2.3. Можливості з прикриття підрозділів зрв.

Можливостi з прикриття – це здатнiсть бригади (групи дивізіонів, дивізіонів), розгорнутої у бойовий порядок, створити суцiльну зону зенiтного ракетного вогню з тiєю чи iншою кратнiстю перекриття зон поразки зенітних ракетних дивізіонів. Вони визначаються: складом бригади, типом зенітних ракетних комплексів, які є на озброєнні.

Можливостi з прикриття характеризуються просторовими розмiрами (по фронту, глибинi, висотi) побудованої бригадою (групою дивізіонів, озрдн, зрдн) зони вогню. При оцiнці можливостей побудови суцiльної зони вогню на пiдступах до об’єкту (угруповання вiйськ) у якостi показника можливостей з прикриття приймається максимальна величина сектору прикриття до заданого рубiжу (рубiжу виконання завдання повiтряним противником) на рiзних висотах; при оборонi напрямкiв (районiв) – протяжнiсть рубiжу суцiльного прикриття на рiзних висотах.

Можливостi з прикриття та вогневi можливостi у сукупностi визначають можливостi бригади (групи дивізіонів, дивізіонів) по створенню системи зенiтного ракетного вогню.

Можливостi з прикриття – це здатнiсть бригади (групи дивізіонів, дивізіону), розгорнутої у бойовий порядок, створити суцiльну зону зенiтного ракетного вогню з тiєю чи iншою кратнiстю перекриття зон пораження зенітних ракетних дивізіонів.

Вони визначаються: складом бригади, типом зенітних ракетних комплексів, які є на озброєнні.

Можливостi з прикриття характеризуються просторовими розмiрами (по фронту, глибинi, висотi) побудованої бригадою (групою дивізіонів, озрдн, зрдн) зони вогню.

При оцiнці можливостей побудови суцiльної зони вогню на пiдступах до об’єкту (угруповання вiйськ) у якостi показника можливостей з прикриття приймається максимальна величина сектору прикриття до заданого рубiжу (рубiжу виконання завдання повiтряним противником рис.3) на рiзних висотах; при оборонi напрямкiв (районiв) – протяжнiсть рубiжу суцiльного прикриття на рiзних висотах.

Показниками можливостей з прикриття є довжина рубежу суцільного прикриття L_пр і величина що прикривається сектора до рубежу виконання завдання φ_пр.

Ці показники розраховуються по типах зрдн як добуток загальної кількості зрдн даного типу (К_дj) на максимальне значення що прикривається сектора одного зрдн цього типу (2φ_max) чи на значення двох граничних параметрів зони поразки ЗРК (2Р_пр), тобто

Максимальний рубіж суцільного прикриття дорівнює двум гранічним параметрам L _гр = 2 Р _гр .

Просторові можливості зенітного ракетного дивізіону по знищенню повітряних цілей з урахуванням імовірності стрільби виражає зона пораження. Вона характеризує граничні дальності і висоти стрільби комплексу. У загальному випадку величина що прикривається сектора зрдн - функція розмірів зони поразки (d_д, d_б, q_max), видалення рубежу виконання завдання R_рвз і позиції зрдн R_сп від об'єкта. При визначених значеннях R_сп = R_сп цей сектор досягає максимального значення , характеризуючи можливості по прикриттю (рис.4). Розрахунок кута виробляється по формулах

Сектор прикриття визначається у таких випадках:

а) коли горизонтальна відстань до дальньої межі зони поразки (d_д) більше рубежу виконання противником завдання, тоді зенітний ракетний підрозділ може знищувати повітряного противника до рубежу виконання завдання при його нападі на об’єкт з будь якого напрямку 2j_max = 360^° .

б) горизонтальна відстань до дальньої межі зони поразки менше, ніж РВЗ протиповітряним противником, але більш деякого значення, рівного R_рвз cos q_max:

В цьому випадку максимальна величина сектору прикриття забезпечується при розташуванні позиції підрозділу на середині хорди довжиною 2d_д кола радіусу R_рвз :

Відстань підрозділу від центру об’єкту повинна відповідати:

в) горизонтальна відстань до дальньої межі зони поразки менша деякого значення R_рвз cos q_max , тобто d_д < R_рвз cos q_max .

Рис. Визначення 2j_max при d_д < R_РВЗ cos q_max

Приведені вище формули дозволяють вирішувати ряд завдань, зв'язаних з оцінкою можливостей створення зон вогню при обороні окремого об'єкта. Основні з них: визначення потрібного мінімуму комплексів для оборони об'єкта при заданих значеннях R_рвз, виносі зон пораження за рубіж виконання завдання і щільності вогню; визначення видалення рубежу суцільного прикриття від об'єкта при заданій кількості зенітних ракетних комплексів, тобто рубежу, при перетинанні якого ціль, що летить на об'єкт із будь-якого напрямку, може бути піддана обстрілу. Положення цього рубежу визначає діапазон висот і швидкостей польоту повітряних цілей, а також тип застосовуваних засобів поразки, при якому забезпечується їхній обстріл до РВЗ.

При лінійній побудові бойового порядку частини (з'єднання) ЗРВ її можливості по прикриттю можуть характеризуватися довжиною рубежу суцільного прикриття з заданою кратністю перекриття зон пораження. Довжина рубежу суцільного прикриття залежить від висоти і швидкості польоту цілей, а також умов стрільби, оскільки ці фактори впливають на величину граничного курсового параметра зони поразки ЗРК. При складної конфігурації об'єкта, що обороняється, чи району рубіж суцільного прикриття може включити як прямолінійні, так і криволінійні ділянки. У цьому випадку для оцінки можливостей по створенню суцільної зони вогню до заданого рубежу використовуються обидва показника, тобто величина сектора, що прикривається, φ_пр до РВЗ і довжина рубежу суцільного прикриття L_пр.