- •В данном файле Вы найдете шпоргалки по «Аграрному праву», написанные анонимным студентом в 2009 году Екзаменаційні питання
- •1. Роль і місце аграрного права в загальній системі права України.
- •2. Поняття, предмет і методи аграрного права України
- •3. Система аграрного права. Аграрне права як галузь права й навчальна дисципліна
- •4. Поняття й особливості аграрних правовідносин
- •5. Розвиток науки аграрного права
- •Становлення української науки сільськогосподарського (аграрного) права
- •6. Диференціація аграрних правовідносин. Види і структура внутрішніх і зовнішніх аграрних правовідносин
- •7. Поняття, особливості й класифікація джерел аграрного права. Проблеми та шляхи удосконалення аграрного законодавства України
- •8. Конституція і закони України в системі джерел аграрного права
- •9. Укази Президента України, нормативні акти Кабінету Міністрів України в системі джерел аграрного права
- •10. Аграрна і земельна реформа в Україні: етапи, проблеми та правове регулювання
- •11. Поняття і класифікація суб'єктів аграрного права
- •12. Правове положення аграрних підприємств корпоративного типів
- •13. Правове положення статус державних сільськогосподарських підприємств
- •14. Поняття та основні ознаки с/г кооперативів. Види с/г кооперативів
- •15. Право власності сільськогосподарських підприємств кооперативного та корпоративного типів
- •1. Поняття власності підприємств кооперативного типу
- •16. Характеристика правового режиму майна державного сільськогосподарського підприємства. Об’єкти й зміст права власності с/г підприємств
- •2. Об'єкти та зміст права повного господарського відання і права оперативного управління
- •17. Особливості й порядок приватизації майна в апк ( державних с/г підприємств, нес/г підприємств)
- •18. Загальна характеристика правового положення громадян як суб'єктів аграрних правовідносин
- •19. Право членства в с/г підприємств корпоративного й кооперативного типу. Правовий статус їхніх членів
- •24. Поняття фермерського господарства і його правові ознаки. Основи і порядок створення й припинення діяльності фермерського господарства
- •25. Правове регулювання державної реєстрації фермерського господарства
- •26. Правове регулювання майнових правовідносин у фермерському господарстві
- •27. Правове регулювання земельних правовідносин у фермерському господарстві
- •28. Правове регулювання податкообкладання фермерського господарства
- •29. Поняття та ознаки особистого селянського господарства
- •30. Правовий режим майна особистого селянського господарства. Земельні правовідносини в особистому селянському господарстві
- •31. Права й обов’язки членів особистого селянського й фермерського господарств
- •32. Державна підтримка фермерських і особистих селянських господарств
- •34. Правове регулювання відносин у сфері оподаткування аграрної діяльності. Поняття й правова характеристика фіксованого податку
- •35. Правове регулювання формування інфраструктури аграрного ринку. Особливості діяльності аграрних бірж в умовах формування аграрного ринку
- •36. Правове забезпечення формування ринку сільськогосподарської техніки та інженерно-технічного забезпечення апк
- •37. Правове регулювання ринку зерна
- •38. Правове регулювання ринку цукру
- •39. Правове регулювання ринку алкоголю й тютюну
- •40. Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •41. Правове регулювання бджільництва
- •42. Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •44. Правове регулювання ветеринарної медицини
- •45. Правове регулювання насінництва
- •46. Правове регулювання захисту рослин
- •47. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •48. Правове регулювання і використання штамів мікроорганізмів
- •49. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі
- •53. Поняття й правова регламентація забезпечення якості та безпеки с/г продукції. Екологічна безпека продукції с/г походження
- •55. Правове регулювання застосування біотехнологій у сільському господарстві
- •60. Правові форми використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •61. Правове регулювання охорони ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
- •62. Правове регулювання меліорації земель у сільському господарстві
- •63. Правове регулювання хімізації сільського господарства. Становлення правового інституту органічного агро виробництва в Україні
- •65. Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •68. Правові засоби та порядок паювання земель
- •72. Характеристика організації й дисципліни праці в сільськогосподарських підприємствах
- •73. Правове забезпечення охорони праці в с/г підприємствах й організації праці в підприємствах апк
- •75. Особливості оплати праці співробітників сільськогосподарських підприємств
- •76. Поняття, принципи й система договорів в апк
- •78. Особливості аграрно-правового регулювання ринку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції
- •79. Особливості договору щодо реалізації с/г продукції
- •80. Поняття соціального розвитку села. Правовий режим об’єктів соціальної сфери села
- •81. Правове забезпечення розвитку соціальної інфраструктурі села
- •82. Особливості застосування норм адміністративної відповідальності за порушення аграрного законодавства в апк
- •83. Особливості застосування норм матеріальної відповідальності в апк
- •84. Особливості застосування норм дисциплінарної відповідальності в апк
- •85. Поняття, зміст I джерела аграрного права зарубіжних країн
49. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі
Важливим напрямом аграрної реформи і невід'ємною складовою аграрного ринку є забезпечення зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Зовнішньоекономічна діяльність визначається ним як діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що побудована на взаємовигідних відносинах. Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть бути всі суб'єкти аграрного права: як юридичні, так і фізичні особи і навіть структурні підрозділи юридичних осіб, які взагалі не є суб'єктами права (філії, відділення, представництва тощо). Фізичні особи набувають права здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту їх державної реєстрації як суб'єктів підприємництва. Юридичні особи набувають таких прав із моменту їх державної реєстрації. Жодна додаткова реєстрація фізичних або юридичних осіб як суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності не здійснюється. Разом з тим, якщо суб'єкти аграрного права збираються імпортувати чи експортувати товари, вони повинні стати на облік у відповідному митному органі згідно з Порядком ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах.
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється шляхом встановлення певного режиму оподаткування, зокрема ввізним податком на додану вартість, ввізним акцизним збором, митом і митними зборами (останні не належать до податків, але стягуються як плата за послуги митниці), а також шляхом встановлення режиму ліцензування і квотування щодо окремих видів сільськогосподарської продукції. Ліцензування — особливий порядок видачі дозволів Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України на експорт або імпорт товарів. Квотування застосовується разом з ліцензуванням і передбачає зазначення в ліцензії переліку товарів, які дозволяється експортувати чи імпортувати.
Залучення іноземних інвестицій до АПК України і захист прав іноземних інвесторів регулюються законами України "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування". Особливим видом інвестиційної діяльності є інноваційна, яка передбачає розробку і створення нового продукту, невідомого раніше на ринку, з використанням високих технологій. Правове регулювання інноваційної діяльності здійснюється згідно із Законом України "Про інноваційну діяльність". Ним передбачено надання податкових пільг інноваційним підприємствам. Суб'єктам аграрного права рекомендується займатися інноваційною діяльністю, в тому числі в зовнішньоекономічній сфері, оскільки створення аграрних інноваційних підприємств може не тільки забезпечити виробництво сільськогосподарської продукції з використанням високих технологій, але й передбачає можливість отримати податкові пільги, встановлені законодавством.
Найчастіше здійснюваними видами зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі є, безумовно, експорт та імпорт товарів, робіт, послуг, створення спільних підприємств, міжнародна кооперація. Щодо режиму експорту, то держава, як правило, намагається його всіляко заохочувати і підтримувати. Тому експорт, зазвичай, здійснюється без сплати мита з українського боку. Однак у деяких випадках, якщо на внутрішньому ринку відчувається дефіцит певних видів сільськогосподарської продукції, держава впроваджує вивізні (експортні) мита, встановлює режим ліцензування та квотування. Здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на зовнішньому ринку щодо сільськогосподарської продукції, яка підпадає під режим ліцензування чи квотування, регулюється.
Аграрно-правовий інститут імпорту сільськогосподарської продукції є більш складним, ніж інститут експорту, позаяк передбачає особливе правове регулювання згідно із Законом України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції". Останній визначає тарифне й нетарифне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції. При ввезенні сільськогосподарської продукції в Україну не дозволяється відстрочення сплати мита та податку на додану вартість, а також звільнення від сплати мита осіб, які мають пільги щодо його сплати. Відповідно до Закону впроваджуються сезонні ввізні мита на окремі категорії сільськогосподарської продукції. їх розмір встановлюється у подвійному розмірі пільгових ставок на цю продукцію згідно з Митним тарифом України, затвердженим Законом України "Про митний тариф". Сезонні мита діють протягом строку збирання і закладення на зберігання аналогічної вітчизняної сільськогосподарської продукції. Вони вважаються винятком із преференційних або пільгових режимів, у тому числі з правочинів про вільну торгівлю, митні союзи, виробничу кооперацію та інших подібних міжнародних правочинів, якщо це передбачено ними. Сезонні мита протягом часу їх дії заміщують ввізні (імпортні) мита, визначені Митним тарифом України. Кабінет Міністрів України встановлює терміни дії сезонних мит на сільськогосподарську продукцію та оприлюднює свої рішення за 45 днів до дня їх запровадження. Строк сезонних мит не може бути меншим 60 або більшим 120 послідовних календарних днів.
Нетарифне регулювання імпорту продукції тваринництва здійснюється шляхом встановлення щорічних квот на її ввезення. Квоти поточного року діють до дня проведення аукціону з їх продажу на наступний рік та поширюються на імпортні поставки продукції тваринництва з усіх країн. При цьому сільськогосподарська продукція, що підлягає квотуванню, не звільняється від обкладання ввізним (імпортним) митом. Обсяг квоти стосовно окремого виду (типу, сорту) продукції тваринництва не може перевищувати 10% від обсягу виробництва аналогічної продукції в Україні року, що передує поточному. Конкретний обсяг квоти в межах зазначених 10% визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до обсягів вітчизняного виробництва окремого виду продукції тваринництва та обсягів її споживання (в тому числі імпортованої) в році, що передує поточному. Квоти вважаються винятком із преференційних або пільгових режимів, зокрема з правочинів про вільну торгівлю, митні союзи, виробничу кооперацію та інших подібних міжнародних правочинів, якщо це передбачено останніми.
Щорічні квоти на ввезення імпортної продукції тваринництва реалізуються за кошти на аукціонах, які провадяться Мінагрополітики України протягом 60 календарних днів з дня оприлюднення статистичних даних щодо фактичних обсягів вітчизняного виробництва продукції тваринництва та обсягів її споживання (в тому числі імпортованої) в році, що передує поточному. Квоти, що лишаються нереалізованими протягом зазначеного строку, подальшій реалізації або використанню не підлягають. За проведення аукціону з покупців імпортних квот стягується державне мито в розмірі, передбаченому законодавством. Доходи, отримані від продажу квот, зараховуються до Державного бюджету України. Інформація щодо дати запровадження та розміру квот на продукцію тваринництва, а також відомості щодо проведення аукціонів з продажу таких квот оприлюднюються в офіційних періодичних виданнях Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня проведення відповідного аукціону. Квота вважається реалізованою тільки після повної сплати її вартості особою, що виграла аукціон. Подальший перепродаж квот не дозволяється, при цьому вантажоодержувачем імпортної продукції, що підлягає квотуванню, може бути виключно особа, яка виграла аукціон.
Квоти встановлюються на ввезення кожного виду продукції окремої 4-значної товарної позиції груп першої та другої, згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, і поділяються на лоти, кожний з яких має становити один відсоток від загального обсягу квоти на таку товарну позицію. Для проведення аукціону Мінагрополітики створює з числа своїх працівників, які мають статус державних службовців, аукціонну комісію, що діє від імені та за дорученням зазначеного Міністерства. Участь в аукціонах з продажу квот може взяти будь-яка особа, що подала аукціонній комісії заявку про свою участь за формою, встановленою Мінагрополітики, внесла реєстраційну плату та заставний внесок у сумах, що визначаються Мінагрополітики України. Встановлення додаткових вимог до учасників аукціонів з продажу квот, обмеження їх кількості або відмова в допуску їх до участі в аукціоні з інших причин не дозволяється. Реєстраційна плата встановлюється на рівні, достатньому для покриття витрат Мінагрополітики з організації та проведення аукціону в розрахунку на одного учасника. Реєстраційна плата не підлягає поверненню учасникам аукціону або врахуванню в ціні продажу квоти.
Заставний внесок підлягає поверненню учасникам, які не перемогли в аукціонних торгах, або враховується при зменшенні суми вартості придбаної квоти для переможців аукціонних торгів. Заставний внесок не повертається переможцю аукціонних торгів, який протягом 5 робочих днів, наступних за днем проведення аукціонних торгів, не сплачує повну вартість придбаної квоти. При цьому сума заставного внеску такого учасника спрямовується до Державного бюджету України. Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді України до 1 березня чергового року письмовий звіт про виконання вимог щодо продажу квот на поточний рік.
Сільськогосподарська продукція, яка ввозиться в Україну, підлягає обов'язковій сертифікації, а також санітарно-епідеміологічному, радіологічному, а в разі ввезення продукції тваринництва чи рослин — відповідно ветеринарному чи фітосанітарному контролю. Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати ввезення сільськогосподарської продукції з країн, де було оголошено карантин, або щодо яких Україна запровадила режим карантину. Сільськогосподарські продукти, що підлягають продажу населенню, можуть бути випущені з-під митного контролю на територію України з країн, вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробах, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту, масу (об'єм), склад, із зазначенням переліку використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин або сполук, а також сертифіката походження таких продуктів. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного строку використання, побічні ефекти споживання або про їх відсутність, назву харчових добавок (консервантів) за їх наявності, місце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продуктів та посилання на власника торгової марки за його наявності, а стосовно ж віднесених до підакцизних товарів — відомості зазначаються згідно із законами України. Вони мають бути подані українською мовою.
Для підтримки вітчизняних переробних підприємств, що працюють з давальницькою сировиною згідно із Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про переміщення через митний кордон сільськогосподарської продукції, що ввозиться для переробки", якою дозволено ввезення в Україну поза режимом квотування чи ліцензування сільськогосподарської продукції для подальшої її переробки та за умови обов'язкової сертифікації.
