4. Організація і управління охороною праці на досліджуваному обєкті.

Аналіз організації та управління охороною праці на підприємстві слід розпочинати зі з’ясуванням відповідальних за цей напрямок роботи в організації і розподілу функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців організації (підприємства, установи) (відповідно до законодавства).

Рекомендується визначити чисельний склад і зіставити його з фактичною кількістю працюючих в службі охорони праці. Для цього необхідно:

• загальна кількість працюючих;

• кількість працюючих зі шкідливими хімічними речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

• кількість працюючих на роботі з підвищеною небезпекою. Розрахунок наведений в Додатку В

Ефективність роботи з охорони праці та запобігання виникненню небезпек на підприємстві, боротьби з негативними факторами на виробництві залежить від стану нормативно-правової бази, якою повинні керуватись в своїй роботи співробітники підприємства – в першу чергу ті, хто безпосередньо приймає участь в діяльності СОП. Для цього необхідно приділити увагу аудиту чинності загальнообов’язкових (зовнішніх) та змісту самостійно розроблених (внутрішніх) наявних нормативних документів, оформленню та веденню відповідних журналів (Додаток Г). Необхідно звернути увагу на відсутність необхідних документів. Слід також проаналізувати розділ «Охорона праці» колективного договору (угоди, трудового договору), що укладається між роботодавцем і трудовим колективом, оскільки це має істотне значення у системі планування роботи по забезпеченню безпеки праці на підприємствах та вказати який відсоток щорічно виділяється на об’єкті на охорону праці від суми реалізованої продукції.

Далі необхідно провести розрахунки коефіцієнтів травматизму і проаналізувати їх в динаміці разом з іншими показниками виробничого травматизму та профзахворювань (Додаток Д)

Необхідно проаналізувати затрати на праце охоронні заходи на об’єкті в динаміці за останні 2 роки.

Якщо на досліджуваному об’єкті мають місце запроваджені або тільки плануються заходи щодо поліпшення умов і охорони праці необхідно такі вихідні дані для проведення оцінки економічної ефективності цих заходів:

• кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;

• кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів;

• кількість машин, механізмів, що не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів;

• кількість виробничих приміщень, які не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів;

• кількість випадків травматизму до і після проведення заходів;

• кількість днів непрацездатності через травматизм до і після проведення заходів;

• кількість випадків профзахворювання до і після проведення заходів;

• кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби до і після проведення заходів;

• кількість працюючих, які стали інвалідами до і після проведення заходів;

• кількість працюючих, що звільнилися через незадовільні умови праці до і після проведення заходів;

• річна економія від поліпшення умов охорони праці на підприємстві (прибуток або зниження збитків);

• загальні витрати підприємства на охорону праці;

• сума відшкодувань потерпілим в наслідок виробничих травм та профзахворювань;

• сума витрат на пільги і компенсації за несприятливі умови праці;

• сума штрафів та інших примусових відшкодувань, пов’язаних з аваріями і нещасними випадками;

• вартість виробленої товарної продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;

• вартість річної товарної продукції підприємства;

• середньорічна заробітна плата одного працівника разом з відшкодуванням на соцстрахування;

• умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного об’єму товарної продукції;

• середньорічна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності;

• чисельність працюючих за минулий рік.

Для вираховування страхових внесків досліджуваного об’єкту необхідно наступні вихідні дані:

• сума витрат на відшкодування шкоди потерпілому на підприємстві у минулому календарному році;

• сума страхових внесків підприємства у минулому році;

• частка страхових витрат на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві у минулому календарному році на підприємстві відповідного класу профризику виробництва;

• сума страхових витрат на відшкодування потерпілим у минулому календарному році на цих підприємствах;

• сума страхових внесків цих підприємств.

Таким чином, студент робить висновки стосовно стану системи управління охороною праці на досліджуваному об’єкті.