1.2. Визначення концентрацій шкідливих речовин і пилу в повітрі робочої зони

Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК, приведених в ГОСТ. Якщо в повітрі робочої зони одночасно міститься декілька шкідливих речовин однонаправленої дії, сума їх фактичних концентрацій до ГДК кожного, окремо не повинна перевищувати одиниці. Якщо шкідливі речовини, що містяться, не володіють однонаправленою дією, їх ГДК залишаються такими ж, як і при ізольованій дії.

Спосіб відбору проб і тип уловлюючого пристрою вибирають в залежності від виду токсичної речовини і її положення у повітряному середовищі. Міра поглинання шкідливої речовини фільтром або поглиначем має бути не менше 95%. Похибка виміру відібраної проби повітря не повинна перевищувати ±10 %. При визначенні кількості шкідливої речовини в пробі допускається відхилення до ±10%. Максимальна загальна помилка визначення масовою кон­центрації домішок в повітрі може складати не більш ±25 %.

Прийнятий метод повинен забезпечувати вибіркове визначення концентра­ції шкідливих речовин в пробі на рівні менше 0,5 ГДК і специфічне визначення концентрації токсиканта в пробі за наявності інших речовин у повітрі робочої зони.

Тривалість відбору проб при разовому визначенні максимальної ГДК не повинна перевищувати 30 хв.

При аналізі припливного повітря прийнятий метод повинен забезпечувати визначення концентрації шкідливих речовин на рівні 0,3 ГДК при необмеженому часі відбору проби.

Результати визначення концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони наводяться до нормальних умов: температурі 20 ºС, атмосферному тиску 101, 325 кПа (760 мм рт. ст.), відносній вологості 50 %.

Для відбору проб і їх аналізу слід застосовувати аспіраційну апаратуру, фільтри і пиломіри, що гарантують здобуття похибки не більше зна­чень, вказаних вище.

Аспіратор моделі 822 (маса 8 кг) дозволяє відбирати одночасно чотири проби повітря: дві на газо- або пароподібних домішках з об’єм­ною витратою від 6 до 60 л/год і дві на пил (аерозоль) з об'ємною витратою від 60 до 1200 л/год. Якщо витрата складає менше 2000 л/год, тривалість роботи не повинна перевищувати однієї години, після чого прилад слід вимикати на 10—15 хв. При витраті повітря 1200 л/год або його підсосі через розгрузоч­ний клапан тривалість роботи аспіратора практично не обмежена.

Електроаспіратор типа ЕА-40-Л (маса 10 кг) дозволяє відби­рати одночасно дві проби на газо- або пароподібних домішках з об'ємною витратою до 180 л/год або дві проби на пил (аерозоль) з об'ємною витратою до 1200 л/год.

Ротаційна установка ПРУ-4 (маса 8,5 кг) застосовується для відбору одночасно двох проб на газо- або пароподібних домішках і двох пробах на пил (аерозоль). Два ротаметри установки відкалібровано на об'ємну витрату 6—240 л/год і два інших — на 60—1500 л/год. Тривалість відбору проб 2—3 год.

Використання ротаційної установки у вибухонебезпечних приміщеннях заборонено.

Недоліком вказаних приладів і ротаційної установки є порівняно невелика витрата повітря, що аспірується. З продуктивніших установок слід зазначити дослідну модель установки ПРУ-4-150, укомплектовану двома ротаметрами на об'ємну витрату 1500 л/год і двома ротаметрами на 3000 л/год кожен.

При необхідності визначення малих концентрацій пилу ваговим мето­дом високопродуктивна установка може бути зібрана з окремих серійних приладів. Як спонукачі в таких випадках використовують побутовий електропилосос потужністю 300—500 Вт або лабораторну повітродувку з об’ємною витратою не менше 1200 л/год. Для виміру швидкості просмоктування повітря або визначення об'ємної витрати повітря, що аспірується, застосовують газові лічильники, ротаметри і реометри.

Лабораторний газовий лічильник ГСБ, що працює на рідкому заповнювачі (воді), призначений для виміру об'ємної витрати газу (повітря).

Ротаметри використовуються також для виміру об'ємної витрати га­зу (повітря). Прилад складається з вертикальної конічної трубки і поплавця, що вільно переміщається в ній. Трубка має бути встановлена строго вер­тикально, відхилення її хоч би на 10° викликає додаткову похибку величиною 1 %. При комплектуванні аспіраційної установки можуть бути використані ротаметри РС-3 або РС-5 (табл. 4).

Таблиця 4.