2. Бойові можливості підрозділів зрв

2.1. Вогневі можливості підрозділів зрв та методика їх оцінки

Вогневi можливостi – це сукупність показників, які характеризують здатнiсть готових до бою бригад (груп дивізіонів, озрдн, зрдн, зрбатр) знищувати повiтряного противника у конкретних умовах обстановки. Узагальненим показником вогневих можливостей є математичне очiкування числа знищених засобiв повiтряного нападу противника при вiдбиттi удару заданої тривалостi чи при витратi визначеної кiлькостi ракет; частковими показниками – розміри зони вогню, кратність перекриття зон поразки, кiлькiсть стрiльб до заданого рубежу, щiльнiсть вогню на заданому рубежі, середня ефективнiсть стрiльб (додаток 3).

Зона зенітного ракетного вогню – це сукупність реалізуємих зон поразки зенітних ракетних дивізіонів (батарей), які розгорнути у бойовий порядок бригади (групи дивізіонів, озрдн) для виконання бойового завдання.

Зона поразки – це область простору, яка обмежена граничними значенями дальності, що реалізується, висоти та курсового параметра зустрічі з ціллю, у межах якої забезпечується знищення цілей з заданою ймовірностю поразки. Розміри зони вогню залежать від кількості дивізіонів та типів ЗРК (ЗРС), які знаходяться на їх озброєнні, взаємного розташування дивізіонів на місцевості та розмірів реалізуємих зон поразки.

Розміри зони зенітного ракетного вогню визначаються розрахунковим способом та уточнюються проведенням обльоту позицій дивізіонів.

Кратність перекриття зон поразки характеризує можливості бригади (полку, групи зрдн, озрдн, зрдн) по зосередженню вогню у тій чи іншій області зони вогню. Прикриття об’єкту (військ) називається однократним, якщо об’єкт (угруповання військ) прикрит довкола, при цьому зосередження вогню сусідніх дивізіонів (батарей) досягається тільки на стиках їх секторів прикриття. Прикриття об’єкту (угруповання військ) з більшою кратністю досягається збільшенням кратності перекриття зон поразки дивізіонів (батарей) за рахунок зменьшення інтервалів між ними.

Кiлькiсть стрiльб до заданого рубежу залежить вiд кiлькостi і типу дивiзiонiв (батарей), якi приймають участь у вiдбиттi удару та размiщення їх вiдносно об’єкту оборони на мiсцевостi.

Щiльнiсть вогню на заданому рубежi визначається кiлькiстю стрiльб, які можуть проводити бригада (група дивізіонів, озрдн, зрдн, зрбатр) за одну хвилину при вiдбиттi удару противника.

Середня ефективнiсть стрiльб характеризується очікуємою ймовiрнiстю поразки цiлей за стрiльбу в даних умовах обстановки. За результатами вiдбиття удару вона чисельно дорiвнює вiдношенню кiлькостi знищених засобiв повiтряного нападу до кiлькостi стрiльб.

2.2. Розвідувальні можливості підрозділів зрв

Система розвiдки – це органiзоване та узгоджене по цiлi, завданням, простору і часу поєднання зон виявлення радiоелектронних засобiв зенiтних ракетних бригад (полкiв, дивiзiонiв, батарей), якi розгорнути у бойовий порядок для виконання бойового завдання, та забезпечуючих пiдроздiлiв РТВ.

Основою розвідки в частини ЗРВ є радіолокаційна розвідка повітряного противника.

Крім того, на командних пунктах, в групах дивізіонів, дивізіонах, а також на напрямках, де радіолокаційна розвідка має низькі можливості, організується і ведеться візуальне спостереження.

Додаткові відомості щодо противника бригада може отримувати від частин, які ведуть радіо- і радіотехнічну розвідку, від кораблів і літаків радіолокаційного дозору, частин та підрозділів ППО Сухопутних військ і сил ППО флоту.

Розвідувальні відомості також добуваються шляхом допиту полонених, вивчення захоплених документів та бойової техніки.

Радіолокаційна розвідка ведеться станціями (комплексами) розвідки і цілевказівки бригади, силами і засобами підрозділів РТВ, які вирішують завдання забезпечення бригади розвідувальною та бойовою інформацією, а також станціями наведення ракет (радіолокаторами підсвіту і наведення). На неї покладається: своєчасне знаходження, визначення державної належності і координат, розпізнавання та супроводження повітряних цілей; розкриття замислу удару повітряного противника (склад і типи цілей, побудова бойового порядку, напрямки, висоти та швидкості польоту цілей); виявлення районів, джерел та характеру радіоелектронних перешкод, які застосовуються; забезпечення цілевказівками зрдн; спостереження за результатами стрільби дивізіонів і діями своєї авіації; виявлення нових способів і тактичних прийомів в діях повітряного противника; визначення часу, координат і параметрів ядерних вибухів.

Розвідка противника організується та ведеться на основі рішення командира бригади на бойові дії і розпорядження по розвідці корпусу (дивізії) ППО.

Система розвiдки повинна забезпечувати виявлення повiтряних цiлей на всiх висотах з зосередженням зусиль на найбiльш ймовiрних напрямках дiй повiтряного противника.

Розвiдувальнi можливостi частини (групи дивізіонів, дивізіону, зрбатр) – це можливостi їх штатних засобiв розвiдки по виявленню, розпiзнаванню та супроводженню цiлей, видачi з них даних на команднi пункти бригади (групи дивізіонів, дивізіонів) для вирiшення завдань управлiння вогнем.

Вони характеризуються: розмiрами реалiзуємих зон виявлення, висотами та швидкостями польоту цiлi, при яких забезпечується реалiзацiя дальньої межи зони поразки ЗРК (ЗРС) при самостiйному веденнi бою озрдн (зрдн, зрбатр) та кiлькiстю цiлей, що одночасно оброблюються штатними засобами розвiдки.

1. Рубіж постановки бойового завдання дивізіону Д _рпз (км):

а) при Р _ц = 0:

Д _рпз = ÖH _ц² + (d _д + V _ц (t _цу + t _захв + t _п + t _ст + t _рд))² , (1)

де t _цу – час від моменту видачі цілевказівки з КП до відпрацювання слідкуючими системами;

t _захв – час від кінця відпрацювання цілевказівки слідкуючими системами до моменту захвату цілі операторами;

t _п – час входження в режим роботи приладу пуску.

б) при Р _ц = 0:

Д _{цуд (б)} = Ö[Ö( d²_д(б) – P _ц ² + V _ц (t _роб + t _{рд (б)} ] ² + P _ц ² + H _ц ² . (2)

Рис. 3.2 Положення рубежів цілевказівки

2. Потрібний рубіж централізованого управління Д _рцу (км):

....... Д _рцу = d _д + V _ц (t _ртб + t _{кп зрбр} + t _роб + t _рд) , (3)

де t _ртб – робітний час радіотехнічного підрозділу;

t _{кп зрбр} – робітний час КП бригади;

t _роб – роботний час дивізіону;

t _рд – польотний час ракети до дальньої межі зони поразки дивізіону.

Завдання дивізіонам на знищення цілі ставиться на відстанях, які забезпечують знищення цілей на дальній межі зони поразки. Рубежі централізованого управління розраховуються як на дальню, так і окремо на ближню межу зон поразки ЗРК (ЗРС)

Завдання дивізіонам на знищення цілі ставиться на відстанях, які забезпечують знищення цілей на дальній межі зони поразки. Рубежі централізованого управління розраховуються як на дальню, так і окремо на ближню межу зон пораження ЗРК (ЗРС).

Розвідувальні можливості є показниками системи розвідки бригади (полку, групи дивізіонів), яка характеризується можливостями з ведення радіолокаційної розвідки і можливостями по видачі інформації.

Можливостi з ведення радiолокацiйної розвiдки оцiнюються:

просторовими показниками (параметри радiолокацiйного поля) – дальнiсть виявлення на заданiй висотi, висота верхньої і нижньої межи, коефiцiєнт перекриття зон виявлення;

iнформацiйними показниками – кiлькiсть цілей, що одночасно супроводжуються і видаються на КП бригади (полку), кiлькiсть джерел та споживачiв iнформацiї;

часовими показниками – час приведення у готовнiсть до бойового використання сил та засобiв, час маневру, запас ресурсу ОВТ.

Можливості з ведення радіолокаційної розвідки характеризують здатність бригади (полку) та підрозділів РТВ, що забезпечують виявляти і супроводжувати повітряні цілі.

Включена РЛС (РЛВ, НВВ) утворює зону виявлення. Дві і більш включених РЛС утворюють зону інформації, у межах якої здійснюється радіолокаційна розвідка, виявлення, супроводження повітряних об’єктів, визначення їх координат, державної приналежності, характеристик з метою виявлення замислу дій повітряного противника у зоні вогню бригади (полку) та прийняття рішення на бойове застосування зенітних ракетних підрозділів.

Об’єднані зони інформації засобів КП бригаді (полку), зенітних ракетних підрозділів та радіотехнічних, що забезпечують, утворюють радіолокаційне поле - це область повітряного простору, у межах якого радіолокаційними засобами розвідки забезпечується виявлення, супровід і визначення даних про повітряний цілях і своїх літаках з імовірністю не менш заданої.

Радіолокаційне поле називається суцільним у даному діапазоні висот, якщо в його межах забезпечується виявлення і безупинна проводка повітряних цілей і своїх літаків. Розміри полю визначаються тактико-технічними характеристиками РЛС системи розвідки, їхніми типами і складом, а також особливостями побудови бойового порядку зенiтних ракетних бригад (полкiв, дивiзiонiв, батарей) і підрозділів РТВ, що забезпечують.

Показники характеризують систему розвідки бригади (полку) тільки після розгортання її в бойовий порядок і функціонального сполучення засобів розвідки й АСУ ЗРВ і РТВ. Вони деякою мірою відбивають тактичну сторону замислу бойових дій, а також технічні можливості засобів обробки і передачі інформації і можливості засобів розвідки по виявленню, супроводу цілей і видачі радіолокаційної інформації на відповідні командні пункти.

Можливості по виявленню повітряних цілей визначених типів засобами розвідки приводяться у формулярах конкретних типів РЛС і можуть використовуватися в розрахунках максимально можливі для прийнятих умов. Після розгортання бригади (полку) і підрозділів РТВ у бойовий порядок виробляються обльоти літаками у визначеному діапазоні висот усіх РЕЗ системи розвідки з метою уточнення реальних дальностей виявлення радіолокаційних засобів.

Реальна дальність виявлення повітряних цілей засобами розвідки в значній мірі визначається сукупністю різних факторів, наприклад, типи ЗПН і висоти їхнього польоту, умови розповсюдження радіохвиль і вплив поверхні, що підстилає, типи РЛС і їхні конструктивні особливості й інші.

На малих і гранично малих висотах дальності виявлення РЛС можуть зменшуватися через вплив рельєфу місцевості. При цьому дальність виявлення РЛС з урахуванням кутів закриття з використанням методики, які реалізують моделі і задачі на ПЕОМ.

Крім того, практично у всіх випадках відбувається значне скорочення дальностей виявлення РЛС при застосуванні радіоелектронних перешкод різних видів. У залежності від способу постановки перешкод повітряним противником дальності виявлення РЛС системи розвідки відповідно будуть змінюватися. Розрахунки необхідно робити до конкретних типів РЛС, бойовому порядку бригади (полку) і підрозділів РТВ з урахуванням очікуваного характеру дій повітряного противника при нанесенні ударів по об'єктам і військам, що прикриваються. Тому при визначенні розмірів полю необхідно враховувати ступінь і характер впливу радіоелектронних перешкод.

Радіолокаційне поле системи розвідки, розглянуте в горизонтальній площини для даної висоти (чи діапазону висот), буде визначатися згинаючій зон виявлення РЛС, що реалізуються, розрахунковим і досвідченої шляхом щодо позицій засобів розвідки з урахуванням основних факторів (кути закриття, радіоелектронні перешкоди).

Кратність перекриття зон виявлення засобів розвідки в даної крапці радіолокаційного полю оцінена результуючою імовірністю виявлення цілей у даній крапці полю, яка визначається по формулі

(4)

де Р_ві - імовірність виявлення (фактична чи прийнята для розрахунків) у даній крапці полю i-м засобом розвідки;

К_п - коефіцієнт перекриття в даній крапці полю.

За умови, що імовірності виявлення цілей кожним єдиним засобом розвідки, наприклад, рівним 0,5, а значення К_п=2;3;4;5, то Р_в=0,75;0,87; 0,94;0,97 відповідно. Як видно з приклада, навіть при такий щодо невисокої імовірності виявлення одиничними засобами розвідки кратність перекриття полю, знаходячись у межах чотирьох-трьох-чотирьох, уже деякою мірою задовольняє пропонованим вимогам.

При кратності перекриття полю, рівної чотирьом і більш можуть значно завантажуватися канали обробки і передачі інформації, зростає її надмірність і час запізнювання, що різко знижує "цінність" інформації і своєчасність її використання при управленні вогнем дивізіонів (батарей). Збільшення кратності перекриття і передача інформації від кожного засобу розвідки створюють труднощі в її ототожненні на командних пунктах підрозділів РТВ, бригад (полків) і дивізіонів, що в цілому знижує якість забезпечення бойовою інформацією. У цьому випадку необхідно здійснювати чітке управління джерелами інформації і вибір їх для виявлення і супроводу цілей у даних конкретних умовах .

Оцінка просторових показників з використанням ПЕОМ укладається в наступному. З оцінки повітряного противника визначаємо напрямку можливих дій його головних сил і висоти польоту ЗПН. На даних висотах польоту ЗПН противника проводимо моделювання радіолокаційного полю і за результатами моделювання здійснюємо оперативно-тактичний аналіз. Визначаємо розміри зони РЛР, коефіцієнт перекриття реалізованих зон виявлення і висоту нижньої границі радіолокаційного полючи по напрямки і рубежам. Робиться попередній висновок про відповідність системи розвідки вимогам, що до неї пред‘являються, виявляються слабкі і сильні сторони створеній системи розвідки.

Інформаційний показник як кiлькiсть цілей, що одночасно супроводжуються і видаються на КП бригади (полку) розраховуються виходячи зі створеної системи управління бригади (полку) з урахуванням оснащення пунктів управління відповідними АСУ, а показник як джерела і споживачі радіолокаційної інформації визначаються для зенiтних ракетних бригад (полкiв, дивiзiонiв, батарей) і взаємодіючих військ і сил ППО. Аналізується схема проходження радіолокаційної інформації для угрупування ЗРВ.

Часові показники розраховуються для аналізу приведення у готовнiсть до бойового використання сил та засобiв розвідки, часу маневру, а також для визначення запасу ресурсу РЛС (РЛВ, НВВ).

Час, затрачуваний на обробку і передачу інформації з використанням різних елементів АСУ, визначається відповідними нормативами по бойовій роботі. Розраховані в такий спосіб розміри радіолокаційного полю наносяться на відповідні бойові документи Плану бойових дій бригади (полку).

Висоти і швидкості польоту цілей, при яких забезпечується централізоване управління вогнем дивізіонів бригади (полку), визначаються розрахунковим способом порівняння реалізованих рубежів видачі бойової інформації з потрібними рубежами одержання бойовий інформації для цієї ж висоти (чи діапазону висот, швидкості).

Можливості по видачі розвідувальної і бойової інформації оцінюються:

просторовими показниками - рубіж видачі розвідувальної інформації, рубіж видачі бойової інформації (для централізованого і децентралізованого способів управління);

інформаційними показниками - кількість одночасно трас повітряних судів, що видаються, для цілерозподілу і цілевказівки зенiтним ракетним підрозділам, кількість одночасно трас повітряних судів, що видаються, для підтримки взаємодії; якість інформації

імовірні показники - середньоквадратичні помилки вимірювання координат повітряних судів, імовірність видачі бойової інформації ЗРВ.

Можливості з видачі розвідувальної і бойової інформації характеризують здатність засобів КП бригаді (полку), зенітних ракетних підрозділів та радіотехнічних, що забезпечують, видавати розвідувальну і бойову інформацію про виявлені і супроводжувані повітряні цілі з необхідною якістю з установлених рубежів. Можливості з видачі розвідувальної і бойової інформації розраховуються до кожного підрозділу і в цілому за зенітну ракетну бригаду (полк) по кожному виду інформації.

Просторовими показниками є:

а) рубіж видачі розвідувальної інформації,

б) рубіж видачі бойової інформації (для централізованого і децентралізованого способів управління).

а) Рубіж видачі розвідувальної інформації бригаді (полку) Д_рі (км):

(5)

де Д_б – рубіж видачі бойової інформації;

V_ц – швидкість цілі;

t_{гот зрбр} – встановлений строк переходу бригаді у готовність №1;

t_зат - час затримки інформації.

б) Рубіж видачі бойової інформації бригаді (полку) Д_{бі бр} (км):

(6)

де d_д – горизонтальна дальність до дальньої межі зони поразки;

V_ц – швидкість цілі.

t_ртб - робітний час радіотехнічного підрозділу;

t_{кп зрбр} – робітний час КП бригади;

t_робдн – робітний час дивізіону ;

t_рд – польотний час ракети до дальньої межі зони поразки дивізіону.

в) Рубіж видачі бойової інформації групи дивізіонів (озрдн) Д_бідн(км):

(7)

де d_д – горизонтальна дальність до дальньої межі зони поразки;

V_ц – швидкість цілі.

t_{кп зрбр} – робітний час КП бригади;

t_{кп гр} – робітний час КП групи дивізіонів (озрдн);

t_роб – робітний час дивізіону (батареї);

t_рд - польотний час ракети до дальньої межі зони поразки дивізіону.

г) Для висот більш 1000 м рубежі видачі інформації враховуються з значеннями висоти (Н_ц) для підвищення точності одержуваних результатів розрахунків.

(8)

Розрахунок потрібних рубежів видачі бойової інформації виробляється щодо позиції кожного дивізіону (батареї) спочатку в межах основного сектора зі зміною по азимуту з визначеною дискретністю. Дискретність вертикальних перетинів зони поразки і зони виявлення засобів розвідки вибирається виходячи з особливостей побудови бойового порядку бригади (полку) і рельєфу місцевості.

Інформаційними показниками є: кількість одночасно трас повітряних судів, що видаються, для цілерозподілу і цілевказівки зенiтним ракетним підрозділам та кількість одночасно трас повітряних судів, що видаються, для підтримки взаємодії.

Ці показники у масштабі створеної системи розвідки визначається інформаційними можливостями засобів розвідки і технічних можливостей апаратури АСУ РТВ і ЗРВ по зборі, обробці, передачі і представленню інформації на засобах відображення, а також рівнем підготовки бойових розрахунків командних пунктів підрозділів і частин РТВ і ЗРВ.

Якість інформації оцінюється сукупністю кількісних і якісних характеристик, що дозволяють порівняти відповідність видаваної інформації пропонованим до неї вимогам. Таким характеристикам відносяться повнота, точність, вірогідність і дискретність видачі інформації.

Повнота інформації - це фактично склад інформації, наявність яке забезпечує своєчасну й об'єктивну оцінку повітряної обстановки і прийняття прийнятних рішень стосовно умовам.

Точність видаваної інформації характеризується величиною помилок, що містяться в ній, у визначенні поточних координат і параметрів руху цілей. Точність інформації характеризується середніми квадратичними помилками, що визначаються технічними можливостями апаратури АСУ і рівнем підготовки особового складу бойової обслуги командних пунктів підрозділів РТВ, що виконують завдання зі збору, обробці і передачі інформації на КП бригади (полку) і дивізіонів (батарей). При застосуванні противником різних способів протидії ці помилки можуть значно зростати.

Вірогідність інформації - це якісна характеристика інформації, що визначає ступінь її "цінності" при використанні в процесі управління вогнем дивізіонів. Особливістю даної характеристики є те, що вона реально виявляється тільки не посередньо в процесі управління вогнем дивізіонів при аналізі і узагальненні інформації про повітряну обстановку.

Вірогідність інформації про повітряного противника досягається багато етапним аналізом даних у процесі їхнього збору й обробки, з-поставлянням інформації про самих цілях, що надходить від декількох і різних по можливостях джерел, відсіванням за відомо помилкової інформації, своєчасним і безупинним упізнанням повітряних цілей.

Дискретність видачі інформації являє собою тимчасовий інтервал, через який інформація в системі розвідки може обновляться. При автоматизованій обробці і передачі інформації дискретність видачі інформації визначається технічними можливостями АСУ, рівнем підготовки і злагодженості бойової обслуги КП і підрозділів РТВ, кількістю одночасно супроводжуваних і оброблюваних повітряних цілей у системі розвідки.

Імовірні показники є середньоквадратичні помилки вимірюванню координат повітряних судів, імовірність видачі бойовий інформації ЗРВ.

Розрахунок імовірності видачі бойовий інформації на КП зрбр для ЦР і ЦВ дивізіону (батареї) здійснюється по формулі:

(9)

де Ф( ...) - не приведена функція Лапласа;

d_i - обсяг пошуку СНР у режимі: і=1 - дальності, і=2 - азимуту, і=3 - куту місця;

М_і - математичне очікування запізнювання при супроводі повітряного судна по дальності, азимуту, куту місця;

С_і - середньоквадратичне відхилення по дальності, азимуту, куту місця.

бойових можливостей у різних умовах обстановки.