Тема 4.3. Види проваджень за Кодексом адміністративного судочинства План

1. Суд апеляційної інстанції. Порядок і сторони апеляцій­ного оскарження.

2. Провадження за винятковими обставинами.

Завдання для самостійного вивчення

1. Продемонструйте порядок апеляційного оскарження. Наведіть приклади підстав для апеляційного оскарження.

2. Назвіть осіб, які мають право на апеляційне оскар­ження.

3. Назвіть приклади необхідності адміністративного про­вадження за винятковими обставинами.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Суд апеляційної інстанції. Порядок і сто­рони апеляційного оскарження

Завданням апеляційної інстанції є перегляд за апеля­ційною скаргою адміністративної справи і судового рішення на предмет правильності встановлення судом першої інстанції об­ставин у справі та застосуванні норм права.

Адміністративний процес у суді апеляційної інстанції, як і в першій, також можна умовно поділити на такі стадії:

• апеляційне оскарження;

• підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду;

• апеляційний розгляд;

• ухвалення судового рішення.

Апеляційне оскарження. Предметом апеляційного оскарження є, насамперед, судові рішення, якими закінчується провадження у суді першої інстанції. У КАС визначено ще низку інших ухвал, що може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції.

Загальним є правило, що в апеляційному порядку може бути оскаржено будь-яку постанову суду, що не набрала законної сили.

Виняток встановлено лише для деяких постанов адмі­ністративного суду у виборчих спорах та спорах, пов’язаних із процесом референдуму (ч. 4 ст. 177 КАС).

Право на апеляційне оскарження будь-яких ухвал адмі­ністративного суду заклало би можливість зловживати даним правом із метою затягнути процес - заявити необгрунтовані клопотання і оскаржувати ухвали про відмову в задоволенні таких клопотань.

Тому законодавець обмежив коло ухвал, що може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від постанови суду.

Згідно з КАС такими є ухвали:

1. щодо передачі адміністративної справи з одного адмі­ністративного суду до іншого;

2. щодо забезпечення доказів;

3. про відмову в поновленні чи продовженні пропуще­ного процесуального строку;

4. про залишення позовної заяви без руху;

5. про повернення позовної заяви тощо.

Як постанову, так і ухвалу суду першої інстанції, може бути оскаржено повністю (якщо особа вважає всі висновки суду хибними) або частково (якщо особа вважає лише окремі вис­новки суду неправильними).

Право на апеляційне оскарження має кожна особа, про чиї права, свободи, інтереси та обов’язки суд вирішив питання. Інакше кажучи, таке право мають:

1. сторони і треті особи;

2. особи, які не брали участь у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки.

Усі названі особи мають безпосередню матеріальну і (або) процесуальну зацікавленість у результатах вирішення справи.

Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладає особа, яка подала заяву про апеляційне оскарження, в апеляційній скарзі. Для цього КАС їй надає більш тривалий строк:

1. для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції - 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження;

2. для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції - 10 днів після подання заяви про апеляційне оскар­ження.

Ухвалення судового рішення. Судове рішення апеляційної інстанції ухвалюється й оприлюднюється за правилами, що вста­новлено для суду першої інстанції.

Після закінчення апеляційного провадження справу не пізніше, ніж у семиденний строк, направляють до адміністра­тивного суду першої інстанції, що її розглянув.

Питання 2. Провадження за винятковими обстави­нами

Завданням провадження за винятковими обставинами є перегляд судових рішень в адміністративних правах на предмет правильності застосування права у разі:

1. неоднаковим застосуванням Вищим адміністративним судом або Вищим адміністративним судом, іншим судом каса­ційної інстанції однієї й тієї самої норми права;

2. визнання судових рішень міжнародною судовою уста­новою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушу­ють міжнародні зобов’язання України.

Перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. Тому його здійснюють за правилами адміністративного судочинства, установленими для касаційного провадження, з урахуванням певних особли­востей.

Ухвали суду касаційної інстанції можуть бути окремо оскаржені за винятковими обставинами, якщо вони перешкод­жають провадженню у справі.

Тобто, це ухвали про:

1. залишення позовної заяви (скарги) без руху;

2. повернення позовної заяви (скарги);

3. відмову у відкритті провадження в адміністративній справі (апеляційного чи касаційного провадження);

4. залишення позовної заяви (скарги) без розгляду;

5. зупинення провадження у справі;

6. закриття провадження у справі.

За винятковими обставинами може бути оскаржено також судові рішення Вищого адміністративного суду України в

40

адміністративних справах, але лише з мотивів визнання їх між­народною судовою установою, юрисдикція якої визнана Украї­ною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання України.

Скарги у разі перегляду за винятковими обставинами повинні пройти процедуру допуску, що полягає у перевірці судом наявності таких обставин.

Завданнями даної стадії є відхилення необгрунтованих скарг із тим, щоб не завантажувати ними Верховний Суд Укра­їни та Вищий адміністративний суд України.

Вищий адміністративний суд України відмовляє у задо­воленні скарги, якщо обставини, що були підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтверджуються.