або шкали, що додається до комплекту. Похибка виміру складає ±35 % в межах 0,5— 2,0 ГДК і 25% при вищих концентраціях. За результат аналізу приймають середньоарифметичне значення трьох вимірів.

Універсальний переносний газоаналізатор УГ-2 (маса 1,5 кг) дозволяє поєднати відбір проб і їх аналіз в одну операцію. Досліджуване повітря всмоктується в прилад за допомогою вбудованого в нього гумового сильфону через індикаторну трубку, на якій за шкалою, індивідуальною для кожної домішки, вимірюється величина забарвленого шару в мг/м³.

Газоаналізатор забезпечує отримання задовільних результатів при температурі повітря 10—30 °С; відносній вологості не більше 90%, тиску 98,6—104 кПа (740—780 мм рт. ст.) і вмісті пилу не більше 40 мг/м³.

Використання газоаналізатора УГ-2 в умовах, що відрізняються від вказаних, спричиняє за собою збільшення похибки вимірів.

Визначення концентрації сірчистого ангідриду газоаналізатором УГ-2 проводиться при температурі 15—30 °С, за допомогою поглинювальної трубки —при тій же температурі, без поглинювальної трубки—при 10—25 °С. Похибка вимірів не перевищує ±10 % від верхньої межі кожної шкали.

Таблиця 9.

Основні технічні характеристики газоаналізатора ГХ

Вид газу	Межі виміру концент- рацій, мг/м3 (%)	Об’єм всмоктуваного повітря, см3	Тривалість аналізу, хв.	Чутливість виміру мг/м3 (%)	Термін придатності індикатор-них трубок, міс
1	2	3	4	5	6
Окисел вуглецю	0-250 0-2500	1000 100	0,5-2,0	6,3	24
Сірчистий ангідрид	0-200	1000	0,5-2,0	10,0	12

Продовження табл. 9

1	2		3		4		5		6
Сірководень	0-100		1000		0,5-2,0		5,0		12
Окисли азоту	0-100		1000		1,0-5,0		2,0		12
Двоокис вуглецю		0-2% 0-15%		200 100		1,5-2,0		0,25% 1,0%		12

Газовизначник ГХ (маса 0,31 кг) призначений для швидкого визначення малих концентрацій окислу вуглецю, сірчистого газу, сірководню і оксидів азоту в повітрі рудних копалень і повітрі робочих приміщень (табл. 9). Похибка визначення не перевищує ±25 %.

Для визначення концентрації горючих газів в повітрі виробничих приміщень застосовують переносні газоаналізатори типу ПГФ в іскробезпечному виконанні. Газоаналізатор ПГФ2М1-І 4А призначений для вимірювання концентрацій водню в межах 0,2—3,7 %, а газоаналізатор ПГФ2М1 — для вимірювання концентрацій пари рідких видів палива до 240 мг/л.