Закінчення табл.

№ теми	Назва теми	Питання для самостійної роботи	Кількість годин
6.3	Публічне адмі­ністрування в ад- міністративно-по- літичній сфері	Відносини публіч­ного управління в адмі­ністративно-політичній сфері. Забезпечення закон­ності в адміністратив- но-політичній сфері	2
Разом			46

Розділ 3. Відносини публічного управління Тема 3.1. Сутність управління і його роль у суспільстві

План

1. Значення інформації в управлінні.

2. Глобальні управлінські системи.

3. Управління як соціальне явище. Сутність соціального управління.

4. Види соціального управління.

Завдання для самостійного вивчення

1. Охарактеризуйте відомі вам глобальні управлінські системи.

2. Розкрийте сутність державного управління та його відмінність від інших видів соціального управління.

3. Наведіть приклади групового саморегулювання.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Значення інформації в управлінні

Інформація - це певним чином оброблені дані про факти, що становлять інтерес для їх отримувача і лежать в основі приймання відповідного рішення. З допомогою інформа­ції реалізуються зв’язки між суб’єктом і об’єктом, іншими елементами системи управління й середовища, що дає можливість розглядати інформацію як основний засіб управління.

Інформацію, що використовують в організації управ­ління, класифікують таким чином:

а) за ступенем обробки:

• первинна, отримання у результаті спостереження й фіксації фактів, що мають стосунок до діяльності організації;

• похідна (вторинна, вихідна, узагальнена), утворена шляхом переробки первинної інформації;

б) за функціональними призначеннями - виробнича й управлінська;

в) за джерелами отримання:

• гласна (відкрита);

• негласна (конфіденційна).

Основним засобом фіксування інформації в організації управління є документ.

Інформація управлінська - це сукупність даних про становище та процеси, що мають місце в органі (підрозділі) управління та середовищі, в умовах якого здійснювано його діяльність, що є основою прийняття управлінських рішень.

Питання 2. Глобальні управлінські системи

Глобальні управлінські системи вивчаються соціологією управління.

Соціологія управління - це спеціальна соціологічна тео­рія, що вивчає процеси управління на усіх рівнях, у т.ч. і в глобальних управлінських системах.

Вона вивчає процеси управління у різних типах спіль­ноти, організацій, інститутів і суспільства в цілому, тобто на глобальному рівні.

Соціальне управління глобальними системами здійсню­ється для збереження й забезпечення стійкості розвитку від­повідних глобальних систем, упорядкування й поліпшення їх структури, досягнення цілей їх існування.

Глобальні управлінські системи існують на рівні соціє- тальному, на рівні окремих цивілізацій та культур, на рівні окремих етносів та їх суспільно-державних утворень.

Глобальні управлінські системи, насамперед, досліджу­ють з метою визначення цілей управління ними із т.ч. соціально- економічних і соціально-психологічних критеріїв для аналізу й оцінки соціальних наслідків управління глобальними систе­мами.

Питання 3. Управління як соціальне явище. Сутність соціального управління

Соціальне управління - це вид управління, що, на відміну від управління в біологічних та технічних системах, здійснюється у сфері людських відносин і управлінським впливом на суспільство (як в цілому, так і на окремі прошарки, групи, колективи, індивідууми як на учасників спільної діяльності) з метою його упорядкування, збереження чи зміни якісної специфіки, поліпшення і розвитку.

Саме тут управління набуває характеру певного виду діяльності, що й обумовлює необхідність дієвого підходу до вивчення теорії організації управління.

Вирішальним для соціальних систем управління є не технічний (використання різноманітних машин і технічних пристроїв) і не технологічний (поліпшення технології управ­ління), а людський фактор.

Людський фактор є основним в організації соціального управління, тобто у створенні організаційної структури чи вне­сенні необхідних змін у побудову сформованої структури та у забезпеченні ефективного функціонування систем управління.

Питання 4. Види соціального управління

На сьогодні прийнято виділяти шість видів соціального управління:

1. Державне управління - найважливіший і осново­положний вид соціального управління. Таке управління в умо­вах демократизації суспільства реалізується державою, її апа­ратом від імені народу України, суспільства в цілому, у відпо­відних легітимних формах і процедурах, а також поширюється на все суспільство, впливаючи на системоутворюючі складові суспільних відносин.

2. Місцеве самоврядування - жителі певних адміністра­тивно-територіальних утворень безпосередньо або через ство­рювані ними структури управляють своїми відносинами за місцем проживання.

3. Менеджмент - управління власністю її власником.

Менеджмент - це сукупність принципів, форм, методів, засобів управління виробництвом і персоналом через застосу­вання останніх досягнень науки управління.

Головна мета менеджменту - досягти високої ефек­тивності виробництва, раціонального використання ресурсів підприємства, форми, компанії.

4. Громадське управління - це суспільне управління, суб’єктами якого є юридично оформлені громадські об’єднання. Вони управляють як усередині своїх власних структур, так і поза ними, у межах своїх статутних функцій і повноважень.

5. Групове саморегулювання - декілька осіб (або обме­жена кількість осіб) вільно (на власний розсуд чи підпорядко­вуючись нормам соціального співжиття, культури, традиціям тощо) управляють своєю сумісною діяльністю (поведінкою).

6. Цілеспрямована поведінка або діяльність окремої людини. Кожна людина у своєму житті самостійно обирає творчі, гуманні цілі й віддає свої знання, сили, час для їх досягнення.