
- •Тема 1. Концептуальні аспекти математичного моделювання економіки.
- •Тема 2. Оптимізаційні економіко-математичні моделі.
- •Тема лекції: Математичне моделювання. Економічна та математична постановка матричних та оптимізаційних задач
- •Предмет математичного моделювання.
- •Класификація економіко – математичних моделей. Формальна класіфикація моделей.
- •Задачі математичного програмування.
- •4. Класифікація методів математичного програмування.
- •5. Задачі планування та організації виробництва.
- •5.1. Задача про максимальну рентабельність підприємства.
- •5.2. Задача про завантаження обладнання
- •6. Модель міжгалузевого балансу „Витрати - випуск”.
- •Коефіціети прямих та побічних витрат.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 2.Загальна задача лінійного програмування та деякі зметодів її розв’язування
- •Тема лекції: Основні теореми та властивості задач лінійного програмування (лп).
- •1. Загальна форма задачі лінійного програмування (лп).
- •2. Основні теореми та властивості задачі лп.
- •3. Графічний метод розв’язання задач мп.
- •Алгоритм знаходження розв’язку задачі мп графічним методом.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування.
- •Тема 4. Теорія двоїстості та аналіз лінійних моделей оптимізаційних задач.
- •Тема лекції: Вирішення задач лп симплекс-методом. Двоїста задача лп.
- •1. Представлення задач лп в матричній та векторній формі.
- •2. Симплексний метод розв’язання задач лп. Теоретичні основи симплекс-метода.
- •3. Метод штучної бази.
- •4. Двоїста задача лп.
- •Двоїста задача
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування.
- •Тема лекції: Транспортна задача
- •1 Економічна та математична моделі транспортної задачі.
- •2 Основні теореми транспортної задачі.
- •3. Метод північно-західного кута (діагональний.)
- •5. Метод потенціалів.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 5. Цілочислове програмування
- •Тема 6.Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем
- •Тема лекції: Узагальнення задачі лінійного програмування.
- •Задачі цілочислового програмування.
- •2. Метод Гоморі.
- •3. Параметричне лінійне програмування.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 7. Аналіз та управління ризиком в економіці.
- •Тема лекції: Економічний ризик: ігрові моделі. Матричні ігри
- •1. Постановка задач теорії ігор з нульовою сумою.
- •Задачі з сідловою точкою. Задачі в чистих стратегіях.
- •Ігри в мішаних стратегіях. Основна теорема теорії ігор.
- •Зведення задач теорії ігор до задач лп.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 7. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем
- •Тема лекції: Задача дробово-лінійного програмування
- •Постановка задачі дробово-лінійного програмування.
- •2. Приведення задачі дробово-лінійного програмування до задачі лінійного програмування.
- •3. Розв’янання задач дробово-лінійного програмування.
- •4. Графічне розв’язання задачі дробово-лінійного програмування.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 6. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем Лекція 8 Тема лекції: Задачі нелінійного програмування
- •1. Постановка задачі пошуку екстремуму функції.
- •2. Властивості опуклих множин і опуклих функцій
- •Необхідні та достатні умови безумовного екстремуму функції. Необхідні умови першого порядку
- •Необхідні умови екстремуму функції другого порядку
- •Достатні умови екстремуму
- •Перевірка виконання умов функції на екстремум.
- •Критерій Сильвестра перевірки достатніх умов екстремуму.
- •Умовний екстремум при обмеженнях типу рівність.
- •Стратегія вирішення задачі
- •Необхідні умови екстремуму першого порядку при обмеженнях типу рівність.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 8. Система показників кількісного оцінювання ступеня ризику
- •Тема лекції: Економічний ризик
- •1. Поняття ризику. Причини виникнення, класифікація ризику.
- •3. Кількісні методи оцінки ризиків
- •4. Статистичні ігри
- •Питання для самоконтролю.
3. Метод північно-західного кута (діагональний.)
Побудова опорного плану задачі починають із заповнення верхньої клітинки таблиці x11 , в яку записують менше з двох чисел a1 та b1.
Далі переходять до наступної клітинки в рядку або стовпчику і заповнюють ії і т.д. Закінчують заповнювати таблицю у правій нижній клітинці.
Зауважемо, що користуючись методом північно-західного кута початковий опорний план залежить від величин ai та bj і зовсім не залежить від вартостей перевезення сji, а тому він буде далекий від оптимального.
4. Метод найменшої вартості.
Сутність цього методу полягає у тому, що на кожному кроці заповнюють клітинки таблиці, яка має найменшу вартість перевезеня одиниці продукції між постачальниками та споживачами.
5. Метод потенціалів.
Після перевірки транспортної задачі на сбалансованість та визначення початкового плану транспортної задачі приступаємо до розрахунку потенціалів строк і стовпців для заповнених кліток:
vj - ui = сji для xji>0 (6)
Оскільки заповнених клітинок є m+n-1, то система рівнянь (6) із m+n невідомих містить m+n-1 рівнянь. Прийнявши одне невідоме за нуль, наприклад, u1=0, решту знаходимо.
Для побудованого опрного плану і знайдених потенціалів обчислюємо оцінки вільних клітинок:
Δji =vj - ui - сji
Якщо, Δji ≤0, то побудований опрний план є оптимальним.
Якщо, хоча б для однієї клітинки ця умова не виконується, то опорний план не є оптимальним і треба від нього переходити до нового опорного плану.
Перехід від одного опорного плану до іншого здійснюється заповненням клітинки, для якої порушено умови оптимальності. Якщо таких клітинрк кілька, то для заповнення вибіраютьтаку, що має найбільшє порушенняі з неї будують цикл перерозподілу.
Означення 7. Циклом у транспортної задачі називають замкнену ламану лінію, вершини якої розміщуються в заповнених клітинках таблиці, а сторонни проходять уздовж рядків і стовпчиків таблиці.
Для вибраної вільної клітинки і клітинок, що пов’язані з нею циклом, здійснюють перерозподіл продукції в межах цього циклу за такими правилами:
Кожній вершині циклу приписують певний знак, причому вільній клітинці – знак «+», а всім іншим по черзі- знаки «-» та «+»;
У поржню клітинку переносять менше з чисел xji , що стоять у клітинках зі знком «-». Одночасно це число додають до відповідних чисел, які розміщені в клітинках зі знаком «+».
Приклад. Розв’язати транспортну задачу.
|
27 |
53 |
21 |
42 |
30 |
ui |
|||||
65 |
|
3 |
|
1 |
|
3 |
|
4 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
68 |
|
2 |
|
3 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
40 |
|
3 |
|
5 |
|
2 |
|
2 |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
vj |
|
|
|
|
|
|