Тема 5.5. Накладання адміністративного стягнення План

1. Обставини, що обмежують відповідальність за адмі­ністративне правопорушення.

2. Обчислення строків адміністративного стягнення.

3. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення.

Завдання для самостійного вивчення

1. Визначте статті Кодексу України про адміністративні стягнення, що визначають обставини, які обтяжують відпові­дальність за адміністративне правопорушення.

2. Наведіть приклади вчинення адміністративного правопорушення групою осіб.

3. Визначте сторони, після закінчення яких виключається накладання адміністративних стягнень.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Обставини, що обтяжують відповідаль­ність ні адміністративне правопорушення

На відміну від пом’якшуючих обставин ст. 35 КпАГІ Подано вичерпний, закритий перелік обставин, що обтяжують иідповідальність за адміністративне правопорушення, який не може бути розширено суб’єктами адміністративної юрисдикції.

1. Продовження протиправної поведінки, незважаючи на а і тогу уповноважених на те осіб, припинити її, свідчить:

по-перше, про злісний характер правопорушення, про не­бажання винного відмовитися від протиправної поведінки;

по-друге, про ігнорування правомірних вимог уповнова­жених на те осіб про припинення правопорушення.

Варто мати на увазі, що невиконання законних вимог окремих посадових осіб і представників громадськості щодо припинення правопорушення утворюють самостійний склад адміністративної провини.

2. Повторне протягом року здійснення однорідного пра­вопорушення, за яке особа вже піддавалася адміністративному стягненню, свідчить про стійку протиправну установку поруш­ника, щодо якого не відбулося виховного та попереджувального впливу адміністративного стягнення, накладеного за перше пра­вопорушення.

3. Вчинення правопорушення особою, що раніше вчинила злочин, є обтяжуючою обставиною незалежно від того, чи при­тягалася вона за нього до кримінальної відповідності чи ні. Сам факт злочинної поведінки свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи, що вчинила після злочину ще й адміністра­тивне правопорушення.

4. Втягнення неповнолітнього у правопорушення.

Втягнений - це дії, унаслідок яких іншу особу

спонукають до певної поведінки, залучають до неї, у такої особи виникає бажання поводитися певним чином. На відміну від примушування, особа згодом вчиняє бажані для винного дії за власного волею.

Сутність втягнення полягає у впливі на свідомість конкретного неповнолітнього через переконання в доцільності, вигідності певної поведінки. Воно здійснюється шляхом умовлянь, запакування, підкупу, обману, розпаггювання почуття помсти, заздрощів або інших низьких спонукань, розповідей про легкість і доступність певних дій, навчання способам і прийомам їх виконання тощо.

Втягнення неповнолітнього у правопорушення обтяжує відповідальність незалежно від того, в якій формі воно здійс­нювалося і передбачає в даному випадку його залучення неповнолітнього до вчинення адміністративного правопо­рушення.

5. Здійснення правопорушення групою осіб завжди стано­вить більшу небезпеку. Мається на увазі об’єднання зусиль для вчинення того самого адміністративного правопорушення. Самостійне вчинення однорідних правопорушень декількома особами не є обтяжуючою відповідальність обставиною.

6. Здійснення правопорушення в умовах стихійного лиха чи за інших надзвичайних обставин закон визнає обтяжуючою обставиною.

Під умовами стихійного лиха розуміють землетрус, об­вали, селі, пожежі, повені та інші обставини.

До надзвичайних обставин належить також воєнний стан, який є особливим правовим режимом, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу тощо.

Особа, що використовує вищеописані обставини, повинна нести підвищену адміністративну відповідальність.

7. Здійснення правопорушення у стані сп 'яніння є обтя­жуючою обставиною. Такий стан має бути встановлено матеріалами справи (акт медичного огляду, показання свідків тощо).

Для певних видів адміністративних правопорушень стан сп’яніння є однією з невід’ємних ознак складу.

Так, ст. 178 КпАП передбачено відповідальність за появу в громадських місцях у стані алкогольного сп’яніння, що

68

ображає людську гідність і громадську мораль, ст. 130 КпЛІ І іа керування транспортними засобами або суднами особами, >ікі перебувають під дією алкоголю.

Законом надано право органам (посадовим особам), що накладають адміністративне стягнення, не визнати стан сп’яніння обтяжуючою обставиною залежно від характеру адміністративного правопорушення (наприклад, для відпо­відальності за безквитковий проїзд не має значення, в якому стані його вчинено.

Питання 2. Обчислення строків адміністративного стягнення

У ст. 38 КпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. У даних випадках, згідно з п. 7 ст. 247 КпАП, не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю, тобто за­значений строк ніким продовжено бути не може, є будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення має бути припинено.

За загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. Таким чином, для більшості правопорушень точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день учинення право­порушення.

При тривалому правопорушенні початок перебігу строку давності визначають по-іншому і відраховують з моменту виявлення проступку. Це обумовлено характером тривалих правопорушень. Вони вчиняються протягом більш-менш трива­лого часу, характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння. До них може бути віднесено, наприклад, зберігання наркотичних речовин у невеликих кількостях, проживання без паспорта тощо.

Питання 3. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення

Законність - це принцип, обов’язкова вимога, мегод, режим і стан неухильного дотримання, виконання і застосування законів та заснованих на них інших правових актів усіма учас­никами суспільних відносин у всіх сферах суспільного життя.

Характерною рисою законності є її універсалізм.

Статтею 7 КпАП у зв’язку з цим проголошено:

1. ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку і адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом;

2. провадження у справах про адміністративні право­порушення здійснюють на основі суворого дотримання закон­ності;

3. застосування уповноваженими на те органами і поса­довими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, відповідно до закону;

4. дотримання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечують сис­тематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Запитання для закріплення та повторення матеріалу

1. У чому полягає сутність втягнення неповнолітнього в адміністративне правопорушення?

2. Чому закон визнає обтяжуючою обставиною здійснення адміністративного правопорушення в умовах стихійного лиха?

3. Чому ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням?