Гема 5.6. Загальні засади адміністративно- и іікгного провадження (провадження у справах про адміністративні проступки) План

Обставини, що виключають провадження у справі про ,і> )м!ністративне правопорушення.

Завдання для самостійного вивчення

1. Перелічіть обставини, наявність яких виключає мож- іііііість провадження у справах про адміністративні правопо­рушення.

2. Назвіть відомі Вам випадки, коли за вчинення адмі­ністративного правопорушення неповнолітніми до адміністра- і іншої відповідальності може бути залучено їхніх батьків.

3. Проаналізуйте зміст ст. 38 КУпАГІ.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання. Обставини, що виключають провадження у справі про адміністративні правопорушення

У ст. 247 КпАП України подано перелік обставин, за на­явності яких провадження у справах про адміністративні право­порушення не відбувається, тобто воно не може бути розпочато або , у випадку, якщо воно вже було розпочато та було виявлено дані обставини, то має бути закрито.

1. Відсутність події адміністративного правопорушення - діяльність особи не є такою, що могла б розцінюватися як правопорушення. Склад правопорушення - це наявність об’єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Таким є, наприклад, вчинення правопорушення особою, яка була в ста­ні неосудності, тобто немає суб’єктивної сторони правопору­шення.

2. Статтею 12 КпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-тирічного віку. У деяких випадках при скоєнні правопорушень неповнолітніми до відповідальності можуть бути притягнуті їх батьки.

Тобто, недосягнення особою на момент вчинення адмі­ністративного правопорушення шістнадцятирічного віку звіль­няє дану особу від адміністративної відповідальності.

3. Особа, яка під час учинення протиправної дії чи бездіяльності не могла усвідомлювати свої дії або керувати ни­ми унаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану, вважається неосудною. Така особа не підлягає адміністративній відповідальності.

4. Дія, за яку передбачено адміністративну відповідаль­ність, вчинена для усунення небезпеки, що загрожує держав­ному чи громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо дану небез­пеку за певних обставин не могло бути усунено іншими за­собами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена, вважається учиненою в стані крайньої необхідності.

Дія, за яку передбачено адміністративну відповідальність, учинена для захисту державного чи громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, якщо при цьому не було перевищено межі необхідної оборони, вважається вчиненою у стані необхідної оборони.

Тобто, вчинення дії особою у стані крайньої необхідності або необхідної оборони виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.

5. Згідно з Конституцією України оголошено амністію (ч. З ст. 92). У випадку, якщо Верховною Радою України було видано закон, в якому усувається застосування адміністративного стягнення за вчинення певних дій, то провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю і орган (посадова особа), який виніс

Нін цінову про накладення адміністративного стягщч_нпя н І ч 1111111 яє її виконання.

6. Скасувати акт, яким встановлено відповідальність _за адміністративне правопорушення, може орган, який його в^_дав •гідно зі ст. 92 п. 22 Конституції України, діяння, які є _зл0_ чинами, адміністративними чи дисциплінарними правогг₀ру_ нн-ннями, та відповідальність за них визначено виклі^_чно »иконами України. Таким чином, при виданні закону, що сц-_асо_ купатиме акт, яким встановлено адміністративну ^відпові^_а)ІЬ_ пість, провадження у справі про адміністративне правої*₀ру_ іпсння виключається.

7. Статтею 38 КпАП встановлено, що адміністраг^_вне 1і ягнення може бути накладено не пізніше ніж через два міс^щ ₃ дня вчинення правопорушення, а при тривалому правоп;₀ру_ шенні - два місяці з дня його виявлення. У разі відмо»_іи у порушенні кримінальної справи чи закритті кримінаі*_ьної справи, чи за наявності у діях порушника ознак адмі^_ст_ рагивного правопорушення адміністративне стягнення мож^ ^у. ти накладено не пізніше, ніж через місяць із дня прийг*_яття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи чи г*р₀ -д закриття. У випадку, коли визначені строки закінчш_{ися провадження у справах про адміністративні правопорущ_Єння виключається.

8. НІХТО не може бути ДВІЧІ притягнений ДО юриді_1чн0-₁' відповідальності одного виду за одне й те саме правопоруш^_ндя Якщо вже є постанова компетентного органу (посадової ое₀5_И) про накладення адміністративного стягнення, то за тим с^_мим фактом дану особу вже не може бути притягнуто до адмі_{і|_ст_ ративної відповідальності. Тож і провадження у справі пр^ _ад_ міністративне правопорушення не може бути. Проваджену у справі виключається також у випадку, коли було вине_сен0 постанову про закриття справи і її не було скасовано. У р^- притягнення особи до кримінальної відповідальності ністративні правопорушення спричиняють адміністративну _в;_д_ повідальність) здійснюється кримінально-виконавче проваі^_<сн. ня, а адміністративне - виключається.

73

9. Згідно із принципом індивідуалізації, до адміністра­тивної відповідальності притягається лише той суб’єкт, який учинив правопорушення, а не його родич чи інша людина. У ви­падку, коли особа, щодо якої розпочато провадження, померла, провадження підлягає закриттю.

Запитання для закріплення та повторення матеріалу

1. Недосягнення якого віку звільняє особу від адмініст­ративної відповідальності?

2. Чи стосується Закон “Про амністію” пом’якшення адміністративної відповідальності?

3. Чи може особу бути притягнено до адміністративної відповідальності двічі за вчинення одного й того самого адмі­ністративного правопорушення?