Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка практ2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.82 Mб
Скачать

6.4. Практичні завдання

Розподіл видів запасів за сферами діяльності підприємств

Задача 6.1. Визначити, що відноситься до типових видів запасів на підприємствах різних сфер діяльності (табл.. 6.1).

Таблиця 6.1 – Приклади запасів у різних сферах діяльності

Сфера діяльності підприємства

Типовий вид запасів

Торгівля

Торгівля будівельними матеріалами

Магазин продовольчих товарів

Агентство нерухомості

Виробництво

Цукровий завод

Молокозавод

Меблева фабрика

Тютюнова фабрика

Послуги

Рекламне агентство

Транспортна організація

Перукарня

Ремонт годинників

Первісною оцінкою придбаних або вироблених запасів є їх собівартість, яка включає:

  • витрати на придбання;

  • витрати на переробку;

  • інші витрати, безпосередньо пов'язані із запасами.

Розрахунок собівартості придбаних товарів (витрати на придбання)

Задача 6.2. Прейскурантна ціна товару (без ПДВ) — 300$ за одиницю. Підприємство придбало велику партію цього товару (10 000 одиниць), унаслідок чого отримало торговельну знижку в розмірі 3% ціни.

Крім того, підприємство може отримати знижку 5% у разі оплати товарів про­тягом 15 днів з дати придбання. Ставка податку на додану вартість становить 20%. Витрати на транспортування товарів власним транспортом становили 250$. Витрати на вантажно-розвантажувальні роботи становили 60$.

Розрахувати собівартість придбаної партії товарів і суму ПДВ.

Задача 6.3. Підприємство вирішило придбати партію товарів побутової техніки у кількості 500 шт. у іноземної фірми. Договірна ціна становить 35$ за одиницю (без ПДВ).

При перетині кордону України підприємство-покупець сплатило ввізне мито у розмірі 5$ за одиницю. Для перевезення партії товарів підприємство-покупець витратило 650$, а для розвантаження партії товарів на складі - 150$.

В умовах договору зазначено, що при оплаті товарів на протязі 10 днів постачальник надає знижку в розмірі 10%, а при оплаті на протязі 20 днів – 5%.

Покупець розрахувався за отримані товари на протязі 15 днів.

Розрахувати собівартість придбаної партії товарів.

Рух запасів пов'язаний з процесами їх придбання, переробки та реалізації.

Облік руху запасів залежить від системи обліку, що застосовується підприєм­ством. Існують дві системи обліку запасів:

1) періодичного обліку;

2) постійного обліку.

При системі періодичного обліку надходження та вида­ток запасів протягом звітного періоду на рахунках запасів не відображують. Для обліку придбаних матеріалів або товарів застосовують рахунок "Закупки". Наприкінці звітного періоду сальдо рахунків запасів на початок періоду та сальдо рахунка "Закупки" списують на рахунок фінансових результатів. Наприкінці звітного періоду проводять інвентаризацію запасів у місцях їх зберігання. На основі її ре­зультатів визначають та оцінюють залишки запасів на кінець звітного періоду, які списують на рахунки відповідних запасів із кредиту рахунка фінансових результатів.

Отже, в системі періодичного обліку запасів собівартість продажу визнача­ють балансовим методом:

СР = Сп + З - Ск,

де СР — собівартість продажу запасів; Сп — собівартість залишку запасів на поча­ток періоду; 3 — собівартість запасів, придбаних протягом періоду; Ск — собівартість залишку запасів на кінець періоду.

При системі постійного обліку запасів їх надхо­дження та видаток відображають протягом звітного періоду на відповідних ра­хунках запасів ("Товари", "Матеріали", "Незавершене виробництво", "Готова продукція"). Собівартість продажу в цьому випадку визначають як добуток кількості реалізованих запасів і собівартості одиниці цих запасів:

СР = Со * К,

де Сособівартість одиниці запасів; К — кількість реалізованих запасів.

Незалежно від системи обліку запасів на практиці виникає проблема оцінки видатку запасів, оскільки собівартість їх надходження (придбання, виробництво) в різних періодах різна.

Методи визначення собівартості запасів. Для визначення собівартості запасів МСБО 2 передбачено такі методи:

1. Метод конкретної ідентифікації

2. Формула „перше надходження — перший видаток” (FIFO)

3. Середньозважена собівартість запасів

4. Формула „останнє надходження — перший видаток” (вже не використовується) (LIFO)