60. Від чого залежиьть ступінь пожежної небезпеки на підприємствах нафтової і газової промисловості?

Насамперед ступінь пожежної небезпеки на підприємствах НГ галузі залежить від дотримання усіма працівниками та керівниками робіт, правил, норм, рекомендацій з техніки безпеки та галузевих стандартів а також правильної експлуатації обладнання, стану самого обладнання, та роду робіт що виконуються в даний час на підприємстві.

На ступінь пожежної небезпеки впливає ї наявність на підприємстві горючих, легкозаймистих речовин, особливо газів, що знаходяться в певних експлуатаційних умовах ( температура, тиск). тобото їх клас за пожежною небезпекою. Також впливає і якість обладнання та його надійсність, для чого обладнання слід періодично піддавати контролю( трубопроводи, фонтанна арматура, тощо)., і сумлінність самих працівників( особливо керівників) при дотриманні правил безпечної роботи при виконанні своїх обов’язків.

61. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки?

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України «Про пожежну безпеку» та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.

Згідно з Положенням про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативних актів з питань пожежної безпеки, затвердженим наказом МВС України 07.12.96 №833, створено Державний реєстр нормативних актів з питань пожежної безпеки (НАПБ), до якого включено близько 360 найменувань документів, які поділені на 8 груп різних рівнів та видів: загальнодержавні, міжгалузеві, галузеві нормативні акти, нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки, державні стандарти України (ДСТУ) з питань пожежної безпеки, галузеві стандарти з питань пожежної безпеки, нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпеки. Серед нормативних актів спеціального призначення документів слід особливо відзначити ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", які визначають вимоги до типу виконання електрообладнання, що має використовуватись у відповідних умовах залежно від класу по-жежонебезпечних і вибухонебезпечних зон

62. Охарактеризувати особливості процесу горіння речовини?

Горіння – це фізико-хімічний процес взаємодії горючої речовини з киснем повітря, внаслідок чого виділяється тепло і випромінюється світло. Основою процесу горіння є комплекс екзотермічних окислювально-відновлювальних реакцій горючої речовини з окислювачем. За звичайних умов горіння – це процес окислення або з’єднання горючої речовини з киснем повітря. Процес горіння потребує поєднання трьох компонентів: - речовини, що здатна горіти;  - джерела запалювання, з відповідним запасом енергії;  - окислювача – найбільш бурхливе горіння відбувається у чистому кисні.  Горючі речовини можуть перебувати у трьох агрегатних станах: - рідкому;  - твердому;  - газоподібному. 

З точки зору протікання процесу горіння його поділяють на спалах, займання, запалювання.

Спалах — це короткочасний процес загоряння летких речовин у присутності джерела займання. Тепла, що утворюється при цьому, недо­статньо для підтримання горіння.

Займання — це процес виникнення горіння під дією джерела за­ймання У даному випадку існують усі умови для підтримання горіння.

Запалювання — це процес загоряння речовини, при котрому з'явля­ється полум'я, викликане спалахом і горінням газів або парів. Тепло, що виділяться при цьому, здатне підтримувати горіння.

Залежно від швидкості розповсюдження полум’я горіння буває: - дефлаграційне, що відбувається з дозвуковими швидкостями (від кількох см до декількох метрів за секунду);  - детонаційне, що має надзвукові швидкості.  Горіння буває стійким тоді, коли воно не супроводжується підвищенням тиску. Підвищення тиску призводить до вибухового горіння. Реальні вибухиносять переважно дефлаграційний характер. У процесі горіння розповсюдження полум’я посилює стиснення газу. Стиснення відбувається у вигляді слабких ударних хвиль. Кожна ударна хвиля проходить з більшою швидкістю, ніж попередня. Перед фронтом полум’я ударні хвилі з’єднуються в одну потужну хвилю. Така ударна хвиля призводить до сильного стиснення і розігрівання газу. З підвищенням температури в ударній хвилі виникає новий стійкий режим – детонація, який характеризується різким стрибком тиску до 20-30 кПа в точці утворення ударної хвилі і надзвуковими швидкостями.