
- •Топографічна анатомія голови
- •В тім`яній ділянці в підшкірному прошарку проходять:
- •V. Temporalis superficialis супроводжує одноіменну артерію. Вливається в V. Retromandibularis та приймає V. Emissaria parietalis.
- •Стосовно відведення венозної крові варто звернути увагу на те, що вени голови розташовуються у три поверхи:
- •Підкістний прошарок розвинений слабо.
- •Оболони головного мозку
- •Про наявність вінутрішньої гематоми свідчать:
- •Лицевий нерв
- •Глибока ділянка лиця
- •Він обмежений:
- •Вона обмежована:
- •Простір обмежований:
Глибока ділянка лиця
Названа М.І.Пироговим міжщелепним простором і можлива для вивчення за умови видалення виличної дуги, гілки нижньої щелепи та скроневого м`яза.
Ділянка займає fossa infratemporalis і обмежована:
Спереду - facies infratemporalis maxillae, tuber maxillae.
Ззаду - привушна залоза.
Ззовні - гілка нижньої щелепи, нижній відділ m. temporalis та вилична дуга.
Зсередини - lamina lateralis processus pterygoidei.
Зверху - ala major ossis sphenoidale.
Знизу - присередня та бічна стінки зустрічаються.
Вмістом глибокої ділянки лиця являються крилоподібні м`язи (mm. pterygoidei lateralis et medialis). Їх оточує крилоподібне венозне сплетення та жирова клітковина, в котрій проходить верхньощелепна артерія і нижньощелепний нерв.
Бічний крилоподібний м`яз, m. pterygoideus lateralis, має дві головки. Верхня починається від facies lateralis processus pterygoidei. Об`єднуючись, вони прикріплюються до шийки нижньої щелепи, до суглобової капсули скронево-нижньощелепного суглоба та до суглобового диска.
При двохсторонньому скорочені висовує нижню щелепу наперед.
При односторонньому скороченні зміщує нижню щелепу в протилежний бік.
Присередній крилоподібний м`яз, m. pterygoideus medialis, починається від fossa pterygoidea крилоподібного відростка, прямує вниз і прикріплюється до tuberositas pterygoidea нижньої щелепи, на внутрішній поверхні її кута. Піднімає опущену нижню щелепу. При односторонньому скороченні рухає нижню щелепу в протилежну сторону. Кровопостачання крилоподібних м`язів відбувається за рахунок одноіменних артерій, що відходять від другого відділу a. maxillaris, іннервація - nn. pterygoidei laterales et mediales від n. mandibularis.
Відведення венозної крови відбувається в pl. pterygoideus.
В ділянці знаходяться два клітковинних простори: скронево-крилоподібний та міжкрилоподібний. Скронево-крилоподібний простір обмежований:
ззовні - m. temporalis, зсередини - m. pterygoideus lateralis, ззаду - processus condylaris mandibulae, спереду - tuber maxillae, зверху - нижня поверхня великого крила клиноподібної кістки.
Донизу скронево-крилоподібний простір переходить в клітковину міжкрилоподібного простору.
В скронево-крилоподібному просторі знаходяться: глибокі скроневі і жувальний нерви, nn. temporales profundi et n. massetericus, щічний нерв, n. buccalis, гілки n. mandibularis, нижні відділи крилоподібного венозного сплетення, a. maxillaris та її гілки.
Крилоподібне сплетення оточує крилоподібниі м`язи. В нього впадають: vv. protideae - від привушної залози; vv. temporales profundae - від скроневого м`яза; вени, що утворюють a. sphenopalatina - від слизової оболонки порожнини носа; вени від mm. pterygoidei; вени від m. masseter; вени, що супроводжують a. alveolaris inferior; vv. meningeae media, що відводить кров від твердої оболони та губчатки.
Відведення крови від крилоподібного сплетення відбувається по v. maxillaris в v. retromandibularis, а від неї - у внутрішну яремну вену.
В клітковині скронево-крилоподібного простору розташована найбільша із гілок зовнішньої сонної артерії - a. maxillaris, котра кровопостачає глибоку ділянку лиця. Вона починається біля шийки нижньої щелепи, огинаючи останню з присереднього боку. Лягає між m. temporalis і m. pterygoideus latralis, досягає fossa pterygopalatina.
На своєму шляху a. maxillaris віддає ряд гілок. В першому відділі, pars mandibularis, тобто позаду шийки нижньої щелепи, від a. maxillaris відходять:
A. auricularis profunda, глибока вушна артерія, кровопостачає скронево-нижньощелепний суглоб, зовнішний слуховий хід та барабанну перетинку.
A. tympanica anterior, передня барабанна артерія, проходить через fissura petrotympanica (глазерова щілина) в барабанну порожнину.
A. alveolaris inferior, нижня коміркова артерія, вступає в канал нижньої щелепи через foramen mandibulae, в якому віддіає rr. dentales та rr. peridentales до зубів та навколозубних тканин. Перед входом в канал віддіає r. mylohyoideus, щелепно-під`язикову гілку, до одноіменного м`яза. Виходить з канала як підборідна гілка, r. mentalis, котра кровопостачає одноіменний м`яз та шкіру підборіддя.
A. meningea media, середня оболонна артерія, прямує догори по присередній поверхні m. pterygoideus lateralis, проникає в порожнину черепа через foramen spinosum, де розгалуджується на ряд гілок (r. frontalis, r. parie talis, r. orbitalis, r. petrosus).
В крилоподібному відділі (між m. temporalis і m. pterigoideus lateralis) від a. maxillaris відходять:
a. masseterica - досягає одноіменного м`яза через incisura mandibulae;
rr. pterygoidei - до бічного та присереднього крилоподібного м`язів;
aa. temporales profundae (anterior et posterior) - до скроневого м`яза;
a. buccalis - до щічного м`яза;
a. alveolaris superior posterior - до великих кутніх зубів верхньої щелепи, проникає через одноіменні отвори в tuber maxillae.
Клітковина скронево-крилоподібного простору сполучається з жировим тілом щоки, з крилопіднебінною ямкою, через fissura pterygomaxillaris, з клітковиною очної ямки через fissura orbitalis inferior, з порожниною черепа та sinus cavernosus через foramen ovale і foramen spinosum. По ходу a. maxillaris - з ложем привушної залози, по ходу a. et v. masseterica - з піджувальним простором, а через глотковий відросток привушної залози - з переднім відділом навкологлоткового (парафарінгеального) простору.
Донизу клітковина скронево-крилоподібного простору переходить в клітковину міжкрилоподібного простору. Міжкрилоподібний простір, spatium interpterygoideum, розташований між крилоподібними м`язами.