Завдання для самостійного вивчення

1. Проаналізуйте відповідні статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачено повнова­ження місцевих рад щодо прийняття рішень, за які настає адміністративна відповідальність.

2. Визначте підстави, за якими адміністративна відпові­дальність настає тільки для фізичних осіб.

3. Визначте фізичних осіб, яких може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за дисциплінарними статутами.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність

До делегованих повноважень органів місцевого самовря­дування щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, відповідно до ст. 38 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, на­лежить розгляд справ про адміністративні правопорушення, від­несені законом до їх відання; утворення адміністративних комі­сій та комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їх діяльності.

Справи про адміністративні правопорушення відповідно до правил підвідомчості, встановлених ст. 218 КпАП, розгля­дають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад, адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад, а також виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад (відповідно до ст. 219 КпАП).

Такі правила мають встановлюватися відповідно до положень відповідних нормативно-правових актів, зокрема, Правил благоустрою населеного пункту, які розробляються для усіх сіл, селищ, міст і затверджуються органами місцевого самоврядування, Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України та Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 № 57/188/84/105 тощо. Хоча Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” (ст. 26) відносить до вик­лючної компетенції сільських, селищних, міських рад створення відповідно до закону міліції, яка утримується за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету; затвердження і звільнення ке­рівників та дільничних інспекторів цієї міліції, а також вста­новлення відповідно до законодавства правил з питань благо­устрою населеного пункту, забезпечення у ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, зберігання тиші у громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; однак при цьому не передбачено делегування повноважень із розгляду справ про адміністративні право­порушення від адміністративних комісій до підрозділів внутрішніх справ.

Питання 2. Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення

Чинність закону - це обов’язковість виконання закону, що визначається часом (з якого часу встановлено дію закону), простором (на якій території), а також колом осіб, на яких даний закон поширено.

Порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів, у т.ч. і про адміністративну відповідальність, та набрання ними чинності визначено Указом Президента України від 10.06.97 №503/97. Він установлює, шо закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабі­нету Міністрів України не пізніше, ніж у 15-тиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку підписання підля­гають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкова­них виданнях.

Поняття чинності закону про відповідальність за адмі­ністративні правопорушення у просторі тісно пов’язане із по­няттям території України.

Територіальні межі чинності законодавства України про адміністративні правопорушення визначають, з огляду на межі території України, якщо чинність у просторі не встановлено у самому нормативному акті.

У КпАГІ вживається термін “особа”, але конкретизації щодо того, які саме особи (фізичні чи юридичні) є суб’єктами адміністративних проступків, Кодекс не дає.

Водночас, уважно проаналізувавши його норми щодо ві­ку, після якого настає відповідальність, обставини, які виклю­чають адміністративну відповідальність, неосудності особи, ме­ти адміністративного стягнення тощо, можна дійти висновку, що у КпАПУ встановлено адміністративну відповідальність лише для фізичних осіб.

Так, відповідно до чинного адміністративного законо­давства, суб’єктом адміністративних правопорушень можуть бу­ти лише особи, що досягли на момент здійснення адміністра­тивного правопорушення 16-тирічного віку.

Водночас, законом установлено деякі винятки у частині притягнення до адміністративної відповідальності за здійснення адміністративних правопорушень військовослужбовців та інших осіб, на яких поширено дію дисциплінарних статутів (ст. 15 КпАП). Військовослужбовці та призвані на збори війсь­ковозобов’язані, а також особи рядового і начальницького скла­ду органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адмі­ністративні правопорушення згідно з дисциплінарними стату­тами.

За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, правил полювання, рибальства й охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних із ко­рупцією, неправомірне використання державного майна, не­вжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого чи протесту, припису чи надання прокурора, і за контрабанду дані особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано виправні роботи й адміністративний арешт.

Іноземці й особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах із громадянами України. Винятком є іноземці, які користуються імунітетом відповідно до між­народних договорів, оскільки у випадку скоєння ними адміністративних правопорушень питання їх відповідальності ннрішується дипломатичним шляхом.

Запитання для закріплення і повторення матеріалу

1. Хто розглядає справи про адміністративні правопору­шення відповідно до правил підвідомчості?

2. У чому полягає чинність закону про відповідальність за скоєння адміністративних правопорушень?

3. Хто з іноземців в Україні не підлягає адміністративній в і дповід ал ьн ості?