Тема 5.8. Протокол та постанова у справі про адміністративні проступки План

1. Зміст постанови у справі про адміністративне пра­вопорушення.

2. Види постанов у справі про адміністративне пра­вопорушення.

Завдання для самостійного вивчення

1. Відповідно до вимог ст. 283 КпАП визначте зміст та форму постанови у справі про адміністративне правопорушення.

2. Наведіть приклади можливого рішення у справі про адміністративне правопорушення.

3. Визначте зміст постанови про оголошення усного зауваження.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Зміст постанови у справі про адміпіст- ічітивне правопорушення

Розглянувши всі документи, з’ясувавши усі необхідні об . німини, орган (посадова особа) робить певний висновок щодо < приви, що оформляється постановою у справі.

Якщо справу розглядав орган сільської, селищної, міської ради, то він приймає постанову у формі рішення.

При розгляді справи колегіальним органом постанова приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. До того ж колегіальний орган повинен бути правомочним прийняти постанову у справі, що регулюється ст. 216 КпАП. Постанову має бути підписано посадовою особою, яка розглянула справу, а при розгляді спра- ии колегіальним органом - головуючим на засіданні та секре- і арем даного органа.

Статтею 283 КпАП урегульовано зміст і форму постанови. Постанова повинна містити:

• найменування органа (посадової особи), що виніс постанову, дату розгляду справи. Це необхідно для того, щоб: по-перше, забезпечити законність винесеної постанови, тобто справу повинен розглядати правомочний орган, по-друге, визна­чення органу, в який може бути оскаржено постанову, по-третє, щоб визначити строки оскарження постанови, строк її вико­нання;

• відомості про особу, щодо якої розглянуто справу. Мається на увазі зазначення прізвища, ім’я, по батькові, віку, дати народження, місця праці (навчання), місця проживання та інших відомостей, що стосуються особи правопорушника. Дані, що певною мірою характеризують особу з позитивного (наприк­лад, наявність заслуг перед Батьківщиною, подяки від керів­ництва за місцем роботи чи навчання, позитивні характеристики та інше) або з негативного (наприклад, судимість, неодноразове порушення норм поведінки у суспільстві) боку, доцільно було би зазначати у протоколі про адміністративне правопорушення для сприяння прийняттю правильного рішення у справі;

• викладення обставин, установлених при розгляді справи. Фіксування обставин необхідно у зв’язку з тим, що вони відображають зміст справи;

• зазначення нормативного акта, яким передбачено відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Вимога забезпечує законність і правомірність накладення адміністративного стягнення, а також дає змогу посилатися на даний нормативний акт у разі виникнення питань щодо конкретного адміністративного стягнення;

• прийняте у справі рішення. Рішення може бути таким: накласти адміністративне стягнення; застосувати заходи впливу, що перелічено у ст. 24¹ КпАП або закрити справу. При прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення обов’язково зазначено, яке саме стягнення застосовують до пра­вопорушника.

Якщо у результаті вчинення правопорушення було запо­діяно майнову шкоду, то під час вирішення питання про на­кладення адміністративного стягнення одночасно можливий розгляд також питання і про відшкодування винним майнової шкоди.

Постанова у справі повинна містити вказівку про порядок і строк її оскарження (регулюється гл. 24 КпАП).

Питання 2. Види постанов у справі про адмініст­ративне правопорушення

Стаття 284 КпАП встановлює вичерпний перелік постанов, які може бути прийняті у результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У справі про адміністративне правопорушення може бути внесено таку постанову:

1. про накладення адміністративного стягнення. Таке рішення є свідченням того, що особу визнано винною у вчиненні правопорушення. В постанові про адміністративне стягнення обов’язково зазначають, яке саме стягнення накладається на правопорушника. Види адміністративних стягнень подано у гл. З КпАП;

2. про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24 і І 11А11 (щодо правопорушень, вчинених неповнолітніми від 16 Ни ІК років);

3. про закриття справи. Закриття справи можливе у їм пімовлених законом випадках:

• по-перше, постанову про закриття справи виносять н І ні оголошенні усного зауваження;

• по-друге, прийняття постанови про закритгя справи можливе при передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу. Передача матеріалів шіпачеїшм суб’єктам можлива, якщо, враховуючи характер и чиненого правопорушення і особу правопорушника, орган (посадова особа), що розглядає справу, вирішить, що доцільніше і іудо до особи, яка вчинила правопорушення, застосувати захід і ромадського впливу;

• по-третє, постанову про закриття справи виносять мри передачі матеріалів справи прокурору, органу досудового слідства чи дізнання;

• по-четверте, у випадку, коли є такі обставини:

1. відсутність події і складу адміністративного

11. равопорушення;

2. недосягнення особою на момент вчинення адмі­ністративного правопорушення 16-ти років;

3. неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4. вчинення дії особою у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5. видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6. скасування акта, який установлює адміністративну відповідальність;

7. закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП;

8. наявність за тим самим фактом щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови

81

компетентного органа (посадової особи) про накладення адмі­ністративного стягнення;

9. смерть особи, щодо якої було розпочато прова­дження у справі.

Запитання для закріплення та повторення матеріалу

1. Що основне повинна містити постанова по справі про адміністративне правопорушення?

2. Яким чином має бути викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення у відповідній постанові?

3. Які Ви знаєте види постанов у справі про адмініст­ративне правопорушення?