VI Поточний контроль виконання роботи

Оформлення роботи:

1. Зарисувати у зошит таблиці №1 та №2 для виконання оцінки реакції.

2. В протокол заняття занести таблиці №3 та №4, записати необхідні формули для визначення СОС (систолічний об’єм серця), ХОС (хвилинний об’єм серця), КЕК (коефіцієнт ефективності кровопостачання).

3. У зошит записати оціночну шкалу та по ній визначити оцінку реакції пульсу на ортостатичну пробу.

4. Обговорення отриманих результатів

5. Заключення.

6. Рекомендації

VII Узагальнення та систематизація вмінь і навичок:

Контрольні питання:

1. В чому сутність методу ортостатичної проби?

2.Як визначаються індекси функціональних здібностей серцево-судинної системи?

3.Як визначаються:

3.1. відсоток збудження пульсу;

3.2. коефіцієнт парної кореляції?

4. Наскільки ефективний метод ортостатичної проби для оцінки функціональних можливостей серцево-судинної системи?

5. Вікові особливості крові.

6. Вікові особливості кровообігу.

Практична підготовка:

Виписати з підручників таблиці, які відображають вікову динаміку крові та кровообігу.

VIII Підведення підсумків заняття: обговорюються досягнуті студентами результати, повідомляються оцінки

IX Видача завдання до самостійної підготовки:

Самостійна студентська робота №15: Гігієна серцево-судинної системи.

Лабораторна робота №7

I Організаційна частина: проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.

ІІ Тема:Оцінка зовнішнього дихання у дітей та підлітків як показник їх фізичного розвитку.
Мета:	Оволодіти навичками визначення деяких показників зовнішнього дихання, дослідивши його динаміку в стані спокою, після фізичного навантаження та відпочинку.
Обладнання:		Спірометр, пнеймотахометр, секундомір.

Умови роботи: Лабораторне завдання студенти виконують парами. В якості робочого навантаження використовувати присідання (20 за 1 хв.) або стрибки (60 за 1 хв.).

Ііі Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів:

Запитання до студентів:

1. Анатомо-фізіологічні особливості носової порожнини. Вікові особливості.

2. Анатомо-фізіологічні особливості гортані.

3. Анатомо-фізіологічні особливості трахеї.

4. Анатомо-фізіологічні особливості бронхів.

5. Анатомо-фізіологічні особливості легень.

6. Механізм вдиху і видиху.

7.Дихальний центр. Рефлекторна регуляція. Гуморальний вплив на дихальний центр.

8. Профілактика інфекційних захворювань у школі.

IV Зміст основної частини заняття

1. Повторення методики роботи зі спірометром, пнеймотахометром та методики визначення ЧД, ЖЄЛ та інших показників дихання.

2. Виконати наступні дослідження:

1. визначити частоту дихання в стані спокою, після роботи та через 1 хв. відпочинку, підрахувати відсоток збудження дихання;

2. визначити відношення ЖЄЛ із зростом та вагою;

3. визначити час затримки дихання на вдиху (проба Штанге), видиху (проба Генчи) та витривалості (проба Серкіна);

4. визначити стійкість організму до кисневої недостатності;

5. визначити силу вдиху та видиху методом пнеймотахометрії;

6. визначити відношення ЧСС та ЧД в трьох позиціях.

3. Дані самостійної роботи занести в таблицю №1.

4. Користуючись оціночною шкалою визначити реакції дихальної системи, зробити висновок про ступінь її реактивності.