Тема 5.10. Стадії адміністративно-деліктного провадження План

1. Виконання постанови. Звернення постанови до вико­нання. Безпосереднє виконання постанови.

2. Особливості виконання постанови про накладання ок­ремих адміністративних стягнень.

Завдання для самостійного вивчення

1. Розкрийте зміст ст. 298 КпАП.

2. Визначте органи, які забезпечують виконання поста­нов про накладання адміністративної відповідальності.

3. Поясніть послідовність виконання постанови про оп- латне вилучення предмета.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Виконання постанови. Звернення поста­нови до виконання. Безпосереднє виконання постанови

Завершальним етапом провадження є виконання поста­нов. Так, ст. 298 КпАП установлено, що постанова про накла­дання адміністративного стягнення є обов’язковою для вико­нання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. У процесі виконання постанови особа, яка вчинила адміністра­тивне правопорушення, зазнає відповідних обмежень особис­того, морального або матеріального характеру.

У ст. 299 КпАП йдеться про те, що постанова підлягає виконанню з моменту її внесення, а при оскарженні або опротестування постанови про накладання адміністративного стягнення без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу у вигляді попередження, а також у вигляді накладання штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладання адміністративного стягнення у ішгляді штрафу підлягає примусовому виконанню після іпкіп мсння строку, який встановлено ч. 1 ст. 307 КпАГІ.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб піком під 16-ти до 18-ти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх миховують.

Постанова про накладання адміністративного стягнення шсртається до виконання органом (посадовою особою), який нипіс постанову (ст. 304 КпАП).

Адміністративне законодавство передбачає виконання постанов і відносять до цього два види органів.

У ст. 313 КпАП дані органи чітко зазначено:

1. державні виконавці районних, міських (міст обласною значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби у справах про адміністративні правопорушення, перед­бачені ст. 42 - 42^і, 146, 157, 160 - 162², 160⁴, 164⁶,164⁹, ч. 1, 2 і З ст. 181,209^і КпАП;

2. уповноважені на це особи: органи внутрішніх справ (ст. ст. 85, 85^і, 88, 163 КпАП), митні органи (ст.ст. 208, 208^і, 209), органи державної податкової служби (ст. 164⁵) та ін.

По-перше, це органи, які звертають постанову до виконання, що передбачено ст. 299 КпАП:

• своєчасне направлення постанови органу-виконавцю;

• здійснення контролю за правильним виконанням по­станови;

• вирішення усіх питань, пов’язаних з виконанням по­станови;

• припинення постанови з підстав, передбачених ст. 302

КпАП.

По-друге, це органи, які безпосередньо виконують пос­танови про накладання адміністративних стягнень.

У ст. 300 КпАП до цих органів належать уповноважені іі;і те органи у порядку, установленому законодавством.

І перші, і другі органи, які затверджують постанови до виконання і безпосередньо їх виконують, утворюють єдину стадію виконання постанов, що складається з різних етапів.

Орган, що виніс постанову, може лише відстрочити її виконання на строк до 1 місяця з обставин, які вказано у ст. ЗО 1 КпАП: насамперед, це ті, що ускладнюють виконання постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді адмініст­ративного арешту чи виправних робіт або роблять їх виконання неможливим.

Усі питання, пов’язані із виконанням постанови про накладання адміністративного стягнення, як вказано у ст. 304 КпАП, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову. Він також здійснює контроль за правильним та вчасним виконанням постанови.

Питання 2. Особливості виконання постанови про накладання окремих адміністративних стягнень

Оплатне вилучення предмета, що став знаряддям ско­єння або безпосереднім об’єктом адміністративного правопору­шення, складається з його примусового вилучення і реалізації з передачею отриманої суми попередньому власнику, за винятком витрат з реалізації вилученого предмета.

Вилучені предмети, згідно з постановою про оплатне ви­лучення (ст. 311, 312 КпАП), здаються компетентним органам для реалізації в комісійний магазин або в інші спеціально виділені для даної мети магазини за місцем знаходження майна. Постанови про оплатне вилучення зброї та боєприпасів виконуються органами внутрішніх справ.

Основні положення при застосуванні адміністративного арешту закріплено у ст. 32 КпАП. Це покарання у вигляді короткочасного позбавлення волі, що застосовується виключно судом на строк до 15 діб.

Законодавець указує, що дана міра може застосовуватись у виняткових випадках, якщо застосування інших заходів адміністративного впливу буде визнано недостатнім.

Особи, яких піддано адміністративному арешту, тримп мш.оі під вартою у місцях, визначених органами міліції, і обо и и іковим, без оплати праці, притягненням до фізичних робіт.

Особи, піддані адміністративному арешту, вважаються іііміми, що не мають судимості, за ними лишається місце І ми кпи і безперервний стаж.

У випадках ухилення порушника від відбуття покарання иОо злісного порушення встановленого режиму, строк адмініст- |щпінного арешту може бути продовжено суддею за поданням адміністрації місць ув’язнення або начальника органу міліції до 10 діб.

Виправні роботи як міра адміністративного стягнення н і дно зі ст. 31 КпАП призначено відповідно до чинного іаконодавства за дрібне розкрадання (ст. 51), за дрібне хуліган­иш (ст. 173). Це адміністративне стягнення може бути накла­дено тільки районним (міським) суддею.

Виконанням постанов при їх застосуванні відають органи ипутрішніх справ.

Запитання для повторення та закріплення матеріалу

1. Який строк встановлено ч. 1 ст. 307 КпАП для вико­нання постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу?

2. Які органи безпосередньо виконують постанови про накладання адміністративних стягнень?

3. У якій статті КпАП закріплено основні положення про застосування адміністративного арешту?