3.Основні напрямки формування безпечних умов праці.
Поняття про небезпеку, небезпечну умову, дію та ситуацію, небезпечний випадок., професійні захворювання, аварію та катастрофу.
У процесі трудової діяльності людина (суб’єкт праці) за допомогою певних знарядь (машин, інструментів, пристроїв) діє на предмет праці в умовах існуючого середовища.
Залежно від характеру праці на людину можуть впливати різні середовища:
механічні, хімічні, теплові, електричні, електромагнітні, радіаційні, біологічні та інші.
Організм людини здатний переносити без наслідків такі дії лише якщо вони не перевищують певних рівень і тривалості. За межами цих рівень і тривалості виникає пошкодження організму, яке при досягненні певного ступеня кваліфікується як нещасний випадок, травма.
Безпосереднім джерелом таких пошкоджень може бути будь-який з компонентів праці.
Серед різних факторів виробництва, які можуть спричинити певні дії на людину виділяють шкідливі й небезпечні виробничі фактори.
Небезпечний виробничий фактор (НПАОП 12.0.002 - 80) – це такий факт дія якого на працюючого у певних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров’я.
Будь-який шкідливий або небезпечний виробничий фактор може діяти на людину лише при певних умовах.
Виробнича небезпека – стан виробництва (умови праці, стан обладнання, робочого місця тощо), при якому існує можливість (ймовірність) дії небезпечного виробничого фактору з пошкодженням здоров’я (або загибелі) людини.
Небезпечна зона (НПАОП 12.0.02-80) – це простір у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактора.
Небезпечна дія – це така дія оператора (працюючого), яка суперечить (не відповідає) науково обґрунтованим нормам професійної поведінки при виконанні конкретного виробничого завдання.
Небезпечні обставини розкривають дії, стан чи ознаки небезпечного фактора і обставину, при якій він діяв на людину.
Небезпечні умови можуть визначатися недоліками конструкцій машин, технологічні обладнання і процесів, низьким рівнем організації виробництва (неефективність або відсутність необхідного контролю, низький професійний рівень працюючих, підготовка їх з О.П.) недостатня надійність виробничого обладнання.
Небезпечні_ситуації:
Після допущення небезпечних дій, виникає реальна загроза травмування, таку загрозу можна назвати небезпечною ситуацією, що виникає при збіганні умов і обставин.
Небезпечна ситуація може мати конкретне визначення : аварійна ситуація травмонебезпечна ситуація, критична або катастрофічна ситуація.
Наслідками цих явищ відповідно є:
Аварія – пошкодження, вихід з ладу машин, агрегату, апарата.
Катастрофа – несподіване лихо, подія, що спричиняє тяжкі наслідки, руйнування.
Факт пошкодження здоров’я (випадок) людини від дії небезпечного фактора кваліфікується як нещасний випадок.
Нещасний_випадок_на_виробництві – це випадок дії на працюючого небезпечного виробничого фактора при виконані ним трудових обов’язків або завдання керівника робіт.
Травма – це пошкодження анатомічної цілості організму будь-яким небезпечним фактором.
Травматизм – сукупність травм, які повторюються у тих чи інших контингентів населення відповідно до побутових, виробничих, спортивних чи інших обставин.
Захист працівників від дії небезпечних виробничих факторів.
-
Шляхи забезпечення виробничої безпеки
Попередження прояву негативних факторів – конструкторські рішення направлені на створення безпечного обладнання та технологічних процесів. |
Захист від дії негативних факторів – комплекс заходів, які направлені на усунення або суттєве зменшення дії негативних виробничих факторів |
Виробничий травматизм-явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.
Виробнича травма – травма, отримана працівником на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.
Нещасні випадки – травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою,ушкодження внаслідок аварій, пожеж,стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни та флори.
Нещасні випадки класифікуються за:
- тяжкістю травм;
- кількістю потерпілих;
- зв’язком із виробництвом.
Нещасний випадок на виробництві – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища. Що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків. Внаслідок яких було заподіяно шкоду його здоров’ю або настала смерть.
Небезпечний виробничий фактор – фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров’я.
Шкідливий виробничий фактор – це фактор, вплив якого на працівника призводить до професійного захворювання.
Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.
Патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професійним захворюванням.
Безпека_виробничого_процесу – здатність виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці за умов, що встановлені нормативно-технічною документацією.
Безпека виробничого процесу – процесу досягається відповідним обґрунтованим вибором:
технологічних процесів, робочих операцій та порядку обслуговування обладнання; виробничих приміщень та зовнішніх площадок;обладнання та умов його розміщення; способів зберігання і транспортування сировини, напоїв фабрикатів та готової продукції;засобів захисту працівників.
Принципи безпеки техніки та технічних систем були вироблені в кінці 19 століття і з тих пір використовується при конструюванні та експлуатації різного обладнання. Але оскільки досягнення ідеальної безпеки (або 100%) неможливо, то потрібні науково обґрунтовані методики розрахунки досягнення безпеки, які поки що не розроблені.
При експлуатації технічних систем існує багато факторів, які роблять вплив на безпеку поведінки людини.
До них відносяться:
Професійна придатність та підготовка оператора;
Психологічні характеристики людини такі як, робота органів чуття, швидкість та якість логічних операцій мозку. Рефлекторно-м’язові рухи;
Режим праці:
нормальний,
форсований,
паталогічний;
Важкість та напруженість праці;
Монотонність праці;
Умови навколишнього середовища;
Ергономічні параметри системи.
Висновок: всі фактори впливу знаходяться в постійному змінені застосування до характеристики їх властивостей безпеки.
Поняття про небезпеку, небезпечну умову, дію та ситуацію
Поняття про Н.В., професійні захворювання, аварію. Вибух та катастрофу.
Небезпека – це процес, подія чи явище при впливі на людину може викликати негативні наслідки (травму, аварію, смерть...)
Безпека – це сукупність знань та правил поведінки, що забезпечують здоров’я, довголіття, розкриття творчого потенціалу людини, забезпечують оптимальні умови існування людині.
Для того щоб запобігти прояву небезпек необхідно:
Ідентифікація небезпек – розпізнавання небезпек з вказанням їх кількісних характеристик та координат (х,у,z,t).
Передбачення прояву небезпек на основі теорії ймовірності та статистичних даних.
Досягнення прийнятого рівня проявлення небезпек. R = 10-6
Попередження та ліквідація негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
Розробка та систематизація норм, правил, інструкцій в різних сферах діяльності.
Небезпека – явища, інформація, процеси, об’єкти, які можуть викликати небажані наслідки.
Завдання О.П. це вивчення виявлення всіх можливих потенційних небезпек та забезпечення таких умов, при яких вони не реалізуються.
Потенційна (прихована) небезпека проявляється за певних, часто високо передбачуваних умов і реалізується у формі травм, професійних захворювань, аварій, надзвичайних ситуацій.
Таксономія небезпек – класифікація та систематизація явищ, процесів, об’єктів, інформації, які здатні завдати шкоди.
Небезпека кваліфікується за:
походженням – часом проявлення
сферою проявлення – структурою
локалізацією – характером дії на (оператора) людину
шкодою
наслідками
Ідентифікація_небезпеки – знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.
Квантифікація_небезпек – введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня ) небезпеки.
Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.
Кількісна оцінка небезпеки називається – ризиком.
Ризик – це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпек до їх можливого теоретичного числа за певний період часу.
За статистичним методом ризик обчислюється за формулою:
Де - ризик за певний період часу, - кількість фактичних проявів небезпеки (травм, аварій, катастроф). – теоретична можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об’єкта.
Прийнятний ризик – це нормований ризик у світовій практиці (10-6).
Прийнятний ризик – це певний компроміс між рівнем безпеки та можливістю її досягнення.
Безпека – такий стан, при якому з певною вірогідністю (ризиком) включається реалізація потенційних небезпек.
Забезпечення безпеки – складний процес, в якому можна виділити елементарні складові, вихідні положення, ідеї, що іменуються принципами.
Законодавчі принципи - закріплені законом правила, що забезпечують прийнятний рівень безпеки.
Орієнтуючі принципи - основоположні ідеї, що визначають напрямок пошуку безпечних рішень і служать методологічною та інформаційною базою.
Технічні принципи спрямовані на безпосереднє відвернення дії небезпечних факторів і базуються на використанні фізичних законів.
Управлінськими називаються принципи, які визначають взаємозв’язок і відносини між окремими стадіями і етапами процесу забезпечення безпеки. До них належать: плановість, контроль, управління, зворотний зв’язок, підбір кадрів, відповідальність.
До організаційних належать принципи, за допомогою яких реалізуються положення із залученням науково обґрунтованих рішень. Це принципи несумісності, ергономічності, раціональної організації
Законодавчі
Орієнтуючі
