4.2. Методика роботи наставника студентської групи

Куратор (від латинського - піклуватись) це - опікун; особа, якій доручено загальний нагляд за якоюсь роботою; професор, який керує науковою підготовкою прикріплених до нього аспірантів.

Наставник студентської групи вищого навчального закладу — „це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом студентів групи, окремими студентами, їх батьками, організацію і проведення позааудиторної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання й виховання, самореалізації та розвитку вихованців, їх соціального захисту”.

Куратор, наставник, класний керівник - слова із схожим значенням.

Розглядаючи наставництво як історичне явище, слід зазначити, що історія інституту класних керівників (наставників) починається з 1813 року, коли Міністерство народної освіти видало постанову про закріплення за учнями кімнатних наглядачів. Пізніше з’являється посада класного наглядача, класної дами, вихователя. Її обіймав вчитель, звільнений від уроків. У 1914 році ці посади було скасовано, а у 1935 році посаду класного наставника було поновлено як додаткову до основної учительської посади. Класного наставника призначали з числа викладачів, що мають у класі найбільшу кількість уроків. Класний наставник зобов’язаний уважно слідкувати за розвитком кожного учня, детально знати його здібності, успішність і нахили. Класні наставники виконували важливі соціально-педагогічні функції.

Завданням інституту наставників на початку 60-х років XX століття стала оптимізація навчально-виховної роботи у вузі. Доцільність існування інституту наставників підтвердилась практикою, так як він успішно функціонував протягом понад двох десятиліть. Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що дослідженню проблеми наставництва приділялась значна увага. Разом з тим відсутність нормативного документа про вузівського наставника, безсистемність у публікаціях, недостатня увага до наукового обгрунтування творчих знахідок значною мірою стримували розвиток наставництва у вузах. Разом із змінами в суспільному житті змінювалась і роль наставника: від початкової функції агітатора і керівника всіх сфер життєдіяльності студентської групи до помічника у розвитку студентського самоврядування.

4.3. Проведені виховні заходи

Програма навчально-ознайомчої педагогічної практики передбачала два виховні заходи: «День Соборності і свободи України» та «За здоровий спосіб життя». Метою цих заходів було ознайомлення з методикою проведення виховних заходів у вищих навчальних закладах, та моделювання виховного заходу. В результаті проведення виховних занять студентами було отримано знання та сформовано уміння і навички проведення виховних заходів.

Керівником практики було проведено виховний захід на тему «День Соборності і свободи України» для всіх студентів, що проходили практику. За допомогою лекції, евристичної та катехізисної бесіди і використання унаочнення у вигляді презентації керівником практики було розказано про історію свята «День Соборності і свободи України» , його ретроспективний аналіз та вплив на історичний розвиток і сучасний політичний стан України. В результаті заходу всі студенти зрозуміли важливість описаної події для історії України та кожного з нас, пройнялись патріотичним духом і духом єднання.

Далі було змодельоване виховне заняття на тему здорового способу життя. Напередодні всім студентам було роздано сценарій, розподілені ролі. Загальними зусиллями групи було реалізовано постанову, за сценарієм, який включав факти, діалоги і вірші на тему шкоди, плюсів і мінусів паління, алкоголізму та вживання наркотиків. Емоційне виконання ролей студентами якісно підвищило засвоєння матеріалу і залишило глибше враження про почуті слова.