3. Методичні рекомендації до структури і змісту дипломної роботи

Дипломна робота виконується на підставі вивчення вітчизняної та іноземної літератури (підручників, навчальних посібників, монографій, періодичних наукових видань, законодавчих і нормативних актів, спеціальної літератури тощо), фінансової звітності та включає наступні структурні елементи (у порядку їхнього подання в роботі):

титульний аркуш;

типовий бланк завдання на дипломну роботу;

зміст;

вступ;

основну частину, що складається з чотирьох розділів, які, в свою чергу, підрозділяються на відповідні підрозділи;

висновки;

перелік літератури;

додатки.

Зазначені структурні елементи є обов'язковими для дипломної роботи.

3.1 Титульний аркуш

Титульний аркуш містить наступну інформацію: назву вищого навчального закладу, інформацію про вид роботи, назву теми, дані про виконавця й наукового керівника, допуск завідувача кафедри до захисту, місто, рік.

Порядок розташування інформації на титульному аркуші дипломної роботи наведений у додатку А.

3.2 Завдання на дипломну роботу

Типовий бланк завдання на дипломну роботу міститься безпосередньо після титульного аркуша і оформляється на двох сторінках одного аркуша. Зразок оформлення завдання до дипломної роботи наведено у додатку Б.

3.3 Зміст

Зміст оформляється на одній або декількох сторінках.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних елементів дипломної роботи: вступу, послідовно перерахованих розділів і підрозділів основної частини дипломної роботи, охорони праці, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків.

Приклад оформлення змісту дипломної роботи наведений у додатку В.

3.4 Вступ

Вступ призначений для обґрунтування актуальності теми роботи, формулювання мети й завдань, предмету і об’єкту дослідження. Рекомендований обсяг вступу - 2 – 3 сторінки друкованого тексту.

У вступі подають загальну характеристику дипломної роботи у такій послідовності:

а) актуальність теми, у якій коротко викладається сучасний стан розглянутої проблеми, необхідність подальших досліджень та її роль в економіці;

б) мета роботи – аналіз, оцінка стану або оптимізація предмету дослідження стосовно об'єкту дослідження;

в) завдання дослідження, які ставляться в роботі, повинні відповідати меті дослідження. Як правило, виходячи із завдань дослідження, будується структура роботи. Тому, завдання дослідження формулюються на підставі найменувань розділів і підрозділів;

г) об'єкт дослідження - підприємство або організація, на підставі даних яких виконується робота, або окремі сторони їх діяльності;

д) предмет дослідження – проблема, процес (коло питань), які досліджуються в роботі на прикладі об'єкта дослідження;

е) теоретичні й законодавчо-нормативні джерела, що використовуються у роботі, коротко вказуються прізвища вчених, що внесли найбільш вагомий внесок у розробку досліджуваної проблеми, основні закони й нормативні акти, які згадуються в роботі (з посиланнями у квадратних дужках на номери джерел у переліку літератури);

ж) практичне застосування результатів роботи, коротко характеризується коло об'єктів, вид результатів роботи (методичні рекомендації з окремих напрямків діяльності об'єкта дослідження або аспектів предмета дослідження, моделі та ін.) та їх вплив на досліджувану проблему у випадку впровадження.

3.5 Основна частина

Основна частина дипломної роботи містить чотири розділи: теоретичний розділ, аналітичний розділ, оптимізаційний розділ і розділ з охорони праці.

3.5.1 Теоретичний розділ

У першому розділі вирішуються наступні завдання дипломної роботи або розглядаються питання, оформлені у вигляді підрозділів:

- огляд і аналіз поставлених у теоретичний частині дипломної роботи завдань щодо проблем які існують по темі дослідження, визначення окремих понять, класифікацій тощо;

- місце досліджуваної проблеми в системі фінансово–економічних відносин, взаємозв'язок елементів системи, вплив предмету дослідження на стан економіки;

- концепція предмету дослідження;

Огляд джерел по темі роботи включає наступні їх види: теоретичні, науково-прикладні й науково-публіцистичні літературні джерела, у тому числі, періодичні видання; законодавчо-нормативні акти, що регулюють функціонування предмету й об'єкту дослідження; організаційні документи, що діють на об'єкті дослідження (устав, положення та ін.), навчально-методичні збірники.

Огляд - вища форма узагальнення інформації. Він систематизує зміст багатьох документів з основних напрямів їх використання. При цьому повинна даватися аргументована оцінка використаних відомостей.

Загальна методика складання огляду: з'ясування стану питання, ознайомлення з темою і з'ясування її меж, складання попереднього плану огляду; відбір найціннішого з наявного матеріалу; аналіз зібраних джерел, їх оцінка й зіставлення; групування відомостей, їх узагальнення; висновки та рекомендації на основі даного огляду.

Огляд повинен систематизовано відображати стан предмету дослідження. Відомості, які містяться в ньому, повинні дозволяти об'єктивно оцінювати науково-прикладну значимість досліджуваної проблеми, правильно вибирати шляхи і засоби досягнення мети, поставленої в роботі.

Роботу над оглядом варто починати з інформаційного пошуку: список рекомендованих джерел студент може скласти самостійно або за допомогою керівника дипломної роботи. Вивчаючи відібрані джерела, студент повинен фіксувати їх основні положення, цитати, що зацікавили його з посиланням на джерело. Далі зібрані дані згруповуються по кожному з напрямків роботи. По кожному з питань викладають думки різних авторів, дають їх порівняльний аналіз, з'ясовують можливі протиріччя, формулюють узагальнюючі висновки з огляду.

Далі, на основі даних форм державної статистичної звітності, необхідно дати техніко-економічну та фінансову характеристику діяльності об'єкту дослідження.

У процесі проходження практики для цього розділу необхідно зібрати планові і звітні дані за основними показниками діяльності об'єкту дослідження і його фінансового стану за попередні три роки. Зібрані дані необхідно оформити у вигляді таблиць і помістити у розділі «Додатки». Ці дані потім використовуються для характеристики об'єкту дослідження в динаміці з обґрунтуванням причин змін, а також для експериментальних досліджень і прогнозування.

3.5.2 Аналітичний розділ

Аналітичний розділ дипломної роботи повинен містити три підрозділи. Окрім того в першому підрозділі необхідно дати коротку техніко-економічну характеристику об'єкту, що підлягає аналізу.

При складанні техніко-економічної характеристики об’єкту дослідження необхідно подати наступні відомості: повну назву підприємства, установи тощо; форму власності; вид діяльності; організаційну структуру, склад основних підрозділів і виконавців та їх функції, дати основні техніко – економічні характеристики суб'єкту дослідження за три роки, що аналізуються в дипломній роботі. Але основним змістом першого підрозділу повинна стати аналітична робота щодо вивчення літературних джерел згідно змісту дипломної роботи. Необхідно проаналізувати основні поняття, що використовуються в дипломній роботі, механізми, способи, методи, дослідження.

В другому розділі вивчається стан справ об'єкту дослідження з позицій аналізу окремих аспектів предмету дослідження.

Завданнями другого розділу та його підрозділів можуть бути наступні:

- розгляд методології аналізу;

- аналіз предмету дослідження або його окремих елементів;

- комплексний аналіз фінансового стану об'єкту дослідження.

Метою аналітичної частини роботи є обґрунтування резервів зростання кількісних і поліпшення якісних показників функціонування об'єкту дослідження. Зміст і структура цієї частини роботи залежать від теми і основних завдань дослідження. Найменування аналізу повинне відповідати предмету дослідження стосовно умов функціонування об'єкту дослідження. Аналізу піддаються фінансові аспекти діяльності об'єкту дослідження, підставою для аналізу є звітні й планові дані об'єкту дослідження.

Динаміку основних показників відслідковують згідно даних за попередні три роки; для оцінки впливу різних факторів, виявлення резервів - по плановим і фактичним даним за звітний рік, або фактичним даним за попередній рік.

Методичною основою аналізу є різні методики, які студент може знайти в літературі, скористатися методиками з лекційних і практичних занять або звернутися по допомогу до наукового керівника дипломної роботи.

Підставою для виконання досліджень по темі дипломної роботи є, як правило, дані, які зібрані методом спеціальних вибірок з документів об'єкту дослідження. У дослідженнях, що виконуються у ході здійснення дипломних робіт, найбільш широко застосовуються статистичні методи: кореляційного й регресійного аналізу, рангової кореляції, головних компонентів, факторного аналізу, динаміки часових рядів та інших.

3.5.3 Оптимізаційний розділ

Третій розділ дипломної роботи присвячений питанням удосконалення предмету дослідження стосовно умов функціонування об'єкту дослідження.

В цьому розділі за бажанням студента та за погодженням з керівником дипломної роботи, студент має можливість обрати два шляхи виконання оптимізаційного розділу:

- перший, передбачає застосування математичних методів і моделей для аналізу та прогнозування об'єкту дослідження;

- другий, дозволяє студенту виконати третій розділ без застосування економіко – математичних методів, але в цьому розділі повинно бути достатньо повно і обґрунтовано подано методичні підходи щодо обґрунтування проектних рішень обраної теми дипломної роботи. Тобто виконати певні розрахунки, що підтверджують запропоновані напрямки удосконалення, що були зроблені в дипломній роботі.

В цілому завдання, що розв’язуються в цьому розділі, як правило, наступні:

- огляд напрямків удосконалення предмету дослідження стосовно об'єкту дослідження і оптимізація одного або декількох найбільш значимих елементів предмету дослідження, у тому числі, з використанням математичних методів, моделей;

- допускається використання можливостей обчислювальної техніки для вдосконалювання окремих аспектів предмету дослідження, виконання трудомістких розрахунків.

В частині основних напрямків оптимізації предмету та об'єкту дослідження розглядаються резерви підвищення ефективності об’єкту й предмету дослідження. Логіка викладу матеріалу в цій частині роботи повинна безпосередньо кореспондуватися із теоретичною та аналітичною частинами.

Заходи або напрямки, що пропонуються студентом з метою вдосконалення предмету дослідження, повинні чітко розділятися на дві частини: які потребують і які не потребують техніко-економічного обґрунтування.

По першій групі заходів в оптимізаційній частині повинні бути викладені їх призначення та методи рішення; представлені вихідні дані і виконані необхідні розрахунки, що підтверджують запропоновані пропозиції, рішення, розробки. При обґрунтуванні впровадження інших заходів або напрямків розвитку, що не потребують обґрунтування, або при очевидних труднощах їхнього здійснення, варто використати результати наукових досліджень і практичних досягнень в сфері управління фінансами на підставі даних літературних джерел. В цьому випадку потрібно представити інформацію щодо застосування новітніх підходів та подати обґрунтування необхідності їх використання відповідно до обраної теми дослідження.

У третьому підрозділі, при використання математичних методів і моделей для аналізу та прогнозування об'єкту дослідження за узгодженням з науковим керівником роботи описуються основні напрямки і зміст самостійних досліджень студента: вид математичних залежностей, їх характеристика, використані моделі і засоби досліджень. Коротко формулюються результати й висновки.

Також необхідно описати і розробити логічну блок-схему алгоритму обчислень, удосконалення якихось положень. Схему можна розмістити як у тексті основної частини роботи, так і у додатку до роботи.

При здійсненні розрахунків рекомендується використовувати можливості обчислювальної техніки, зокрема, персональні комп'ютери і спеціалізовані пакети прикладних програм.

Опис знаковими математичними засобами соціально-економічних систем відноситься до економіко-математичного моделювання. Економіко-математична модель – це система формалізованих співвідношень, що описують основні взаємозв’язки елементів, які утворюють економічну систему.

Практичними задачами економіко-математичного моделювання є: аналіз економічних об’єктів і процесів, економічне прогнозування та передбачення розвитку економічних процесів, вироблення управлінських рішень на всіх рівнях господарської ієрархії.

Математичні моделі, що використовуються в економіці, можна розділити на класи за рядом ознак, що відносяться до особливостей об’єкту моделювання, мети моделювання та інструментарію, який використовується.

Класифікація економіко-математичних моделей:

а) за ступенем агрегування об’єктів моделювання:

- макроекономічні;

- мікроекономічні;

б) за призначенням:

- балансові моделі, які відображають вимогу про наявність ресурсів та їх використання;

- трендові моделі, в яких розвиток економічної системи, що моделюється, відображається через тренд (довгострокову тенденцію) її основних показників;

- оптимізаційні моделі, які призначені для вибору найкращого варіанту із визначеного чи безкінечного числа варіантів виробництва, розподілу або споживання;

- імітаційні моделі, які призначені для використання в процесі машинної імітації систем або процесів, які вивчаються;

в) за типом інформації, яка використовується в моделі: аналітичні, які побудовані на апріорній інформації та моделі, що ідентифікуються, тобто побудовані на апостеріорній інформації;

г) з урахуванням фактору часу: статичні та динамічні;

д) з урахуванням фактору невизначеності: детерміновані, стохастичні (ймовірнісні);

е) по типу математичного апарату, що використовується в моделі:

матричні моделі, моделі лінійного і нелінійного програмування, кореляційно-регресійні моделі, моделі теорії масового обслуговування, моделі сітьового планування, моделі теорії ігор і т.д.

Послідовність і основний зміст етапів економіко-математичного моделювання:

а) постановка економічної проблеми та її якісний аналіз. На цьому етапі необхідно сформулювати сутність проблеми та передумови і припущення, що приймаються. Необхідно виділити важливі риси і якості об’єкта моделювання, вивчити його структуру і взаємозв’язок його елементів, попередньо сформулювати гіпотези, які пояснюють поведінку і розвиток об’єкту;

б) побудова математичної моделі - це етап формалізації економічної проблеми, тобто її вираз у вигляді конкретних математичних залежностей (функцій, рівнянь, нерівностей та ін.). Побудова моделі ділиться, в свою чергу, на декілька стадій. Спочатку визначається тип економіко-математичної моделі, вивчаються можливості її застосування до даної задачі, уточнюється конкретний перелік змінних параметрів і форма зв’язків. Для деяких складних об’єктів доцільно будувати декілька різноаспектних моделей, при цьому кожна модель виділяє лише деякі сторони об’єкта, а інші сторони враховуються агреговано і наближено;

в) математичний аналіз моделі. На цьому етапі математичними прийомами дослідження виявляються загальні властивості моделі та її рішень. Зокрема, важливим моментом є доказ існування рішення сформованої задачі. При аналітичному дослідженні визначається: єдине рішення моделі чи ні; які змінні можуть входити в рішення; в яких границях вони змінюються; які тенденції їх змін і т. п;

г) підготовка вихідної інформації. В економічних задачах це найбільш трудомісткий етап моделювання, адже це не пасивний збір даних. В процесі підготовки інформації використовуються методи теорії ймовірностей, теоретичної і математичної статистики для організації вибіркових досліджень, оцінка достовірності і т. д;

д) чисельне рішення. Цей етап включає розробку алгоритму чисельного рішення задачі, підготовку програм на ПК та безпосереднє проведення розрахунків;

е) аналіз чисельних результатів та їх використання. На цьому етапі передусім вирішується важливе питання про правильність і повноту результатів моделювання і застосування їх як в практичній діяльності, так і з метою удосконалення моделі. Тому, в першу чергу, повинна бути проведена перевірка адекватності моделі за тими властивостями, які вибрані в якості суттєвих.

Підрозділ про використання можливостей обчислювальної техніки з метою оптимізації предмету й об'єкту дослідження може мати наступні варіанти:

а) за умови, що розрахунки у попередньому підрозділі виконувалися студентом за допомогою персонального комп'ютера за програмами, розробленими або використаними, дається конкретний опис блок-схеми програми, засобів програмування, основних модулів програми. При цьому блок-схема і текст програми розміщуються у додатку до роботи;

б) якщо самостійні розрахунки виконувалися вручну з використанням мікрокалькулятора або за допомогою прикладних програм, то в цьому випадку можна дати узагальнену характеристику використання засобів обчислювальної техніки з метою оптимізації основних аспектів предмету і об'єкту дослідження.

3.5.4 Охорона праці

Методичні рекомендації та завдання для написання даного розділу видаються керівником з охорони праці.

3.6 Висновки

Висновки до дипломної роботи готуються по кожному розділу за словами «таким чином» або «із вищевикладеного можна зробити висновки».

Висновки в кінці дипломної роботи після розділу «Охорони праці» повинні містити підсумки і пропозиції, обґрунтовані студентом у процесі виконання роботи. Як правило, висновки і пропозиції містять: класифікацію або перелік основних напрямків розвитку об'єкту та предмету дослідження; результати діяльності об'єкту дослідження в передпроектному періоді і характер очікуваних змін його різних фінансово-економічних параметрів після впровадження пропозицій.

Також у висновку повинні знайти відображення: теоретичні припущення про тенденції розвитку об'єкту дослідження; результати експериментальних досліджень і моделювання та їхня відповідність попередній гіпотезі; вплив різних факторів на зміну об'єкту та предмету дослідження. Обсяг матеріалу рекомендується подати на 2-3 сторінках друкованого тексту.

3.7 Перелік літератури.

У перелік літератури варто включати не тільки літературні джерела, на які є посилання в тексті дипломної роботи.

У переліку літератури розміщують закони України, укази Президента, документи Уряду України, інструктивно-нормативні матеріали. Далі літературні джерела розташовуються за абеткою без поділу їх на види (книги, статті й т.д.). Дані про джерела приводяться мовою оригіналу.

Рекомендована загальна кількість позицій у переліку використаної літератури по дипломній роботі має бути не менш 75 найменувань.

Опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

3.8 Додатки

Додатки є обов’язковим розділом дипломної роботи. Доцільність додатків визначається автором роботи за узгодженням з науковим керівником, виходячи з теми роботи та її обсягу. Додатки повинні відповідати обраній темі дослідження і містити в собі необхідні матеріали, які б були базою для проведення наукових досліджень і практичних розробок.

У додатках вміщують матеріал, який:

а) є необхідним для повноти дипломної роботи, але включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

б) не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг або способи відтворення.

У додатки можуть бути включені:

а) додаткові ілюстрації або таблиці;

б) матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; інструкції, методики, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи, та ін.);

в) додатковий перелік джерел, на які не було посилань у роботі, але які можуть викликати інтерес.