Тема 10. Судові витрати

1. Поняття судових витрат та їх види

 Судові витрати - грошові витрати, які несуть особи, що бе­руть участь у справі за розгляд справи судом.

До таких осіб належать особи, які беруть участь у справах, що розглядаються у порядку позовного, наказного та окремо­го проваджень, особи, які беруть участь у справі в апеляційній та касаційній інстанціях.

До судових витрат належать:

1)                 судовий збір;

2)                 витрати, пов'язані з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

1)                 витрати на інформаційно-технічне забезпечення;

2)                 витрати на правову допомогу;

3)                 витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

4)                 витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

5)                 витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за міс­цем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

 

2. Судовий збір, порядок його сплати та звільнення від сплати судового збору.

Підстави повернення судового збору

 

Судовий збір (державне мито) - грошова сума, що справ­ляється із позовних заяв, заяв наказного та окремого провад­жень, апеляційних та касаційних скарг, які подаються до су­ду фізичними та юридичними особами, а також за видачу копій судових документів.

Функції судового збору

До них вченими віднесено: компенсаційну, дисципліную­чу, стимулюючу (превентивну). Судовий збір частково компенсує державні витрати на утримання суддів, певного мірою перешкоджає зловживанню процесуальними правами, віднос­но високі ставки судового збору мають на меті стимулювати відповідача у добровільному, позасудовому порядку віднови­ти порушені права потенційного позивача.

Порядок сплати та звільнення від судового збору

Із введенням ЦПК мав бути прийнятий законодавчий акт, який визначав би розмір судового збору, порядок його сплати та підстави звільнення від його сплати. Оскільки такий акт нині не прийнято, слід керуватися п. 5 розділу XI ЦПК «Прикінцеві та перехідні положення», де зазначено, що до набрання чин­ності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у поряд­ку і в розмірах, встановлених законодавством для державного мита. Такими нормативно-правовими актами є Декрет Кабіне­ту Міністрів «Про державне мито» від 21 січня 1993 р. (надалі - Декрет) та Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена Головною державною податко­вою інспекцією України від 22 квітня 1993 р. № 15.

Декретом передбачені ставки державного мита (ст. 3).

У Декреті наведено перелік осіб, які звільняються від спла­ти державного мита (ст. 4). Крім того, ст. 5 Декрету передбаче­но, що місцеві Ради народних депутатів мають право встанов­лювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, які зараховуються до бюджету органів місцевого самоврядування, а Міністерство фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до державного бюд­жету України.

Суд за ст.82 ЦПК може звільнити сторони від сплати судово­го збору. При вирішенні цього питання він повинен виходити з матеріального стану сторони, враховуючи усі докази, які його підтверджують, зокрема, такими документами є пенсійне по­свідчення, довідка із Фонду зайнятості, що особа не працює та стоїть на обліку, довідка про розмір пенсії, зарплати тощо.

Повернення судового збору

Сплачена сума судового збору повертається у разі її надход­ження до відповідного бюджету.

Підстави повернення судового збору:

1)                 зменшення розміру позовних вимог або внесення судово­го збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;

2)                 повернення заяви або скарги;

3)                 відмова у відкритті провадження у справі;

4)                 залишення заяви або скарги без розгляду;

5)                 закриття провадження у справі.

Виходячи з аналізу ч. 4 ст. 83 ЦПК вищезазначені випадки повернення судового збору не є вичерпними. До таких випад­ків можна віднести сплату судового збору особою, яка згідно зі ст. 4 Декрету звільнена від його сплати, повернення апеляцій­ної та касаційної скарги, у разі зміни державою розміру подат­ків та інших зборів.

У випадках, встановлених п. 1 ч.1 ст. 83 ЦПК, судовий збір повертається у розмірі зайво внесеної суми; в інших випадках, встановлених ст. 83 ЦПК, - повністю.

Повернення судового збору здійснюється на підставі ухва­ли суду. Порядок і строки такого повернення регламентовано Декретом.