2. Етапи навчання аудіювання. Система вправ для навчання аудіювання.

І. Етап навчання аудіювання на рівні фрази.

ІІ. Етап навчання аудіювання на рівні понад фразовому.

ІІІ. Етап навчання аудіювання на рівні цілого тексту.

До системи вправ входять дві підсистеми: 1) вправи для формування мовленнєвих навичок аудіювання; 2) вправи для розвитку вмінь аудіювання.

1 підсистема включає три групи вправ:

1) вправи для формування фонетичних навичок аудіювання (фонетичного та фонематичного слуху);

2) вправи для формування лексичних навичок аудіювання;

3) вправи для формування граматичних навичок аудіювання.

Мета 1 підсистеми – сформувати слухові, лексичні та граматичні навички аудіювання. Сюди входять не комунікативні та умовно-комунікативні рецептивні вправи.

А) Некомунікативні вправи: на сприйняття, впізнавання або розрізнення звука, термінального тону, лексичної одиниці, граматичної структури.

Умовно-комунікативні вправи: аудіювання повідомлень на рівні фрази, запитань.

Вправи цієї групи спрямовані на подолання ізольованих, штучно виділених труднощів.

Б). Спеціальні вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання.

До ІІ підсистеми входять 2 групи вправ:

А) вправи, що готують учнів до аудіювання тексту;

Б) вправи в аудіюванні тексту.

Мета вправ ІІ підсистеми –розвинути в учнів уміння аудіювання. До цієї підсистеми входять умовно-комунікативні (аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень на понадфразовому рівні) та комунікативні (вправи на аудіювання текстів з метою одержання інформації).

Етапи роботи з текстом.

У процесі навчання аудіювання учитель має передбачити три етапи роботи з текстом для аудіювання:

1. формулювання інструкції,

2. презентація аудіоматеріалу;

3. контроль розуміння прочитаного.

Інструкція містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване і свідоме розуміння інформації. Правильна і точна інструкція може підвищити ефективність сприймання на 25%.

Контроль розуміння аудіо тексту може здійснюватися вербальним та невербальним способом.

Невербальні способи контролю:

• виконання дій;

• використання цифр;

• використання сигнальних та облікових карток;

• виготовлення схем, креслень.

Вербальні способи контролю:

1). Рецептивні:

• підтвердження або спростування тверджень учні (так-ні);

• вибір пунктів плану до тексту;

• тести з вибором відповіді.

2). Репродуктивні:

• відповіді на запитання;

• переказ змісту тексту рідною або іноземною мовами;

• переклад окремих слів, словосполучень, речень;

• укладання плану;

• формулювання запитань до тексту;

• бесіда на основі змісту тексту.

Рекомендована література:

Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. –Ніколаєва С.Ю. та ін., К., 1999.

Скляренко Н.К., Онищенко Е.И., Захарова С.Л. Обучение речевой деятельности на английском языке в школе. –К.: Радян. школа, 1988.

Демяненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В. Основы методики обучения иностранным язикам. –К.: Вища школа, 1984.

Лекція 2.