Обведення ізометричних кіл:

1. Розбити ізометричне коло на сегменти:

Команда: _divide

Выберите объект для деления:

Число сегментов или [Блок]: 12

2. Вибрати стиль точки, який відрізняється від пікселя (Меню Формат, Стиль точки) (рис. 4).

Команда:_ddptype

Рис. 4. Вікно стилю точок

3. Включити прив’язку до вузла, до середньої точки (рис. 5).

Рис. 5. Вікно об’єктної прив’язки

3. Обвести дуги

Команда: _pline

Начальная точка:

Текущая ширина полилинии равна 0.0000

Следующая точка или [Дуга/Полуширина/длИна/Отменить/Ширина]: ш

Начальная ширина <0.0000>: 0.6

Конечная ширина <0.6000>:

Следующая точка или [Дуга/Замкнуть/Полуширина/длИна/Отменить/Ширина]: д

Конечная точка дуги или

[Угол/Центр/Замкнуть/Направление/Полуширина/Линейный/Радиус/Вторая/Отменить/Ширина]: в

Вторая точка дуги:

Конечная точка дуги: (за допомогою миші переходити до кожного наступного вузла)

Конечная точка дуги или

[Угол/Центр/Замкнуть/Направление/Полуширина/Линейный/Радиус/Вторая/Отменить/Ширина]:

……….

Індивідуальні варіанти до лабораторної роботи № 4 є графічною роботою «Вигляди», виконуваною у розділі курсу «Інженерна графіка» (1 семестр).

Контрольні питання

1. Яка команда дозволяє створити системи координат окремо для кожного вигляду зображення?

2. Як перейти до ізометричного режиму креслення?

3. Яка команда дозволяє побудувати ізометричні кола?

4. Яка функціональна клавіша дозволяє перемикати ізометричні площини?

5. Які попередні дії потрібно зробити, щоб обвести ізометричні кола?

6. Яка команда розбиває ізометричні кола на сегменти?

7. Які команди редагування видаляють зайві частини ізометричних кіл?

Лабораторна робота № 5

Тема: Побудова робочого креслення деталі типу "Кришка" за раніше виконаним ескізом.

Ціль роботи: Виконати робочі креслення деталей використовуючи раніше розглянуті команди: ARC, CIRCLE, ERASE, UNDO, TRIM, FILLET, CHAMFER, PLINE, BHATCH, xline, мline, break (див. л.р. № 1, 2, 3). Засвоїти роботу команд SKETCH (Эскиз), WBLOCK (ПБлок), INSERT (Вставка)

Порядок виконання роботи та короткі теоретичні відомості

1. Відкриваємо шаблон A3.dwt.

2. Записуємо основний напис креслення як блок з назвою "Основний напис" за допомогою команди WBlock (Зблок) після введення якої на екрані з'являється вікно Write Block (Запись блока). Елементи вікна:

поле Source (Источник):

• Block (Блок) – обирається ім'я блока, що необхідно зберегти;

• Entire drawing (Весь рисунок) – зберігається поточне креслення;

• Objects (Объекты) – зберігаються окремі об'єкти поточного креслення;

поле Objects (Объекты) – необхідно натиснути кнопку Select Objects (Выбор объектов), щоб тимчасово повернутися в креслення та вибрати об'єкти, які повинні бути перетворенні в блок.

поле Base point (Базовая точка) – встановлюється точка вставки блока за умовчанням рахується, що це точка креслення (0,0,0), щоб встановити необхідну точку можна задати координати у віконцях X, Y, Z або натиснувши кнопку Pick point (Указать точку) завдати її безпосередньо на зображенні блока курсором – у даному випадку вказуємо т. О.

поле Destination (Получатель):

• File name (Имя файла) – ім'я файлу, що зберігається;

• Location (Позиция) – вказується місце знаходження папки, де повинен зберігатися файл;

• Insert units (Вставить юниты) – одиниці вимірювання для блока.

3. Для виконання робочого креслення на форматі А4 (при необхідності) – відкриваємо нове креслення, задаємо формат креслення та режими за допомогою команд LIMITS (Лимиты), GRID (Сетка), SNAP (Шаг), UNITS (Единицы) (див. л.р. № 1).

4. Викреслюємо рамку

Command: TRACE

Команда: Полоса

Specify trace width <1.0000>:0.6 

Ширина полосы < 1.0000>:0.6

Specify start point: 20,5 

Стартовая точка:

Specify next point: 20,292 

Следующая точка:

Specify next point: 205,292

Specify next point: 205,5 

Specify next point: 20,5 

Specify next point: 

5. Створений або збережений раніше блок вставляємо в креслення за допомогою команди Insert (Вставка). Під час вставки блок можна обертати та змінювати його масштаб, не використовуючи команди ROTATE (Поворот) чи SCALE (Масштаб).

6. Тонку хвилясту лінію (відокремлення місцевого розрізу) виконують командою SKETCH (Ескіз). ескізна лінія створюється, як послідовність відрізків або як полілінія.

Типом ескізної лінії керує системна змінна SKPoly:

значення змінної 0 – послідовність відрізків;

значення змінної 1 – полілінія.

Перший запит команди:

Record increment <1.0000>:

Перемещение курсора <1.0000>:

У відповідь необхідно натиснути клавішу <Enter> або завдати крок переміщення курсору. Наступне повідомлення:

Sketch. Pen eXit Quit Record Erase Connect .

<Pen down> <Pen up> 18 lines recorded.

• Pen – піднімає або опускає перо;

• exit – записує тимчасовий сегмент та завершує виконання команди (пропуск або <Enter>);

• Quit – відміна побудови сегменту та вихід з команди;

• Record – записує побудований сегмент;

• Erase – видаляє тимчасовий сегмент лінії при переміщенні курсору над ним;

• Connect – з'єднує останній побудований сегмент.

Перше: натискаємо кнопку миші для початку побудови лінії, у командній строчці з'являється напис – <Pen down>.

Друге: малюємо довільну лінію, а потім натискаємо кнопку миші для переривання побудови лінії – <Pen up>.

Третє: натискаємо <Enter> для завершення побудови лінії – 18 lines recorded (кількість відрізків).

7. Зображення створюємо як креслення плоскої деталі – л.р. № 2, 3 (див. приклад).

Індивідуальні варіанти до лабораторної роботи № 5 є графічною роботою «Ескіз кришки», виконуваною у розділі курсу «Інженерна графіка» (1 семестр).

Робоче креслення деталі типу «Кришка»

Контрольні питання

1. Який об’єкт (чи кількість об’єктів) можна побудувати командою SKETCH (Ескіз)?

2. Для чого служить команда SKPoly?

3. Як задати межі креслення формату А4 ?

4. Для чого служить команда WBlock (Зблок)?

5. Способи завдання базової точки блока.

6. За допомогою якої команди можна вставити блок у креслення?

7. Чи можна вставити у креслення раніше створене креслення?

8. Як змінити масштаб зображення, що вставляється у креслення?

9. Чи можна створити декілька систем координат в одному кресленні?

10. За допомогою якої опції команди UCS(ПСК) зберігається система координат?

11. За допомогою якої опції команди UCS(ПСК) відновлюємо початок координат у необхідній точці?

Додаток 1

Індивідуальні варіанти завдання на лабораторну роботу №2

Додаток 2

Індивідуальні варіанти завдання на лабораторну роботу № 3

Вариант	L	L1	L2	L3	L4	D1	D2	R1	R2
1	100	80	55	45	4	60	15	40	7
2	120	70	50	60	5	65	20	45	5
3	80	60	45	30	3	50	10	30	4
4	100	70	60	40	4	40	10	30	5
5	90	70	55	40	5	40	14	30	4

вариант	L	L1	L2	L3	L4	L5	D1	R1	R2	R3
6	40	100	60	7	30	15	30	40	45	10
7	50	90	60	10	20	25	40	35	45	5
8	60	120	75	8	30	20	35	48	50	10
9	40	90	70	10	25	20	30	40	50	8
10	44	100	50	5	25	15	30	35	45	9

вариант	L	L1	L2	L3	L4	D1	R1	R2
11	100	60	20	90	60	20	30	20
12	140	80	30	110	70	15	40	30
13	160	110	50	100	70	20	40	35
14	90	50	15	60	40	15	25	20
15	120	90	30	90	50	25	40	30

вариант	L	L1	L2	L3	L4	D1	D2	R1	R2
16	140	50	80	20	20	55	35	50	30
17	130	45	75	25	25	60	40	60	35
18	100	30	50	20	10	40	20	40	20
19	140	40	60	30	25	60	30	60	30
20	100	35	65	20	14	45	25	45	25

вариант	L	L1	L2	L3	L4	D1	R1
21	120	100	40	30	10	20	20
22	100	70	30	20	8	15	20
23	140	120	50	35	12	20	20
24	90	80	30	18	5	15	15
25	130	120	50	24	12	15	15

вариант	L1	L2	L3	L4	L5	L6	D1	R1	R2	R3
26	220	150	130	60	80	35	40	40	40	10
27	200	140	120	60	75	15	50	40	35	15
28	210	160	140	70	80	20	45	30	50	20
29	230	150	140	65	100	25	40	50	50	25
30	190	130	130	50	70	10	30	40	30	10

Додаток 3

ЛІТЕРАТУРА

1. Ванін В.В., Перевертун В.В., Надкернича Т.М. Комп’ютерна інженерна графіка в середовищі AutoCAD: Навч. посібник. К., Каравела, 2008. – 336 с.

2. Макарова Н.В., Гуревич В.И. Работаем на персональном компьютере единой системы – Л. : Машиностроение, 1989. – 495 с.

3. Берхгаузер Т., Шлив П. Система автоматизированного проектирования АвтоКАД – М. : Радио и связь, 1989 – 256 с.

4. Кречко Ю.А., Полищук В.В. АВТОКАД. Курс практической работы – М. : Диалог – МИФИ, 1994 – 256 с.

5. Гладков С., Кречко Ю., Молодцов К., Полищук В., Сучко Г. Курс практической работы с системой автокад 10. – М. : Диалог – МИФИ, 1991 – 288 с.

6. Федоренко А.П., Мартынюк В.А., Девятов А.Н. Выполнение чертежей в системе Автокад. . – М. : Радио и связь, 1994 – 110 с.

7. Ткачев Д. AutoCAD 2002: Самоучитель. – СПб.: Питер, К.: БХВ, 2003 – 416 с.

8. Алексеев А. AutoCAD 2000: специальный справочник. – СПб.: Питер, 2001 – 688 с.

9. Фрей Д. Проектирование в AutoCAD 2002 на примерах.: Пер. с англ. – К.: ВЕК+, М.: КОРОНА принт, К.: НТИ, М.: Энтроп-Л, 2004 – 576 с.

10. Ісаєва Т.М., Ткач В.О. Комп'ютерна графіка: побудова креслень в AutoCAD. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Херсон, ХНТУ, 2009 – 212 с.