- •Тема 1. Поняття, предмет, метод, система та джерела цивільного процесу
- •1. Функції цивільного процесу України
- •2. Наука цивільного процесу. Поняття, об’єкт і предмет цивільного процесу
- •3. Місце цивільного процесу в правовій системі України
- •4. Співвідношення цивільного права і процесу
- •5. Джерела цивільного процесу. Аналогія закону та аналогія права
- •6. Межі дії норм цивільного процесуального права
- •7. Сутність цивільного судочинства (процесу) та його завдання. Загальна характеристика видів проваджень та стадій цивільного процесу
- •8. Суть та значення цивільної процесуальної форми
- •Тема 2. Принципи цивільного процесуального права
- •1. Поняття, система і значення принципів цивільного процесуального права
- •2. Класифікація принципів цивільного процесуального права
- •3. Організаційно-функціональні принципи правосуддя
- •4. Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
- •1) Зміст принципу змагальності складають рівність прав та обов'язків сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, у процесі доказування.
- •2) Змагальна форма цивільного процесу.
- •Тема 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •1. Поняття, ознаки і види цивільних процесуальних правовідносин
- •2. Виникнення, розвиток, зміна і припинення цивільних процесуальних правовідносин
- •3. Система і структура цивільних процесуальних відносин
- •Глава 4 цпк іменується «Учасники цивільного процесу». Вона поділяється на два параграфи: § 1. Особи, які беруть участь у справі; § 2. Інші учасники процесу.
- •Тема 4. Представництво у цивільному процесі
- •1. Значення та підстави виникнення представництва у цивільному процесі України
- •2. Поняття представництва у цивільному процесі. Суб’єкти (представник і довіритель)
- •3. Види представництва у цивільному процесі
- •4. Межі повноважень представника і порядок їх оформлення
- •Тема 5. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •1. Участь у цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •2. Процесуальні форми та підстави участі прокурора у цивільному процесі
- •3. Мета, підстави і процесуальні форми участі у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування
- •4. Участь у цивільному процесі фізичних та юридичних осіб з метою захисту прав та інтересів інших осіб
- •Тема 6. Цивільна юрисдикція
- •1. Поняття і види підвідомчості
- •2. Поняття «компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду цивільних справ»
- •3. Наслідки порушення правил юрисдикції цивільних справ суду
- •Тема 7. Підсудність цивільних справ суду
- •1. Поняття підсудності цивільних справ
- •2. Види підсудності цивільних справ
- •3. Наслідки порушення правил підсудності
- •4. Недопустимість спорів про підсудність
- •Тема 8. Цивільні процесуальні строки
- •1. Поняття і види процесуальних строків та їх значення
- •2. Обчислення, перебіг та закінчення процесуальних строків. Пропущення процесуальних строків та наслідки
- •3. Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків
- •Тема 9. Судові виклики та повідомлення
- •1. Поняття судових викликів і повідомлень та їх види
- •2. Способи та порядок вручення судових повісток та повідомлень
- •Тема 10. Судові витрати
- •1. Поняття судових витрат та їх види
- •2. Судовий збір, порядок його сплати та звільнення від сплати судового збору.
- •3. Ціна позову, порядок її визначення
- •4. Витрати, пов’язані з розглядом судової справи
- •5. Відстрочка, розстрочка та зменшення розміру судових витрат
- •6. Розподіл судових витрат між сторонами
- •Тема 11. Заходи процесуального примусу
- •1. Поняття заходів процесуального примусу, підстави їх застосування та види
- •2. Порядок застосування окремих заходів процесуального примусу
- •Тема 12. Докази, доказування та доведення у цивільному процесі
- •1. Поняття доказів та засобів доказування, їх співвідношення. Доводи сторін.
- •2. Класифікація доказів
- •3. Загальна характеристика доказів
- •1. За кількістю експертів, які проводять дослідження, виділяють одноособову та комісійну:
- •2. За характером знань, які використовуються у процесі експертного дослідження, визначається однорідна (однопредметна) та комплексна (багатопредметна):
- •4. Процес доказування та процес доведення, їх співвідношення
- •5. Право доказування та обов’язок доведення
- •6. Предмет доведення
- •7. Процес доказування та його елементи
- •8. Процес доведення та його елементи
- •9. Оцінка доказів судом
- •Тема 13. Позовне провадження
- •1. Позов як матеріально-правова вимога у позовному провадженні
- •2. Поняття позовного провадження та його характерні ознаки
- •3. Загальна характеристика суб'єктів позовного провадження
- •4. Умови об’єднання і роз’єднання позовів
- •5. Забезпечення позову
- •Тема 14. Окреме провадження
- •1. Поняття та сутність окремого провадженн1. Поняття та сутність окремого провадження
- •2. Суб'єкти окремого провадження, їх права та обов'язки2. Суб’єкти окремого провадження, їх права та обов’язки
- •3. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження3. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження
- •4. Особливості розгляду окремих категорій справ окремого провадження4. Особливості розгляду окремих категорій справ окремого провадження
- •5. Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •Тема 15. Наказне провадження
- •1. Поняття наказного провадження та його характерні ознаки
- •2. Процесуальний порядок видачі судового наказу
- •3. Порядок розгляду заяви про видачу судового наказу
- •4. Судовий наказ, його зміст, законна сила. Скасування судового наказу
- •1. Подання заяви до суду. Ускладнення: усунення недоліків та повернення заяви
- •2. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу
- •3. Об’єктивні та суб’єктивні умови відкриття провадження у справі
- •4. Процесуальний порядок та наслідки відкриття провадження у справі
- •5. Провадження у справі до судового розгляду (підготовка справи до судового розгляду)
- •6. Судовий розгляд як основна стадія цивільного процесу
- •7. Ускладнення у судовому розгляді справи
- •8. Заочний розгляд справи
- •Тема 17. Фіксування цивільного процесу
- •1. Поняття, форми та значення фіксації цивільного процесу
- •2. Фіксування судового розгляду справи технічними засобами
- •3. Журнал судового засідання та його зміст
- •4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд
- •5. Протоколи про проведення окремих процесуальних дій
- •Тема 18. Постанови суду першої інстанції
- •1. Поняття та види судових постанов
- •2. Суть судового рішення
- •3. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення
- •4. Виправлення недоліків судового рішення. Додаткове рішення. Роз’яснення судового рішення
- •5. Законна сила судового рішення (судового наказу та ухвали)
- •6. Негайне виконання судового рішення, зміна порядку виконання, відстрочка та розстрочка виконання судового рішення
- •7. Заочне рішення
- •8. Ухвали суду першої інстанції
- •Тема 19. Апеляційне провадження
- •1. Суть апеляційного провадження
- •2. Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •3. Стадії апеляційного провадження
- •4. Повноваження апеляційного суду
- •Тема 20. Касаційне провадження
- •1. Суть касаційного провадження
- •2. Право на касаційне оскарження. Процесуальний порядок реалізації права на касаційне оскарження
- •3. Стадії касаційного провадження
- •4. Повноваження суду касаційної інстанції
- •5. Постанови суду касаційної інстанції та їх законна сила
- •Тема 21. Провадження у зв’язку з переглядом судових рішень верховним судом україни
- •1. Поняття, предмет, підстави та суб’єкти перегляду рішень у зв’язку з винятковими обставинами
- •2. Стадії провадження у зв’язку з винятковими обставинами
- •3. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв’язку з винятковими обставинами
- •Тема 22. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •1. Суть провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •2. Процесуальний порядок реалізації права на перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •3. Стадії провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •4. Оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •Тема 23. Звернення судових постанов до виконання. Судовий контроль
- •1. Вирішення судом окремих питань, що виникають у виконавчому провадженні
- •2. Звернення судового рішення до виконання
- •3. Виконавчий лист, видача дубліката виконавчого листа або судового наказу, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
- •4. Мирова угода у виконавчому провадженні, відмова стягувача від примусового виконання, відстрочка і розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання
- •5. Вирішення судом інших питань, пов’язаних з виконанням судових рішень
- •6. Поворот, виконання
- •7. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання постанов суду у цивільних справах
- •Тема 24. Відновлення втраченого судового провадження
- •1. Підстави відновлення втраченого судового провадження. Особи, які мають право на подання заяви
- •2. Підсудність заяви. Вимоги, які пред’являються до заяви про відновлення втраченого провадження
- •3. Відкриття провадження у справі
- •4. Розгляд справи
- •5. Рішення суду у справі про відновлення втраченого судового провадження
Тема 11. Заходи процесуального примусу
1. Поняття заходів процесуального примусу, підстави їх застосування та види
Заходи процесуального примусу - встановлені законом процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства.
Перелік заходів процесуального примусу передбачено у ст. 91 ЦПК.
До них законодавець відносить:
1) попередження;
2) видалення із залу судового засідання;
3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
4) привід.
Підстави застосування заходів процесуального примусу:
- реалізація принципу поваги до суду;
- необхідність дотримання порядку у судовому засіданні;
- необхідність забезпечення додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій;
- виховна мета;
- необхідність дотримання адвокатами, прокурорами правил професійної етики.
- спрямованість на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Крім головуючого (ст. 160 ЦПК), за дотриманням порядку в судовому засіданні слідкує судовий розпорядник (ст. 49 ЦПК), на якого покладається обов'язок забезпечувати належний стан залу судового засідання, слідкувати за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання. Але лише головуючий за ч. 4 ст. 160 та ч. 2 ст. 90 ЦПК може вживати необхідних заходів примусу для забезпечення в судовому засіданні належного порядку, шляхом постановлення ухвали. Судовий розпорядник може лише виконувати ухвалу суду про застосуняння певного заходу примусу. Наприклад, якщо особа добровільно не залишить зал судового засідання, то вона видаляється із залу судовим розпорядником у примусовому порядку.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме правопорушення. Якщо особа порушує порядок в судовому засіданні, наприклад викрикує з місця, коментує показання свідка (одне правопорушення), то суддя спочатку робить їй попередження саме за це правопорушення та попереджає, якщо вона не поводитиме себе належним чином, продовжуватиме порушувати порядок, то суд видалить її із залу. Коли особа не реагує на попередження судді, наприклад встає з місця, продовжує ходити по залу судового засідання, вчиняє бійку із стороною чи свідком, і таким чином допускає інше правопорушення, тоді до неї може бути застосовано такий захід процесуального примусу, як видалення із залу судового засідання.
2. Порядок застосування окремих заходів процесуального примусу
Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.
2.1. Попередження і видалення із залу судового засідання
У статті 92 ЦПК закріплено процедуру застосування двох заходів процесуального примусу, передбачених у ст. 91 ЦПК, у певній черговості. Спочатку здійснюється застосування такого заходу процесуального примусу, як попередження до учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого заходів процесуального примусу. У разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із залу судового засідання. У частині 2 ст. 92 ЦПК законодавцем регламентується окремий випадок щодо застосування спеціального заходу процесуального примусу до перекладача. Якщо перекладач повторно вчинить дії, спрямовані на порушення порядку під час судового засідання, або не виконає розпорядження головуючого, то суд оголошує перерву і надає час для його заміни. До перекладача за аналогією як до особи, вперше буде застосовуватись такий захід процесуального примусу, як попередження.
Про застосування таких заходів суддя постановлює ухвалу.
У контексті аналізу цієї норми слід зазначити, якщо дії особи підпадають під ознаки адміністративного порушення, то до неї може бути застосовано адміністративну відповідальність.
У статті 91 ЦПК йдеться про заходи процесуального примусу, серед яких у контексті аналізу діяльності судового розпорядника доцільно звернути увагу на попередження і подальше видалення із залу судового засідання. Так, якщо суддя або за його дорученням судовий розпорядник зробить особі попередження, у протоколі має бути зафіксовано, кому було зроблено зауваження. Судовий розпорядник має встановити цю особу. Якщо вона продовжує порушувати порядок під час судового засідання і не реагує на зроблене зауваження, судовий розпорядник може видалити її із залу судового засідання на підставі ухвали суду про застосування такого заходу процесуального примусу. Якщо особа перешкоджатиме судовому розпоряднику у виконанні його обов'язку, то можна апріорі вважати, що наступні дії судового розпорядника - викликати наряд міліції та у примусовому порядку видалити таку особу із залу судового засідання, а далі до неї може бути застосовано відповідні санкції, передбачені КпАП.
2.2. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом
У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, витребуваних судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.
Підстави тимчасового вилучення письмових чи речових доказів:
- неподання без поважних причин письмових чи речових доказів;
- неповідомлення причин неподання їх суду.
У таких випадках суддя постановлює ухвалу про тимчасове вилучення таких доказів для дослідження їх судом.
Зміст ухвали:
- ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ;
- її місце проживання (перебування) або місцезнаходження;
- назва або опис письмового чи речового доказу;
- підстави проведення його тимчасового вилучення.
Стаття 93 ЦПК не зазначає, чи підлягає така ухвала суду оскарженню. У пункті 23 ст. 293 ЦПК має місце лише положення про оскарження ухвали про примусове проникнення до житла. Адже серед осіб, які є стороною у справі та у яких тимчасово вилучаються докази, можуть бути банки, на які поширюється принцип банківської таємниці. Виникають запитання: чи узгоджується тимчасове вилучення документів із банку з процедурою розгляду судами справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (статті 287-290 ЦПК)? Чи може поширюватись такий захід процесуального примусу на нотаріусів, які можуть бути стороною у справі? Чи узгоджується він із Законом «Про нотаріат», яким передбачено нотаріальну таємницю (ст. 8 Закону «Про нотаріат»)? Нотаріуси на вимогу суду повинні подавати довідки, тобто лише інформацію про вчинені нотаріальні дії? Наприклад, реєстр вчинюваних нотаріальних дій не може навіть тимчасово вилучатися судом, оскільки від наявності цього реєстру залежать права інших осіб, які можуть звернутися до нотаріуса за витребуванням дубліката нотаріального акта. У зв'язку з цим, на думку авторів, у ЦПК повинна мати місце норма, яка передбачала б винятки із загального правила щодо неможливості застосування такого заходу процесуального примусу, як тимчасове вилучення доказів для дослідження судом із зазначенням конкретних осіб, органів та документів, які не можуть тимчасово вилучатись на підставі такої ухвали.
Але у цій нормі нічого не сказано, яким чином (яка процедура) та ким буде проводитись таке вилучення. Відповідно до ч. 2 ст. 93 ЦПК доказ може знаходитись за місцем проживання (перебування) або знаходження особи. Тому виникає запитання: хто може проникнути у житло особи, якщо вона буде проти цього, та витребувати доказ, адже це порушення конституційного принципу - охорони житла? Чи, може, таке вилучення доказу здійснюється у примусовому порядку, наприклад, державним виконавцем чи органами внутрішніх справ? Закон «Про виконавче провадження» не визначає процедуру такого вилучення або ж у такому випадку можлива аналогія щодо виконання постанов суду у цивільних справах.
2.3. Привід свідка
Такий захід процесуального примусу, як привід застосовується до свідків. Саме так називається ст. 94 ЦПК. Проте серед засобів процесуального примусу, передбачених у ст. 91 ЦПК, йдеться лише про привід. Крім свідків, такий захід, як привід застосовується також до відповідача. Так, згідно зі ст. 146 ЦПК у разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи.
Належно викликаний свідок зобов'язаний з'явитись на виклик суду (ч.2 ст.50 ЦПК). Частиною 3 ст. 50 ЦПК на свідка покладається обов'язок завчасно повідомити суд про неможливість прибуття за викликом суду. Якщо він без поважних причин не з'явиться в судове засідання або не повідомить суд про причини неявки, а суд дійде висновку про необхідність його допиту, він повинен постановити ухвалу про його привід через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.
Зміст ухвали:
- ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу;
- місце проживання, роботи чи навчання;
- підстави застосування приводу;
- коли і куди ця особа повинна бути доставлена;
- кому доручається здійснення приводу.
Копія ухвали про привід свідка направляється для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження у справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.
Привід не може бути застосований до осіб, які згідно зі ст. 51 ЦПК не підлягають допиту як свідки. Не можуть доставлятися приводом до суду також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, інваліди першої і другої груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів.
Особа, яка виконує ухвалу про привід свідка чи відповідача до суду, повинна оголосити їм ухвалу суду, щоб ті знали, на якій підставі вони підлягають приводу. Оскільки свідок може заперечувати проти приводу, якщо матиме передбачені ст. 51 та ч. 4 ст. 94 ЦПК підстави, то може подати особі, яка виконує цю ухвалу, докази на підтвердження обставин, що не може бути допитаним як свідок чи доставленим приводом до суду.
У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу внутрішніх справ негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання. Такими причинами може бути також смерть свідка, безвісна відсутність чи оголошення останнього померлим, відсутність за місцем проживання, перебування у місцях позбавлення волі, на стаціонарному лікуванні, на військовій службі, у тривалому службовому відрядженні тощо.