Допустимі значення параметрів повітря в робочій зоні виробничих приміщень з надлишками явного тепла в теплий період

явності в місцях вимірів джерел інфрачервоного опромінення похибка приладів не повинна перевищувати ±17 %. Похибка вимірів швидкості руху повітря може складати не більш ±0,1 м/с.

Вимірювальні прилади слід встановлювати далеко від холодних зовнішніх огороджень, джерел випромінення тепла, зони дії припливних струменів і сонячної радіації. Резервуари термометрів повинні вільно омиватися повітрям. При вимірі температури повітря поблизу гарячих або холодних поверхонь слід користуватися аспіраційними психрометрами, в яких резервуари термометрів захищені від теплової радіації. При вимірі тем­ператури повітря поблизу джерел випромінювання ртутними або спиртовими тер­мометрами їх резервуари слід захищати екранами з фольги або білої ж­есті. Показання термометрів знімають через 5 хв. після їх установки, коли показання стабілізуються. При цьому слід виключати дію сторонніх чинників (освітлення відкритим полум'ям, дотику до балона, дихання на нього і ін.).

Температуру повітря в межах від 40 до 60 °С вимірюють рідинними (ртутними або спиртовими) термометрами з ціною поділки не більше 0,5 °С. Для виміру температури вище 60 °С допускається вживання термо­метрів з ціною поділки 1 °С. При спостереженні за температурою повітря протягом доби або більше виміри виконуються самописними приладами — термографа­ми. При вимірюванні температури зовнішнього повітря слід виключити вплив сонячних променів і атмосферних опадів.

Відносну вологість повітря визначають за показаннями сухого і мокрого термометрів. Для цього використовують звичайні психрометри (типу психрометра Августа) і аспіраційні. Показання перших реєструют­ься не раніше чим через 10 хв після установки, других — через 3 хв після включення вентиляторів приладу.

При визначенні відносної вологості повітря слід враховувати швидкості його руху. Тому одночасно з визначенням відносної вологості по психрометру в зоні розміщення приладу вимірюють і швидкість руху повітря. За відсутності таких даних значення цього параметра приймають в межах 0,3—0,5 м/с.

В умовах виділення великих кількостей променистого тепла слід користуватися аспіраційними психрометрами.

При необхідності виявлення вимірів відносної вологості повітря в часі застосовують самописні гігрографи з добовим або тижневим заводом.

Швидкість руху повітря в робочій зоні приміщень і точ­ках виміру відносної вологості визначають за допомогою крильчастих ане­мометрів АСО-3 (межі вимірів 0,2—5,0 м/с), чашкових анемометрів МС-1 (1 — 20 м/с). Для визначення точкових швидкостей малих значень (від 0,1 м/с і вище) використовуються термоанемометри (ЕА-2М, ТА- ЛІОТ, ТП-45).

При визначенні швидкостей руху повітря в робочій зоні її умовно розділяють на рівновеликі частини, в центрі яких робляться виміри. У кожній точці роблять два виміри. Якщо різниця їх результатів перевищує 5 %, здійснюють контрольний вимір.

Інтенсивність теплової радіації вимірюється актинометром ЕТМ. В процесі вимірів слід уникати опромінень теплоприймача, особливо при інтенсивній радіації, оскільки це призводить до нагріву тепловідбивних пластин і спотворення показань.

Атмосферний тиск вимірюють барометром-анероїдом, ртутним чашковим або сифоновим барометрами. При вимірі тиску в межах 93— 107 кПа (700—800 мм рт. ст.) можна користуватися баротермогігрометром БМ-2 (допустима похибка ±0,66 кПа). Цим приладом може бути виміряна також­ відносна вологість повітря (допустима похибка ±10%) і температура повітря (допустима похибка ±1,5 °С). Для безперервного атмосферного тиску застосовують барограф.