МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра розміщення продуктивних сил та технологій виробництва

Методичні вказівки

до проходження переддипломної практики розділу

«Охорона праці та безпека

в надзвичайних ситуаціях»

для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів

«спеціаліст» та «магістр»

денної та заочної форми навчання

економічних спеціальностей, інформаційних технологій та правознавства

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри РПС і ТВ

Протокол № 3 від 5.10.2012 р.

Кривий Ріг

2012

Методичні вказівки до проходження переддипломної практики розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр» денної та заочної форми навчання економічних спеціальностей, інформаційних технологій та правознавства / Упорядники: О.В. Плотніков, С.С. Пліщенко, Д.В. Шиян, Н.В. Віннік, М.М. Гуреєв, А.Ю. Антонов. – Кривий Ріг: ДВНЗ Криворізький національний університет Криворізький економічний інститут, 2012. – 22 с.

Автори:

Плотніков Олександр Володимирович, доктор геол. наук, професор;

Пліщенко Світлана Сергіївна, канд. мед. наук, доцент;

Шиян Дар’я Валеріївна, канд. географ. наук, старший викладач;

Віннік Наталя Володимирівна, канд. геол. наук, доцент;

Гуреєв Микола Миколайович, канд. геол., наук, доцент;

Антонов Андрій Юрійович, доктор техн. наук, професор.

Рецензент: канд. техн. наук, доцент Мусієнко В.Д.

ВСТУП

Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 р. № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України», п. 4.6 запроваджена вимога включати до дипломних проектів спеціалістів і магістрів окремий розділ "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях", а п.4.2 передбачено включення відповідних розділів з питань охорони праці до програм практик студентів [67].

Під час цієї практики студент поглиблює та закріплює теоретичні знання з нормативних дисциплін «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист», збирає фактичний матеріал для написання відповідного розділу дипломної роботи, аналізує діяльність системи управління охороною праці та стан умов і безпеки праці на підприємстві (в організації, установі).

1. Загальні положення

Зміст і послідовність практики з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, яка є складовою переддипломної практики, визначається Індивідуальним завданням по проходженню переддипломної практики. Лист Завдання видається профілюючою випускаючою кафедрою, розділ 4 «Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях» якого візується викладачем-консультантом з цього розділу.

Завдання з передбачає:

- аналіз нормативно-правової бази служби охорони праці;

- аналіз умов праці, характеристику шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочих місцях підприємства (установи,

організації);

- аналіз і оцінку економічних наслідків виробничого травматизму, професійних захворювань, загальної захворюваності та аварій на підприємствах;

- розробку конкретних організаційних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів щодо виробничої санітарії;

- аналіз інших можливих загроз безпеці працюючих на підприємстві (установі, організації).

У процесі виконання завдань з охорони праці і безпеки в надзвичайних ситуаціях студент одержує консультації у викладача-консультанта (відповідно до графіка консультацій).

2. Звіт про проходження практики (розділ 3)

Наприкінці практики оформлюється звіт, який включається до загального Звіту про проходження переддипломної практики і складає його четвертий розділ. Одночасно з поданням звіту про проходження переддипломної практики на профільну випускаючу кафедру, дублікат розділу 4 подається викладачу-консультанту з ОПБНС. Факт перевірки і погодження розділу засвідчується викладачем-консультантом його підписом на титульній сторінці загального Звіту.

Оцінка, виставлена за практику з ОПБНС, враховується в загальній оцінці результатів проходження переддипломної практики і виставляється викладачем профільної випускаючої кафедри, який є керівником практики,

Висновки по розділу 4, які стосуються результатів аналіз стану охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, робляться наприкінці самого розділу, а пропозиції щодо покращення стану питання виносяться в загальний перелік пропозицій.

Орієнтовний обсяг текстової частини розділу з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях - приблизно 10-12 сторінок друкованого тексту.

3. Шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища на досліджуваному обєкті

Якщо досліджуваний об’єкт – підприємство, студент спочатку повинен звернути увагу на наявність на робочих місцях небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Вказуються джерела забруднення робочої зони і їх якісні характеристик (Табл. 1).

Таблиця 1

№ п/п	Назва фактору	Джерела виникнення	Характер дії на працюючого

В якості цих факторів можуть бути: шум, вібрація, електромагнітне випромінювання, виділення шкідливих хімічних речовин до робочої зони тощо.

Потрібно проаналізувати:

• заходи, що забезпечують зниження виробничих факторів до допустимих параметрів;

• вибір колективних та індивідуальних засобів захисту від шкідливих і небезпечних виробничих чинників;

• наявність даних з атестації робочих місць з розробкою належних документів (карти робочого місця);

• проведення медичного огляду працюючих;

• розробка моделі розрахунку можливого нещасного випадку (професійного захворювання);

Якщо в установі або організації основним робочім місцем є користувач ПК в офісному приміщені, то необхідно охарактеризувати виробниче приміщення відділу: загальна площа, об’єм, кількість працюючих; відповідність площі робочих місць санітарним нормам; розміщення меблів відповідно до їх функціонального призначення; відповідність обладнання робочого місця кількості та номенклатурі знарядь праці, змісту і особливостям виконуваної роботи; кількість та розміщення ПК та іншої офісної техніки; система опалення, вентиляції (природна чи штучна), освітлення (природне та штучне), а також наводиться план приміщення з відображенням розміщення робочих місць та основного обладнання.

Потрібно дослідити норми роботи, режим праці та відпочинку при роботі з офісною технікою за такими напрямами:

- відповідність площі та обсягу, що зайняті робочим місцем, діючим

нормам;

- відповідність обладнання вимогам нормативно-технічної документації, а також характеру та обсягу виконуваних робіт;

- технологічна оснащеність робочого місця (засоби захисту приладів і їх технічний стан);

- відповідність технологічного процесу, устаткування, інструментів, засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці;

Нормативно-правові акти, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою наведено в Додатку А.

Необхідно звернути увагу на те, чи обладнані приміщення для роботи з ПЕОМ системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією.

Сам аналіз роботи на офісній техніці слід здійснювати з погляду існування ризиків завдання шкоди здоров’ю користувачів, наприклад, низькочастотного електромагнітного поля та іонізуючого (рентгенівського) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках, неіонізуючого електромагнітного випромінювання.

Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентуються нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги немає, зокрема:

- лазерний принтер дуже впливає на якість повітря в приміщенні;

- матричний принтер є фактором підвищеного рівня шуму;

- копіювально-розмножувальні апарати допускається встановлювати у приміщеннях з пристроями місцевої витяжної вентиляції;

- користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму;

- використання мобільних телефонів є небезпечним через те, що вони є джерелом високочастотного електромагнітного випромінювання.

Наприклад, принтер є джерелом пожежо – та електробезпеки, а при роботі з ним існує загроза термоопіків, оскільки під час роботи окремі елементи можуть нагріватися до високої температури. Тонер лазерних принтерів містить канцерогенні речовини, вдихання яких може призвести до нещасних випадків або спричинити захворювання, а застосовуваний у них лазерний промінь, попадаючи на сітківку ока, може завдати непоправної шкоди зору. Працюючі, вони підвищують вміст озону, оксидів азоту і вуглецю в повітрі приміщення, а також можуть виділяти такі шкідливі речовини, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібні з’єднання кадмію та селену.

Шкідливим фактором матричного принтера є шум, рівень якого можна порівняти з максимально допустимим на робочих місцях, обладнаних ПЕОМ.

Апарати копіювально-розмножувальної техніки виділяють підвищену концентрація озону та оксиду азоту в повітря.

Отже, вивчаючи заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ, слід звернути увагу на правила безпеки, оснащеність пристроями місцевої витяжної вентиляції, регулярність провітрювання та вологого прибирання приміщення.

Далі слід звернути увагу на наявність у підрозділах графіка технологічних перерв для тих, хто працює на ПЕОМ (розробників програм, операторів, операторів комп’ютерного набору), а також на те, чи надається щорічна додаткова (до чотирьох календарних днів) відпустка за особливий характер праці офісним працівникам – користувачам ПЕОМ.

Однією з причин швидкої зорової втомлюваності є низький рівень освітлювання робочого місця. Тому наступним кроком дослідження має бути розрахунок загального освітлення приміщення, оскільки його недостатність приводить до зорового напруження та втоми очей. Бажано мати вихідні дані для розрахунку загального освітлення офісного приміщення (площа, число люмінесцентних ламп, висота їх розміщення) – Додаток Б.

Необхідно оцінити ергономічні параметри робочих місць, зокрема, спеціальних меблів для користувачів ПК. Для дослідження цього питання слід звернути особливу увагу, по-перше, на вимоги до організації та конструкції робочих місць (має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя – вертикально; лікті - під кутом 70 – 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини; нахил голови – 15-20 град. відносно вертикальної площини), по-друге, – як розміщені на основному робочому столі ПК і його перефирійні пристрої (принтер, сканер тощо), по-третє, на висоту робочої поверхні столу для ПК та можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля, по-четверте, на робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК, по-п’яте, на оптимальність розташовуватися монітору та клавіатури від очей користувача.

Підсумовуючи дослідження умов праці на досліджуваному об’єкті зробити висновок щодо відповідності їх існуючим санітарно-гігієнічним нормативам і розробити або рекомендувати методи та засоби усунення таких невідповідностей.