Міністерство освіти І НАУКИ України

Криворізький технічний університет

Кафедра теплогазоводопостачання, водовідведення і вентиляції

Методичні вказівки

з виконання лабораторної роботи № 1

„САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА І ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ВИМІРЮВАННЯ

ПРИ ВИПРОБУВАННЯХ І НАЛАДЦІ СИСТЕМ

ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ”

по курсу

«НАЛАДКА І ЕКСПЛУАТАЦІЯ систем тгпв»

для студентів спеціальності 6.092100 «Теплогазопостачання

і вентиляція» усіх форм навчання

Кривий Ріг КТУ 2008

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКІ

З ПРОВЕДЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

1. До виконання робіт в лабораторії наладки і експлуатації систем ТГПВ допускаються студенти, що пройшли інструктаж по правилам безпеки при роботі в лабораторії і завчасно ознайомилися з цими методичними вказівками.

2. Перед початком виконання лабораторної роботи викладач перевіряє ступінь готовності студентів до її виконання, знання студентами методики проведення роботи, а також проводить інструктаж з техніки безпеки про що оформлює контрольний лист.

3. Всі вибухонебезпечні роботи й роботи, що пов'язані з регулюванням електричного струму, тиску газу чи повітря, виконуються в суворій відповідності згідно правил техніки безпеки і тільки під наглядом та за вказівками викладача.

4. Студенти зобов'язані виконувати всі вказівки викладача щодо проведення лабораторних робіт, а також правила техніки безпеки.

5. Під час проведення занять в приміщенні лабораторії забороняється:

–проводити чи виконувати дії не передбачені методикою проведення лабораторних робіт;

–відволікатись та відволікати інших;

–захаращувати робоче місце невідповідними предметами, такими як сумки, дипломати, верхній одяг тощо;

–вмикати та вимикати пристрої без дозволу викладача;

–залишати своє робоче місце без дозволу викладача;

–торкатись до струмопровідних і нагрітих деталей установки;

–користуватись мобільними телефонами, курити і приймати їжу;

–користуватись зіпсованими приладами , інструментами тощо.

6. Студенти зобов'язані утримувати робоче місце в чистоті.

7. Перед початком виконання роботи студенти повинні оглянути лабораторні стенди та установки, упевнитись, що вони знаходяться в робочому стані, а про всі помічені неполадки проінформувати викладача.

8. По закінченні роботи студенти повинні сповістити про це викладача, здати лаборанту або учбовому майстру всі контрольно-вимірювальні прилади, навести порядок на робочому місці та привести установки в належний робочий стан.

9. Отримавши результати вимірювань, кожен студент повинен скласти звіт про виконання роботи, в якому мають бути: – короткі теоретичні відомості та хід роботи; – принципова схема установки та окремі рисунки; – протокол запису даних вимірювальних приладів; - результати обробки отриманих даних досліду; - обґрунтовані висновки; - при необхідності, додаються графіки, номограми тощо.

10. Після успішного захисту звіт здається викладачу.

11. За невиконання цих правил студенти несуть відповідальність.

лабораторна робота № 2

Санітарно-гігієнічні обстеження повітряного середовища і інструментальні вимірювання при випробуваннях і наладці систем вентиляції і кондиціонування повітря

1. Санітарно-гігієнічні обстеження повітряного середовища систем вентиляції і кондиціонування

1.1. Визначення метеорологічних характеристик повітря робочої зони

Санітарно-гігієнічні обстеження повітряного середовища приміщень проводяться для перевірки відповідності його параметрів санітарним нормам при номі­нальному (плановому) завантаженні технологічного устаткування (приміщень теат­рів, клубів, магазинів і т. п.—людьми), а також при проектних режимах ро­боти всіх вентиляційних пристроїв.

Програма санітарно-гігієнічних обстежень, обумовлена призначе­нням приміщень і характером дії шкідливих чинників, повинна передбачати визначення в робочій зоні (на робочих місцях): метеорологічних умов (температури, відносної вологості і швидкості руху повітря); масовій концентрації шкідливих речовин (пилу, газів, пари, аерозолів); інтен­сивності опромінення; масовій концентрації шкідливих речовин в припливному повітрі.

Інструментальні виміри метеорологічних характеристик і відбір проб повітря для аналізу виконуються на характерних постійних і тимчасових робочих місцях. Для виявлення загальної кількості забруднень в повітрі приміщень відбір проб здійснюється в нейтральних зонах. Проби на робочих місцях відбирають в зоні дихання, в робочій зоні (на робочих майданчиках, в про­ходах і т. п.) — на відмітці 1,5 м від підлоги. При циклічному поступанні в приміщення шкідливих речовин обстеження проводиться при їх максимальному складі.

Протягом зміни і (або) на окремих етапах технологічного процесу в кожній точці має бути відібрана така кількість проб (але не менше п'яти), яка була б достатньою для достовірної гігієнічної характеристики повітряного середовища. Число проб повітря, що одночасно відбираються в кожній точ­ці, має бути не менше двох (при істотних розбіжностях результатів вимірів вони повторюються). Параметри повітря заміряють в зонах відбору проб.

Точки інструментальних вимірів і відбору проб повітря для аналізу відмічають на плані приміщення умовними позначеннями.

При обстеженні приміщень з газовими виділеннями, засобами загальнообмінної вентиляції, що видаляються, відбір проб виконується на газ, для асиміля­ції якого потрібна найбільша кількість повітря (або на який розрахована система вентиляції), а при одночасному виділенні в повітря приміщення пари декількох розчинників (ацетону, спиртів, ефірів, ксилолу і ін.) і газів (сірчаного і сірчистого ангідридів, хлористого і фтористого водню тощо) — на кожен розчинник і шкідливий газ окремо. Після видалення газових виділень і пари розчинників засобами місцевої витяжної вентиляції проби повітря відбирають також на кожен газ і розчинник окремо.

Якщо більше 50 % персоналу працює на постійних робочих місцях, серед­ню масову концентрацію шкідливих речовин в робочій зоні визначають як середнє арифметичне з результатів, отриманих по вимірах на робочих місцях в інших випадках, — як середнє арифметичне за результатами аналізу проб повітря, відібраних рівномірно в робочій зоні. При цьому фіксують ділянки з мінімальною і максимальною концентрацією шкідливих речовин в повітрі.

Для визначення забрудненості припливного повітря проби відбирають перед повітророзподільними отворами.

Нормативні санітарно-гігієнічні вимоги до температури, вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні (табл. 1, 2) приймаються по ГОСТ і СНіП [ ].

У виробничих приміщеннях, в яких за умовами технології потрібна штучна підтримка постійної температури і відносної вологості повітря, у всі періоди допускається приймати ці параметри в межах їх оптимальних значень плюс 2 °С, але не більше 25 °С для теплого і холодного періодів і даної категорії робіт.

При кондиціонуванні повітря виробничих приміщенні повинні дотримуватися оптимальні значення параметрів мікрокліматичних умов.

Таблиця 1.

Оптимальні значення параметрів повітря в робочій зоні виробничих приміщень в різні періоди

Період року	Категорії робіт	Температура °С	Відносна вологість %	Швидкість руху повітря, не більше, м/с
Холодний і перехідний	Легка — I Середньої тяжкості: ІІа ІІб Важка — Ш	20-30 18-20 17-19 16-18	60—40 60—40 60—40 60—40	0,2 0,2 0,3 0,3
Теплий	Легка - І Середньої тяжкості: ІІа ІІб Важка - III	22-25 21-23 20-22 18-21	60—40 60—40 60—40 60—40	0,2 0,3 0,4 0,5

У опалювальних виробничих приміщеннях, а також в приміщеннях із значними надлишками явного тепла, де на кожного працюючого доводиться від 50 до 100 м² площі підлоги, в холодний і перехідний періоди допускається пониження температури повітря поза постійними робочими місцями проти нормованої: до 12 °С — при легких роботах, до 10 °С — при роботах середньої тяжкості і до 8 °С — при важких роботах (на робочих місцях повинні дотримуватися нор­мативні метеорологічні умови). У виробничих приміщеннях з пло­щею підлоги більше 100 м² на одного працюючого значення параметрів, приве­дені в табл. 2, повинні забезпечуватися лише на постійних робочих місцях.

На постійних робочих місцях в приміщеннях із значним виділенням вологи підвищення відносної вологості повітря проти приведених в табл. 3 значень для теплого періоду допускається: при тепловологісному відно­шенні менше 6279 (1500), але більше 4186 кДж/кг (1000 ккал/кг) — не більше ніж на 10, але не вище 75%; при тепловологісному відношенні менше 4186 кДж/кг (1000 ккал/кг) —не більш ніж на 20, але не вище 75%. При цьому температура повітря в приміщеннях не повинна перевищувати 28 °С при легкій і середній тяжкості і 26 °С — при важкій роботі.

Таблиця 2.

Допустимі значення параметрів повітря в робочій зоні виробничих приміщень в холодний і перехідний періоди

Категорії робіт	Температура повітря °С	Відносна вологість не більше %	Швидкість руху повітря, не більше, м/с	Температура повітря поза постійними робочими місцями °С
Легка — I Середньої тяжкості: ІІа ІІб Важка — Ш	19-25 17-23 15-21 13-19	75 75 75 75	0,2 0,3 0,4 0,5	15-26 13-24 13-24 12-19

Якщо середня температура зовнішнього повітря за 13 год. найжаркішого мі­сяця перевищує 25 °С (23 °С при важких роботах), допустимі значення тем­ператури повітря на постійних робочих місцях (табл. 3) в теплий період року при вказаних значеннях відносної вологості можуть бути вище: на 3°, але складати не більше 31 °С — в приміщеннях з незначним надлишком явного тепла, на 5°, але складати не більше 33 °С — в приміщеннях із значним надлишком явного тепла, на 2°, але складати не більше 30 °С — в приміщеннях, в ко­трих за умовами технології виробництва потрібне штучне підтрима­ння температури і відносної вологості незалежно від величини надлишку явного тепла (ГОСТ [ ]).

При виконанні важкої фізичної роботи всі вказані перевищення до­пустимих значень температури повітря мають бути на 2 °С нижче. У теплий період нижні кордони допустимих значень температури не повинні прийматися нижче вказаних в таблиці 16 для холодного періоду.

У районах з підвищеною відносною вологістю зовнішнього повітря при визначенні норми повітрообміну для теплого періоду відносну вологість повітря в робочій зоні допускається приймати на 10 % вище приведених в табл. 3 значень.

У холодний і перехідний періоди у виробничих приміщеннях, в ко­трих виконуються роботи середньої тяжкості і важкі, а також при використанні систем опалення і вентиляції із зосередженою подачею повітря допус­кається підвищення швидкості його руху до 0,7 м/с на постійних робочих місцях при одночасному підвищенні температури на 2 °С.

Похибка вимірів температури повітря може складати не більш ±0,5 °С, вимірів вологості — не більш ±5 % при тривалості вимірів не більше 5 хв. За на-

Таблиця 3.