4. Витрати, пов’язані з розглядом судової справи

 

4.1. Витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпе­ченням розгляду справи, та звільнення від сплати цих витрат

До них за ст. 81 ЦПК належать:

-                     витрати, пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи;

-                     витрати, пов'язані з виготовленням та видачею копій су­дових рішень.

До витрат, пов'язаних з інформуванням учасників цивіль­ного процесу про хід та результати розгляду справи слід віднести: невідкладне надсилання копії судового наказу борж­никові (ст.104 ЦПК), ухвалу про усунення недоліків позовної заяви (ст. 121 ЦПК), ухвалу про відмову чи відкриття провад­ження у справі (ст. 122 ЦПК), ухвалу про забезпечення чи відмову у забезпеченні позову (ст. 153 ЦПК) тощо.

Витрати, пов'язані з виготовленням та видачею копій судо­вих рішень, мають місце у разі направлення копії судових рі­шень у порядку статей 22, 227, ч. 4 ст. 241 ЦПК тощо.

Розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, залежно від категорії справи, встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про зат­вердження Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» від 21 грудня 2005 р. № 1258.

Механізм перерахування коштів для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ затверджено наказом Державної судової адміністрації України від 23 лютого 2006 р.

При зверненні до суду не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

1)                 поновлення на роботі;

2)                 стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;

3)                 відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим уш­кодженням здоров'я або смертю фізичної особи;

4)                 стягнення аліментів;

5)                 визнання батьківства або материнства.

Таке звільнення від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при зверненні до суду зумовлене характером зазначених у ч. 3 ст. 81 ЦПК категорій справ, зокрема поновлення на роботі, стягнення аліментів, по­зивачі за якими, можливо, не мають засобів до існування, оскільки були незаконно звільнені з роботи, чи одним із бать­ків не надаються кошти на утримання дитини, якій потрібні кошти на харчування, лікування, одяг тощо. Такі витрати по­кладаються на сторони, після розгляду справи судом, наприк­лад, при стягненні аліментів ці витрати покладаються на від­повідача, який винен у тому, що не надавав утримання своїй дитині, тому позивачка змушена була звернутися із заявою до суду. Витрати можуть нести обидві сторони залежно від ре­зультатів розгляду справи (ст. 88 ЦПК).

Є категорії справ, у яких взагалі не підлягають оплаті вит­рати на інформаційно-технічне забезпечення.

До таких справ належать:

1)                 обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, виз­нання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (статті 236-241 ЦПК);

2)                 надання неповнолітній особі повної цивільної дієздат­ності (статті 242-245 ЦПК);

3)                 надання особі психіатричної допомоги в примусовому по­рядку (статті 279-282 ЦПК);

4)                 обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного зак­ладу (статті 283-286 ЦПК);

5)                 відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду (ст. 1176 ЦК).

Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах, коли представництво інтересів грома­дянина або держави в суді здійснює прокурор (наприклад ст. 45 ЦПК).

Суд згідно зі ст. 82 ЦПК може звільнити сторони від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду спра­ви. При вирішенні цього питання він повинен виходити з ма­теріального стану сторони та достовірних доказів, які підтве­рджують його.

Повернення коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухва­лою суду у разі:

1)                 внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;

2)                 повернення заяви або скарги;

3)                 відмови у відкритті провадження у справі;

4)                 закриття провадження у справі з підстави, визначеної п. 1 ст. 205 ЦПК;

5)                 залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1, 2 і 8 ст. 207 ЦПК.

У випадках, встановлених у п. 1 ч. 2 ст. 83 ЦПК, кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгля­ду справи повертаються у розмірі зайво внесеної суми; в інших випадках, встановлених ст.83 ЦПК, - повністю.

4.2.Витрати на правову допомогу

Витрати на правову допомогу - витрати, пов'язані з опла­тою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які беруть участь у справі.

їх несуть сторони, крім випадків надання безоплатної пра­вової допомоги, треті особи, представники (субпредставництво), заявники та заінтересовані особи у справах наказного та окремого проваджень.

Витрати на правову допомогу відносяться до витрат, пов'я­заних із розглядом справи, тому слід враховувати й положен­ня ст. 88 ЦПК. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, зокрема й на надання правової допомоги, але при цьому судом повинен враховуватися гра­ничний розмір компенсації витрат на правову допомогу.

Правова допомога в цивільних справах може здійснювати­ся адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права на підставі до­говору про надання юридичної (адвокатської) допомоги, який має бути підставою для визначення розміру судових витрат та подальшої оплати праці адвоката.

Розмір та порядок оплати праці адвоката визначається за до­мовленістю сторін, проте такий розмір може бути різним, також сторони при вирішенні цього питання можуть зловживати про­цесуальними правами. З цією метою у ч. 2 ст. 84 ЦПК зазначаєть­ся, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомо­гу встановлюється законом. Граничний розмір компенсації вит­рат на правову допомогу встановлено у постанові Кабінету Мі­ністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, по­в'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і по­рядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 р. № 590. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, компенсу­ються витрати, пов'язані з правовою допомогою, у таких межах:

-                     витрати не можуть перевищувати суму, яка обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розмі­ру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Такий граничний розмір компенсації має місце у випадку, якщо во­на сплачується іншою стороною;

-                     витрати не можуть перевищувати суму, яка обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, випла­чується 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день. Такий граничний розмір компенсації має місце у випадку, якщо вона сплачується відповідно до закону за ра­хунок держави.

4.3. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз

Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пунк­ту сторін та їх представників, а також найманням житла, не­суть самі сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною:

1)                 добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а та­кож кошти за наймання житла;

2)                 компенсація за втрачений заробіток;

3)                 компенсація за відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється за кожну годину пропорційно до розміру середньомісячного заробітку особи, який розраховується відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати, яка згідно із Зако­ном України «Про Державний бюджет України на 2008 р.» становить 515 грн.

Граничні розміри компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, пов'язаних з явкою до суду, вста­новлено постановою Кабінету Міністрів України «Про грани­чні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом ци­вільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 р. № 590 (надалі - Постанова).

Граничні розміри сплати добових у Постанові не встанов­люються. Для їх визначення слід керуватися постановою Ка­бінету Міністрів «Про норми відшкодування витрат на відряд­ження в межах України та за кордоном» від 23 квітня 1999 р. № 663.

Граничні розміри компенсації за втрачений заробіток не може перевищувати суму, розраховану на відповідний час, ви­ходячи із трикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за відрив від звичайних за­нять не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

4.4.Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз

Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пунк­ту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучен­ня спеціаліста, перекладача та проведення судової експерти­зи. Але існують граничні розміри такої оплати, яка стосується вартості переїзду, наймання житла. Наприклад, проїзд заліз­ницею не повинен перевищувати вартості проїзду у плацкарт­ному (купейному) вагоні тощо. Вартість переїзду, наймання житла регламентується постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни «Про норми відшкодування витрат на відрядження в ме­жах України та за кордон» від 23 квітня 1999 р.

Питання порядку та розміру оплати проведення судової експертизи регламентується Законом України «Про судову експертизу» від 1994 р.

Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи, на раху­нок експертної установи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. Вони можуть разом або кожна окремо внести ці кошти експертній установі за проведення експертизи. Вартість експертизи визначається експертом або експертною установою, які будуть проводити експертизу. У разі не оплати судової експертизи у встановлений судом строк, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

Виплати добових свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвале­но судове рішення.

Компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам спла­чується стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється за кож­ну годину пропорційно до розміру середньомісячного за­ робітку особи, який розраховується відповідно до абз. 3 п. 2

Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджено­го постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно під розміру мінімальної заробітної плати, яка згідно із Зако­ном України «Про Державний бюджет України на 2008 р.» становить 515 грн.

У такому самому порядку компенсуються витрати на опла­ту послуг експерта, спеціаліста, перекладача.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснював­ся за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України. Ці випадки регламентуються у Декреті Кабінету Міністрів «Про державне мито» та у ст. 82 ЦПК.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залу­ченням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням су­дових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів Украї­ни. При вирішенні питань щодо витрат, передбачених ст. 86 ЦПК, слід керуватися Інструкцією про порядок та розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що вик­ликаються до органів дізнання, попереднього слідства, проку­ратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати дер­жавним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів від 1 липня 1996 р.

4.5.Витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи

Згідно зі ст. 140 ЦПК у порядку забезпечення доказів має місце така процесуальна дія, як огляд доказів за їх місцезна­ходженням, коли речові та письмові докази не можна достави­ти в суд. За частиною 3 ст. 140 ЦПК до огляду доказів за їх міс­цезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти. Аналогічним є огляд речових доказів, що швидко псуються (ст. 141 ЦПК). Огляд може мати місце у разі необхідності за ініціативою суду, в тому числі й за клопо­танням особи, яка бере участь у справі (ч. 3 ст. 140 ЦПК).

Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх міс­цезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповід­них дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з прове­денням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлено у постанові Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 р. № 590.