2. Класифікація операційної системи та структура управління операційною системою

Поняття операційного менеджменту можна, визначити як процес проектування, планування, узгодження, контролю всіх засобів, процесів і видів діяльності, необхідних для перетво­рення праці, капіталу, матеріалів, енергії та професійних навичок у товари та послуги для задоволення потреб зовнішнього середовища.

Побудова операційної системи та її компоненти

І

Підсистема планування і контролю

нформація із зовн.середовища Інформація із внутр.середовища

Інформація про стан системи Плани,рішення,коригуючі дії

Переробна підсистема

Вхід Вихід

Підсистема забезпечення

Праця,матеріали,капітал, Продукція, послуги

Інформ.,енергія

Схема1.Операційна система та її підсистема.

Найчастіше операційну систему подають як сукупність взаємопов'язаних підсистем: підсистеми планування і контролю, переробної підсистеми та підсистеми забезпе­чення.

Підсистема планування й контролю отримує від перероб­ної системи інформацію про стан системи і незавершене ви­робництво. Інформація надходить з внутрішнього середовища (про цілі, політику, персонал та інші параметри) та з зовнішнього середовища (про попит, вартість ресурсів, тен­денції розвитку технології, законодавство, конкурентів тощо). Конкретні питання, що підлягають вирішенню, як правило, охоплюють планування виробничих потужностей, диспетчеризацію, управління матеріально-виробничими запасами, контроль якості тощо.

Переробна підсистема здійснює продуктивну діяльність, пов'язану безпосередньо з перетворенням вхідних величин у вихідні результати.

Підсистема забезпечення не пов'язана безпосередньо з виробництвом виходів, але виконує необхідні функції забезпе­чення переробної системи.

Класифікація операційних систем

Проектна система характеризується тим, що кожна оди­ниця кінцевої продукції є унікальною за конструкцією, за­вданням що виконується, місцезнаходженням та ін. Процес виробництва при цьому має одиничний, неповторний характер. На випуск кожної одиниці продукції витрачається відносно тривалий час (тижні, місяці, роки тощо). Усі ресурси операційної системи в даний момент спрямовуються на реалізацію одного проекта.

Дрібносерійна система виробництва передбачає:

• спеціалізацію окремих підрозділів, цехів чи дільниць на виконанні різних операцій;

• об'єкти перероблення (деталі, що обробляються, чи клієнти, що обслуговуються) проходять через систему одиницями або невеликими групами;

• вимоги до оброблення чи обслуговування різні, тому кожний об'єкт (деталь, клієнт) просуваються по різних маршрутах з необов'язковим проходженням через усі ділянки.

Система масового виробництва характеризується:

• створенням великих обсягів відносно стандартизованих виходів;

• окремі одиниці продукції досить подібні, хоча можуть бу­ти окремі відмінності в характеристиках і комплектації;

• час просування одиниці продукції через систему віднос­но короткий (хвилини, години);

• виробничі ресурси можуть бути упорядковані в певній послідовності і утворюють технологічну лінію (потік, що проходить через усю систему).

Переробна система з безперервним процесом:

• виробляє значні обсяги відносно стандартизованих ви­ходів;

• єдиний спосіб розрізнити окремі одиниці створюваної продукції полягає у вимірі продукту в певних довільних одиницях (за обсягом, довжиною, площею, масою або ча­сом);

• ресурси, що поступають на вхід системи, безперервним потоком проходять через неї, перетворюючись у продукт на виході.

Виражена компетентність – це здатність підприємства випускати продукцію (послуги) кращої якості ніж його конкуренти, тобто зберігати конкурентноздатність, яка дозволяє знаходити і зберігати користувачів.

Методи досягнення конкурентноздатності:

1) лідерством за мінімумом витрат;

2) лідерство за технічними характеристиками продукції (міцність, надійність, економічність, довговічність тощо);

3) гарантованість часу доставки;

4) індивідуалізацією виробів за вимогами замовників;

5) гнучким регулюванням обсягу виробництва тощо.