МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.М.КОЦЮБИНСЬКОГО

ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

КУРС ЛЕКЦІЙ

З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

(ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ

заочної форми навчання)

ВІННИЦЯ –2010

У посібнику представлені розділи програми курсу методики, призначені для вивчення на 4 курсі інституту іноземних мов – методика формування мовленнєвих умінь аудіювання, читання, говоріння, письма; види уроків; типи і види контролю; планування навчального процесу; історія розвитку методики; сучасні методи навчання іноземних мов. У лекціях враховані загальноосвітні, виховні та розвиваючі цілі вивчення іноземних мов.

Передмова

У цьому посібнику пропонується короткий виклад одинадцяти тем загальної методики викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Він є своєрідним узагальненням досвіду вітчизняної та зарубіжної методичних шкіл.

У лекції 1 розглядається проблема навчання аудіювання як виду мовленнєвої діяльності, зокрема висвітлюються труднощі аудіювання, намічаються шляхи їх подолання.

Лекція 2 присвячена опису технології навчання різних видів читання, характеристики цих видів, та етапів розвитку уміння читання.

У лекції 3 показана методика навчання іншомовного діалогічного мовлення методом “знизу-догори”, розглядаються характерні типи діалогічних єдностей, мікродіалогів та діалогів, вербальні опори та мовленнєві ситуації, що забезпечують комунікативний підхід до формування цього складного вміння.

Навчання усного монологічного мовлення розглядається у лекції 4, дається лінгвістична та методична характеристика основних функціонально-смислових типів мовлення (розповідь, опис, міркування).

Лекція 5 розкриває технологію навчання іншомовного писемного спілкування, а саме: навчання написання приватного та ділового листа, автобіографії, заяви, листівки.

У лекції 6 розглядається основна одиниця навчально-виховного процесу –урок, його типи та структура.

У лекції 7 характеризуються види планів (включаючи поурочний), які забезпечують планомірне здійснення навчально-виховного процесу.

Лекція 8 присвячена опису контролю знань, умінь та навичок з іноземної мови; типів, видів, та функцій контролю в навчальному процесі. Окремо характеризуються та наводяться приклади різних видів тестових завдань.

У лекціях 9-10 характеризуються сучасні методи навчання іноземних мов – сугестопедія, метод активізації резервних можливостей особистості, комунікативний метод.

У лекції 11 дається короткий історичний огляд методів навчання іноземних мов (перекладних, прямих, усного методу Г. Пальмера, методичної системи навчання читання М.Уеста, аудіо-лінгвального, аудіо-візуального методів).

Всі лекції супроводжуються списками рекомендованої літератури з проблеми.

Посібник призначається для організації самостійної роботи студентів заочних відділень педагогічних інститутів - майбутніх вчителів іноземної мови – освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр” і “спеціаліст”.

У цьому посібнику пропонується короткий виклад одинадцяти тем загальної мет

Лекція 1.

Навчання аудіювання.

1. Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності.

2. Труднощі аудіювання.

3. Цілі та зміст навчання аудіювання.

4. Етапи навчання аудіювання. Система вправ для навчання аудіювання.

1. Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності.

Аудіювання –розуміння сприйнятого на слух усного мовлення.

У процесі навчання іноземної мови (ІМ) аудіювання як вид мовленнєвої діяльності є метою та засобом навчання ІМ, служить для досягнення практичної, освітньої, розвиваючої та виховної цілей навчання.

Аудіювання є метою навчання. Учень повинен розуміти зміст аудіо тексту при його одноразовому пред’явленні. Тексти містять певну кількість слів, що не вивчалися. Учні мають навчитися здогадуватися про значення невідомих слів за контекстом та звуковою формою цих слів, а також розуміти загальний зміст повідомлення, ігноруючи несуттєву інформацію.

Як засіб навчання ІМ аудіювання дає можливість оволодіти звуковою стороною ІМ, (фонемним складом та інтонацією), сприяє засвоєнню лексичного складу мови та її граматики, полегшує оволодіння говорінням, читанням і письмом.

Аудіювання пов’язане з іншими видами мовленнєвої діяльності.

Воно має безпосередній зв’язок з говорінням. Говоріння та аудіювання –дві взаємопов’язані сторони усного мовлення. Фази аудіювання та говоріння в спілкуванні чергуються. Аудіювання –не тільки сприймання інформації, але й підготовка у внутрішньому мовленні відповідної реакції на почуте.

Аудіювання та читання пов’язані їх належністю до рецептивних видів мовленнєвої діяльності (МД), де проходить сприймання, розуміння та активне перекодування інформації: в аудіюванні – через слуховий канал, в читанні – через зоровий. Читання – це перекодування графічної мови у звукову: навіть читаючи про себе людина ніби чує текст, який сприймає.

Аудіювання пов’язане і з письмом. У процесі графічного оформлення висловлювання людина промовляє і чує те, що пише.