Топографічна анатомія голови

З точки зору топографічної анатомії голова підрозділяється на два відділи: мозковий та лицевий (вісцеральний). Їх розмежовує лінія, що проходить від надперенісся по надочноямковому краю, виличній дузі, до зовнішнього слухового ходу.

Мозковий відділ поділяється на склепіння та основу черепа. На склепінні розташовані: лобово-тім`яно-потилична ділянка (непарна) та парні скроневі і соскоподібні ділянки. В лицевому відділі виділяють передню та бічні ділянки. В передній знаходяться: очноямкові ділянки, носова ділянка, ротова ділянка, підборідна ділянка. В бічній розташовані: привушно-жувальна ділянка, щічна ділянка, вилична ділянка.

Лобово-тім`яно-потилична ділянка

Межі:

Спереду - надочноямковий край лобової кістки.

Ззаду - зовнішній потиличний виступ та верхня каркова лінія.

З боків (латерально) - верхня скронева лінія.

Шари:

Шкіра товста, вкрита волосся, містить потові та сальні залози. Затикання вивідних протоків сальних залоз викликає утворення атером, що часто нагнивають, а запалення волосяних мішечків призводить до появи фурункулів та карбункулів. Завдяки вертикально розташованим сполучнотканинним перебіркам шкіра міцно зростається з підшкірним прошарком, m. epicranius та апоневротичним шоломом. Сполучнотканинні перебірки поділяють підшкірний прошарок на окремі комірки, що заповнюються грудочками жирової тканини. Тому гематоми цієї ділянки на вигляд обмежовано припухлі.

В підшкірному прошарку лобової ділянки розташовані: a. supratrochlearis i a. supraorbitalis, гілки a. ophthalmica із системи внутрішньої сонної артерії.

A. supratrochlearis виходить з очної ямки через incisura frontalis в лобову ділянку в точці перетину margo supraorbitalis з вертикальною лінією проведеною через присередній кут ока.

Надочноямкова артерія, a. supraorbitalis, виходить з очної ямки через foramen (або incisura) supraorbitalis на межі середньої та присередньої третини margo supraorbitalis. A. supraorbitalis i a. supratrochlearis анастомозоють між собою та з a. temporalis superficialis (із системи a. carotis externa). Відведення венозної крові відбувається по одноіменним венам, що вливаються в v. angularis.

Судини супроводжують одноіменні нерви, гілки n. frontalis від n. ophtalmicus, що іннервують шкіру цієї ділянки. Тут також проходить rr. temporales від n. facialis, котрі іннервують venter frontalis m. epicranius та m. orbicularis oculi, тому пошкодження викликає лагофтальм ("заяче око") - око відкрите і спостерігаєтьсясльозотеча.

Відвідні лімфатичні судини з лобової ділянки спрямовані в полі lymphatici parotidei superficialis et profundi.

В тім`яній ділянці в підшкірному прошарку проходять:

A. temporalis superficialis, прикінцева гілка зовнішньої сонної артерії. Розташовується спереду від козелка вушної раковини, де вона може бути притиснута до кістки з метою тимчасової зупинки кровотечі.

V. Temporalis superficialis супроводжує одноіменну артерію. Вливається в V. Retromandibularis та приймає V. Emissaria parietalis.

N. auricularis, гілка n. mandibularis, супроводжує поверхневу скроневу артерію, розташовується спереду від судин.

Відведення лімфи відбувається в nodi lymphatici retroauricularis.

В підшкірному прошарку потиличної ділянки проходить: a. auricularis posterior та a. occipitalis, гілки задньої групи зовнішньої сонної артерії.

A. auricularis posterior проекується на шкірний покрив на задньому краю прикріплення вушної раковини.

A. occipitalis проекується посередині відстані між соскоподібним відростком т азовнішнім потиличним виступом.

Артерії супроводжують одноіменні вени, що вливаються в v. jugularis externa.

Шкіру потиличної ділянки іннервують великий та малий потиличні нерви.

N. occipitalis major, задня гілка другого шийного нерва, супроводжує потиличну артерію.

N. occipitalis minor, із шийного сплетиння, проходить на 3 см дозаду від прикріплення вушної раковини. На рівні соскоподібного відростка розташовується біля заднього крила грудино-ключично-соскоподібного м`яза.

N. auricularis posterior, гілка n. facialis, проходить в підшкірному прошарку дозаду вушної раковини, іннервує одноіменний м`яз venter occipitalis m. epicranius.

Відвідні лімфатичні судини впадають в nodi lymphatici occipitales.

Зупиняючись на особливостях кровопостачання ділянки, слід відзначити наступне:

1. Наявність великої кількості анастомозів між названими артеріями, що сприяє хорошій регенерації пошкоджених тканин. Тому рани голови загоюються значно швидше, ніж інших ділянок тіла, що менше постачаються кров`ю. Ця обставина також надає можливість до приживлення клаптів після скальпованих ран м`яких тканин голови.

2. Кровопостачання області відбувається за рахунок гілок внутрішньої та зовнішньої сонних артерій. Дякуючи анастомозам між гілками цих артерій, при недостатньому кровопостачанні мозку за рахунок основного шляху формується обхідний колатеральний шлях току крові із зовнішньої сонної артерії у внутрішню сонну артерію, що живить головний мозок. В нормі потік крові по надблоковій артерії (a. supratrochlearis) спрямовується від черепа в басейн зовнішньої сонної артерії. В результаті стенозу чи оклюзії внутрішньої сонної артерії переважає ретроградне направлення. Це чітко можно побачити при ультразвуковій доплерографії, з допомогою якої визначають в якому напрямку рухається кров.

3. Судини проходять в підшкірному прошарку над апоневрозом, тому вони часто травмуються.

4. Адвентиція судин фіксується до фіброзних перетинок, тому судини при пошкодженні склепіння черепа не спадаються (зяють) та дають сильну кровотечу.

5. Судини спрямовані радіально, від периферії до тім`я. Цю обставину необхідно враховувати при проведенні розрізів м`яких тканин.

6. Пошкоджена судина не виступає в рану, тому її важко упіймати звичайним кровоспинним зажимом. З цією метою застосовують спеціальні нейрохірургічні зажими з загостреними кінцями, при цьому один кінець зажима накладають на край апоневротичного шолому, а інший - на стінку судини.