16. Співвідношення суб'єктивних прав та законних інтересів.

Законний інтерес-матеріальне,духовне або інше прагнення,задоволення яких передбачається законодавством.

Суб. Право-міра поведінки можливих у рамках конкретних правовідносин.

Спільні риси:-виражають певну можливість свободи здійснення чого-небудь.;-вони визначаються законом.;-охороняються і гарантуються державою.;-властиві всім суб`єктам сусп. Відн.;-реалізуються у всіх галузях і сферах сусп. Життя.

Відмінності між с.п. і зак інт.;-зак інт є загальним,а с.п. конкретним;-Інт виражає прагнення а право чисту можливість.;-с.п. реалізовується здебільшого в рамках конкретної поведінки,а інтерес ні.;-на відміну від с.п. не забезпечений обов`язком інш сторони.;-с.п. наділені лише фізичні та юр особи,а інт.сторони сусп. І пол. Інститутам котрі не мають визначеного юр статусу.

Взаємозв`язок с.п. та зак інт проявл в тому що:-зак інт обумовлює існування с.п.;-с.п. виражає законний інт.;-зак інт визначає межі реалізації с.п.

17.Соціальні норми: поняття, ознаки та функції.

Соціальні норми-це загально визначені правила поведінки,що мають на меті забезпечити впорядкованість,стійкість і стабільність відносин між членами різних соціальних груп та суспільства в цілому.

Функції:регулювання стосунків між членами суспільства;-впорядковують відносини у сусп.;-узгодження поведінки окремих суб`єктів з інтересами соціальних груп,а інтересів соц. Груп з інтересами всього суспільства.;-формування стандартів поведінки в суспільстві;-протидія відхиленням від соціальних стандартів поведінки;

Ознаки:-регулюють відносини між членами суспільства;-соц норми мають загальну характеристику;-соц норм утворюють цілісну систему;-соц норм обов’язкові для виконання;-соц норм є забезпеченими.

18.Основні види соціальних норм.

-Реліг норми-правила поведінки засновані на вірі у надприродні сили та підкріплені прагненням благоденства й острахом покарання в потойбічному житті;-Моральні норми-правила поведінки які ґрунтуються на уявленні про добро і зло,правду і кривду,любов і ненависть,порядність і підлість,а також на інших морально-етичних категоріях,сформованих людством;-Звичаєві норми-правила поведінки які вироблялись у середині відносно великої соц. Групи впродовж тривалого часу і які виконуються її членами добровільно в силу звички;-Естетичні норми-правила поведінки які ґрунтуються на почутті прекрасного в усіх проявах навколишньої діяльності;-Корпоративні норми-правила поведінки які регламентують взаємовідносини між членами організаційних утворень(проф. і навч колективів,гром обєднань,політ парт,добровільних фондів)

19. Об’єктивне право.

Право в об’єктивному розумінні це особливий різновид соц. Норм котрі являють собою сутність загальних обов’язкових правил поведінки встановлених або санкціонованих державою та забезпечених її примусом.

Ознаки:-загальна обов’язковість(озн що його вимоги обов’язкові для всіх,кому вони адресовані);-нормативність(полягає в тому,що воно встановлює певні норми стандарти та прав поведінки суб’єктів сусп. Відносин);-системність(полягає в узгодженому та взаємопов’язаному характері його норм,а також у конкретному впливі на сусп. Відносини);-формальна визначеність(означає,що його норми мають чітко визначені форми та зміст.норми права характеризуються науковістю,чіткістю та однозначністю змісту,право завжди має документальну форму вираження,норми права мають специфічну будову та формулюються з використання спеціальної лексики.);-державно-вольовий характер(полягає в тому що право твориться державою та виражає державну волю суспільства);-забезпеченість державного примусу(озн що держ забезпечує загальнообов’язкове каральне право шляхом застосовування примусових заходів для кожного хто порушує його принципи та заборону).

Об’єктивні закономірності права-якості і тенденції котрі характеризують право на певних етапах,його історичного розвитку.Основні закономірності права:-стабільність(незмінність його сутності непорушність його принципів беззаперечність його провідної ролі в регулюванні сусп. відносин);-динамізм(полягає його здатності розвиватися,оновлюватися та змінюватися);-конкретизація(в тенденції щодо збільшення кількості юр норм покликаних більш достатньо і конкретно регулювати сусп. Відносини);-уніфікація(взаємне наближення національно правових систем та перехід до одноманітної регламентації однотипних сусп. Відносин в праві різних країн світу)