2. Стадії провадження у зв’язку з винятковими обставинами

 

2.1.Порядок подання скарги

Правом на оскарження судових рішень у зв'язку з винятко­вими обставинами згідно зі ст. 353 ЦПК наділені:

-               сторони та інші особи, які беруть участь у справі;

-               особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив пи­тання про їх права і обов'язки.

Щодо осіб, які не брали участі у справі, то вони можуть бу­ти допущені судом до участі в ній за умови доведення суду обс­тавин, що суд вирішив питання про їх права і обов'язки та по­важності причин їх відсутності при розгляді справи. Наприк­лад, суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій відмо­вили у допуску такої особи до участі у справі як третьої осо­би з самостійними чи без самостійних вимог щодо предмета спору або ж особа дізналася про рішення суду після його перег­ляду касаційною інстанцією.

При цьому строк в один місяць з дня відкриття виняткових обставин, який встановлено у ст. 355 ЦПК, свідчить про те, що зі скаргою у зв'язку з винятковими обставинами може зверну­тися не тільки особа, в якої у новому рішенні неоднаково зас­тосовується судом (судами) касаційної інстанції одне і те саме положення закону, а й та особа, рішення якої передувало ос­танньому рішенню.

Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається без­посередньо до Верховного Суду України згідно з правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні (ч.2 ст. 355 ЦПК, ч. 2 ст. 327 ЦПК).

Форма і зміст скарги повинна відповідати не тільки вимо­гам статті 326 ЦПК, а й мати свої специфічні риси.

До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які ос­каржуються, а також має додаватися рішення чи ухвала суду касаційної інстанції, які свідчать про суперечність ухвалено­го проти прав особи рішення іншим подібним рішенням, які мають місце у діяльності суду касаційної інстанції. Коли ж підставою для оскарження рішення суду касаційної інстанції стало рішення Європейського Суду з прав людини, то має по­даватися копія такого рішення. Ці докази розцінюються як необхідні для розгляду справи. У разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпе­чення розгляду справи застосовуються правила, встановлені ст. 121 ЦПК, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухва­ла.

У скарзі слід довести, що суперечність рішень має не тіль­ки формальний характер, а колізія негативно впливає на пра­ва та інтереси особи, яка оскаржує рішення. Відсутність поси­лань на змістовні розбіжності у діяльності суду касаційної інстанції при ухваленні рішень у подібних справах навіть при посиланні на його незаконність не можуть служити підставою для перегляду рішення суду касаційної інстанції.

За розгляд скарги особа сплачує судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, крім п.2 ст. 354 ЦПК. Але, на нашу думку, особа має звільнятися від цих витрат й у випадку, передбаченому п. 1 ст. 354 ЦПК. Держава має брати на себе всю відповідальність за діяльність своїх органів, включаючи суди різних інстанцій, оскільки са­ме вони неоднаково застосовували положення закону. Тому в разі обґрунтованого звернення громадян зі скаргою у зв'язку з винятковими обставинами держава має нести всі витрати з розгляду скарги. Якщо ж особи звернулися з метою затягуван­ня виконання рішення суду, то за результатами розгляду скарги на них мають покладатися судові витрати.

Наведені положення вважаються теоретичними, але сьо­годні громадяни можуть просити суд про відстрочку сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпе­чення розгляду справи до ухвалення судового рішення у спра­ві, оскільки такий розгляд зумовлений недоліками у діяльно­сті судів та недоліками у законодавстві.

2.2. Допуск скарги до провадження у зв’язку з виняткови­ми обставинами

На відміну від касаційного провадження питання щодо до­пуску скарги до провадження у зв'язку з винятковими обста­винами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів, хоча й без виклику осіб, які беруть участь у спра­ві. У п'ятнадцятиденний строк вирішується питання не тіль­ки про допуск скарги до провадження, а й питання про понов­лення строку на оскарження у зв'язку з винятковими обстави­нами, коли такий строк був пропущений з поважних причин і особа, яка звернулася зі скаргою, доведе цю обставину. Наприклад, коли видача рішення касаційної інстанції ускладне­на технічними причинами, то заінтересована особа має не просто очікувати його, а дбати про забезпечення доказів, що вона його не отримувала, зокрема, звертатися з письмовою заявою до суду.

При вирішенні питання про допуск скарги до розгляду її у провадженні у зв'язку з винятковими обставинами слід виді­лити два варіанти:

1)                 коли рішення судів суперечать одне одному, то скарга особи може вважатися допущеною до провадження у зв'язку з винятковими обставинами, за умови, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність її допуску;

2)                 у разі ж ухвалення Європейським Судом з прав людини рішення про порушення судами України міжнародних зо­бов'язань, рішення і діяльність судів має переглядатися в обов'язковому порядку. Така позиція зумовлена тим, що рі­шення Європейського Суду є обов'язковими для суддів Украї­ни, тобто є підставою для усунення помилок у діяльності судів України. У зв'язку з цим такі випадки не повинні супровод­жуватися відмовою у допуску скарги до провадження Верхов­ного Суду України.

Допуск скарги і витребування справи або відмова у цьому вирішується судом в ухвалі, яка оскарженню не підлягає. Ух­вала про допуск скарги і витребування справи надсилається до  відповідного суду, в архіві якого зберігається справа, а також копія ухвали надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу. Пропонуємо надсилати таку ухвалу не тільки учасникам розгляду справи, а й тим особам, які брали участь у справі, на яку посилається скаржник, коли зазначає неодна­кове застосування закону. Така позиція зумовлюється тим, що подальше рішення Верховного Суду України може вплину­ти на їх права та обов'язки і у зв'язку з цим вони мають бути наділені правом висловити свої доводи з приводу розгляду справи у зв'язку з винятковими обставинами.

До повноважень суду віднесено зупинення виконання рішень, скаргу на які було подано у зв'язку з винятковими обставинами, але за умови прийняття скарги до провадження суду. Вважаємо, що таке зупинення може мати місце тоді, ко­ли заявник заявить про це клопотання. Крім того, заявник має відомості про те, у якому стані знаходиться виконавче провадження, тобто рішення виконане повністю або частково. Вирішення цих питань судом можуть оформлюватися в одній ухвалі.

2.3.  Судовий розгляд справи у зв’язку з винятковими обста­винами

У частині 1 ст. 357 ЦПК робиться посилання на процедуру розгляду справи касаційною інстанцією, але, фактично, тут слід виділяти декілька особливостей, притаманних провад­женню у зв'язку з винятковими обставинами. Допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами також треба визнати як розгляд скарги, але дворівневий і поперед­ній. Так, спочатку скаргу розглядає суддя-доповідач, потім - колегія у складі семи суддів.

Третій етап - це розгляд скарги колегією суддів Судової па­лати у цивільних справах Верховного Суду України за наявно­сті не менш як двох третин її чисельності. Але такий розгляд чітко не сформульований у ст. 357 ЦПК, оскільки не встанов­лено умов його застосування.

Можливість же розгляду колегією суддів на спільному за­сіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної пала­ти ставиться у залежність від виявлення неоднакового засто­сування судами касаційної інстанції одного і того самого поло­ження закону. Однак не встановлено, ким було здійснено від­повідне виявлення.

Наведені обставини свідчать про те, що доцільно уточнити повноваження Верховного Суду України щодо перегляду рі­шень, оскільки створювати чотири етапи розгляду однієї і тієї ж справи недоцільно. Вважаємо, що справи про неоднакове за­стосування норм законодавства мають переглядатися Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, а справи, пов'язані з рішеннями Європейського Суду з прав лю­дини, - на спільному засіданні судових палат Верховного Су­ду України. Така практика дозволить усувати недоліки у діяльності судів комплексно і відповідно до компетенції кож­ної із палат, а рішення, що мають резонансний характер, - спільно.

Якщо головує на спільному засіданні судових палат Голова Верховного Суду України або один з його заступників, то при розгляді справи Судовою палатою у цивільних справах Вер­ховного Суду України головуючим має бути її голова.

При цьому у ст. 19 ЦПК встановлено, що приймаються рішення на спільному засіданні судових палат та Судової па­лати у цивільних справах ВСУ більшістю голосів.

Повноваження Верховного Суду України при перегляді рішень у зв'язку з винятковими обставинами полягають й в тому, що ухвалені внаслідок такої перевірки рішення або пос­тановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і є остаточними і оскарженню не підлягають.