5.6 Зовнішній огляд обладнання та його допоміжного устаткування.

Перш ніж приступитися до налагоджувальних робіт проводиться зовнішній огляд обладнання, в результаті якого

• оцінюють технічний стан обладнання;

• перевіряють герметичність і справність гарнітури (лючків, лазів);

• перевіряють стан запірної, регулюючої, запобіжної арматури, заслінок, шиберів, повітроводів, газоходів, герметичність останніх;

• стан насосів та тягодуттєвих машин;

• надійність роботи приводних механізмів дистанційного керування заслінками й напрямними апаратами;

• відсутність вібрації й надмірного підвищення температури підшипників (не вище 70 °С).

• контролюють стан трубопроводів - герметичність, наявність й якість їх ізоляції;

• правильність урізань імпульсних трубок у трубопроводи для виміру тиску, розрідження;

• наявність, якість монтажу, стан контрольно-вимірювальних приладів і апаратури (КВП та А).

Придатність приладів і своєчасність їхньої перевірки підтверджуються довідкою (актом), що представляє бригаді підприємством - власником обладнання.

5.7 Складання схеми і специфікації вимірювань

Основні виміри при випробуваннях по II й III категоріях складності виконують за допомогою експлуатаційних приладів. При огляді об’єкту й допоміжного устаткування оцінюють оснащеність їхніх КВП та А і визначають потребу в додаткових приладах, вибирають місця їхньої установки й місця виміру. При цьому варто керуватися наступними рекомендаціями:

• тимчасові вимірювальні прилади, столи для апаратур повинні бути розташовані таким чином, щоб забезпечувати зручність їхнього обслуговування при дотриманні правил техніки безпеки й охорони праці;

• ділянки, що створюються для роботи налагоджувальної бригади, не повинні перешкоджати обслуговуючому персоналу вести експлуатацію котлів у нормальних й аварійних умовах;

• шланги для відбору продуктів згоряння на аналіз повинні бути прокладені найкоротшими шляхом, необхідно уникати важкодоступних і тісних ділянок, а також зіткнення шлангів з гарячими й вологими поверхнями;

• шланги повинні підвішуватися в місцях проходів на висоті не нижче 2,5 м; неприпустиме провисання їх по всій довжині щоб уникнути можливого скупчення в них конденсату із продуктів згоряння.

На підставі отриманих відомостей складають принципову схему вимірів, у якій указують всі місця виконуваних у ході випробувань вимірів. Цю схему доповнюють специфікацією КВП (вимірів), де порядковий номер приладу повинен відповідати його шифру на схемі вимірів.

5.8 Внутрішній огляд.

Перед початком дослідних робот обладнання рекомендується зупинити для внутрішнього огляду й виявлення стану його внутрішніх елементів. Наприклад для котлів роботи з внутрішнього огляду можуть включати огляди:

• внутрішньої поверхні кладки топкової камери;

• зовнішніх поверхонь екранних труб, амбразур пальників, лопаток, отворів для виходу газу з одночасним виміром їх діаметра, кількості, кроку розташування, відстаней від отворів до краю амбразури й порівнянням з паспортними даними;

• футеровки внутрішньо топкових пристроїв - шамотних гірок, торкрету (вогнетривкої маси) нижньої частини екранних труб і нижньої частини верхнього барабана котла;

• барабану котла, перевірка стану його внутрішніх пристроїв, сепараторів розподільчих трубопроводів;

Також перевіряють цілісність внутрішньої кладки газоходів, відсутність у них сторонніх предметів, конденсату, що скопився; вимірюють перетин газоходу для порівняння із проектними даними. Для внутрішнього огляду газоходів використовують спеціально передбачені лази. При необхідності розкривають дуттєві вентилятори й димососи, перевіряють правильність положення лопаток, надійність їхнього кріплення, а також розміри зазорів між лопатками й корпусом.

При необхідності (та у разі можливості) також перевіряють трубну систему котла: розкривають колектори, розподільчі та збірні трубопроводи та колектори перевіряють прокаткою шаром.

Стан внутрішніх поверхонь екранних труб (при відсутності можливості розкрити барабани котла) підтверджується актом, що представляється власником котла.