- •1. Зміст і мета охорони праці
- •2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Тема 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці в установах, організаціях і на підприємствах
- •1. Організація охорони праці у системі освіти України
- •2. Організація роботи охорони праці під час позакласної, позашкільної діяльності
- •3. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах
- •4. Навчання з питань охорони праці
- •5. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •Тема 3. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
- •1. Виробничий травматизм
- •2. Причини нещасних випадків
- •3.Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах
- •3.1. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік
- •3.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •3.3. Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели до них
- •4. Заходи для запобігання виробничого травматизму
- •Модуль 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •Тема 4. Загальні положення та поняття гігієни праці та виробничої санітарії
- •1. Поняття гігієни праці та виробничої санітарії.
- •2. Небезпечні та шкідливі чинники
- •3. Метеорологічні умови виробничого середовища
- •У навчальних приміщеннях є оптимальними такі метереологічні умови:
- •3.1. Способи забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
- •4. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних закладів та підприємств, до навчальних, лабораторних, виробничих і службових приміщень
- •4.1. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •5. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •5.1. Дія газів і парів на організм людини
- •5.2. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини
- •6. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції
- •Тема 5. Освітлення робочих місць і виробничих приміщень. Шум, вібрація, їх дія на організм людини.
- •1. Освітлення
- •Шум, нормування, дія на організм
- •3. Вібрація, нормування, дія на організм
- •Тема 6. Електромагнітні та іонізуючі випромінювання
- •1. Електромагнітне випромінювання
- •Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, нормування
- •Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання
- •1.1. Інфрачервоні випромінювання. Нормування, дія на організм
- •Дія інфрачервоного випромінювання на організм людини. Нормування
- •Основні види захисту від інфрачервоного випромінювання
- •1.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини. Нормування
- •Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання
- •2. Іонізуюче випромінювання
- •2.1. Дози іонізаційного випромінювання
- •2.2. Дія іонізаційного випромінювання на організм людини
- •Заходи захисту від іонізуючого випромінювання
- •Тема 7. Охорона праці при роботі з комп’ютерною технікою
- •Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою
- •2. Особливості праці користувача пк
- •Порушення зору
- •Кістково-м'язові порушення
- •Захворювання шкіри
- •Отруєння організму
- •3. Ергономічні характеристики моніторів
- •Захист користувачів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів
- •Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендується:
- •4. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк
- •Влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в кабінетах навчальних закладів
- •6. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп'ютерами
- •7. Вимоги до режимів праці учнів при роботі з персональними комп'ютерами
- •Модуль 3. Основи техніки безпеки
- •Тема 8. Основи техніки безпеки
- •1. Загальні вимоги щодо безпечності технологічного обладнання і процесів.
- •1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •1.2. Безпечність технологічного процесу
- •2. Безпечна експлуатація систем під тиском і кріогенної техніки.
- •2.1.Вимоги до посудин що працюють під тиском, причини аварій і нещасних випадків при експлуатації
- •2.1. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •2.2.Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •2.3.Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском
- •2.4.Правила безпеки при експлуатації балонів
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.
- •3.1. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •5. Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики
- •Тема 9. Електробезпека під час виконання професійних обов’язків і в побуті
- •1. Дія електричного струму на організм людини
- •1.1. Види ураження людини електричним струмом
- •1.2. Електричний опір людини
- •Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом
- •2. Умови ураження людей електричним струмом
- •3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •4. Захист людини від ураження в аварійних режимах
- •4.1. Захисне заземлення
- •Типи заземлюючих пристроїв
- •4.2. Занулення
- •4.3. Захисне вимкнення
- •Змістовий модуль 4. Пожежна безпека
- •Тема 10. Основи пожежної безпеки
- •1. Основні нормативні акти і поняття з пожежної безпеки
- •Аналіз пожеж на Україні
- •Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •3. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •3.1. Різновидності горіння
- •4.Вибухонебезпечність об’єктів і приміщень
- •5. Способи та засоби гасіння пожеж
- •6. Пожежна безпека у навчальних закладах
- •6.1. Порядок дій у разі виникнення пожежі
- •6.2. Вимоги пожежної безпеки для навчальних та навчально-виробничих приміщень (класи, кабінети, лабораторії та навчально-виробничі майстерні)
- •Пожежна небезпека у фізико-хімічних лабораторіях
- •7. Завдання та види пожежної охорони
- •7.1. Вивчення питань пожежної безпеки
- •Використана література
Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання
Конструкторські і технологічні рішення, які або усувають генерацію, або знижують інтенсивність випромінювання.
Екранування джерел випромінювання - як екрани використовують різні матеріали і світлофільтри, які не пропускають або знижують інтенсивність ультрафіолетового випромінювання.
Індивідуальний захист - очі захищають окулярами або щитками зі склом-світлофільтром, для захисту шкіри використовують мазі (наприклад, салол), спецодяг із бавовняних і суконних тканин, руки захищають рукавицями.
2. Іонізуюче випромінювання
Іонізуючі випромінювання існували на Землі ще задовго до появи на ній людини. Проте вплив іонізуючих випромінювань на організм людини був виявлений лише наприкінці XIX ст. з відкриттям французького вченого А.Бекереля, а потім дослідженнями П'єра і Марії Кюрі явища радіоактивності.
Поняття «іонізуюче випромінювання» об'єднує різноманітні види, різні за своєю природою, випромінювання. Подібність їх полягає в тому, що усі вони відрізняються високою енергією, мають властивість іонізувати і руйнувати біологічні об'єкти.
Іонізуюче випромінювання - це будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Явище спонтанного розпаду нестабільного нукліду називається радіоактивним розпадом - радіоактивністю, а сам нуклід - радіонуклідом. Радіоактивність пов'язана з перетвореннями, які відбуваються в ядрах деяких ізотопів, а саме випромінювання і є тим, що називається радіацією.
При кожному акті розпаду (спонтанних перетворень) вивільняється енергія, яка і передається далі у вигляді випромінювання. Можна сказати (хоча це і не зовсім точно), що випромінення ядром частинки, яка складається з двох протонів і двох нейтронів, - це a-випромінювання; відрив електрона, як у випадку розпаду торію-234, - це b-випромінювання. Часто нестабільний нуклід виявляється настільки збудженим, що випромінювання не призводить до повного зняття збудження, тоді він викидає порцію чистої енергії (фотони світла), яка називається g-випромінюванням (g-квантом).
Радіоактивні елементи (радіонукліди) характеризуються періодом напіврозпаду - часом, за який розпадається половина ядер даного нукліда. Це означає, що за два періоди залишиться чверть радіоактивних ядер, за три - одна восьма і т.д.
Кількість розпадів за одну секунду в радіоактивному зразку називається його активністю. Одиниця вимірювання активності в системі СІ називається бекерелем (Бк) на честь вченого, який відкрив явище радіоактивності; один бекерель дорівнює одному розпаду в секунду. Чим менший період напіврозпаду, тим активніший цей процес.
Різні види випромінювання супроводжуються звільненням різної кількості енергії і мають різну проникаючу здатність, тому вони неоднаково діють на тканини живого організму.
а-випромінювання має велику іонізуючу і малу проникаючу здатність. Затримується, наприклад, листком паперу і практично не здатне проникнути через зовнішній шар шкіри, утворений відмерлими клітинами. Тому воно не являє небезпеки до того часу, поки радіоактивні елементи, які випромінюють а-частинки, не проникнуть всередину організму через відкриту рану, з їжею або з повітрям. У повітрі проникаюча здатність а-випромінювання - 10-11 см, у біологічних тканинах - 30-40 мкм.
b випромінювання має меншу іонізуючу здатність і більшу проникаючу здатність, воно проходить у тканини організму на глибину 1-2 см, у повітрі - декілька метрів. Вплив на організм людини цього випромінювання, і відповідно захист, залежить від енергії - частинки, що випромінюється.
g випромінювання має малу іонізуючу здатність і найбільшу проникаючу здатність, яка поширюється зі швидкістю світла, її може затримати лише товста свинцева або бетонна плита. У повітрі проникає на сотні метрів, біологічні тканини проходить наскрізь.
Іонізація - це процес утворення іонів. Іонізуючим називається випромінювання, яке прямо або непрямо може іонізувати середовище (рентгенівське у-випромінювання, а також випромінювання, яке складається з потоків заряджених або нейтральних частинок, які мають достатню для іонізації енергію).