45. Правове регулювання насінництва

Інститут правового регулювання насінництва логічно продов­жує правовий інститут охорони прав на сорти рослин і регулює суспільні відносини, пов'язані з використанням насіння і садивно­го матеріалу, забезпеченням його належної якості, підтриманням чистоти сорту, створення умов для розвитку вітчизняної системи насінництва. Іншими словами, коли права на сорт рослин офор­млені і охороняються відповідно до Закону "Про охорону прав на сорт рослин", застосування цього сорту в господарській діяльності регулюється правовим інститутом насінництва. Важливе місце в правовому регулюванні насінництва в Україні посідає Закон Укра­їни "Про насіння і садивний матеріал".

Згідно зі ст. 1 цього, насінництво та розсадництво — галузь рос­линництва, що займається розмноженням відповідно насіння і са­дивного матеріалу, збереженням і поліпшенням їх сортових, посів­них і врожайних якостей (властивостей), а також здійснює сорто­вий та насіннєвий контроль. Насінням Закон визнає будь-які орга­ни рослин, які використовуються для розмноження. Садивний (по­садковий) матеріал — рослини та їх частини, що придатні для від­творення цілісних рослин.

Закон поділяє насіння на три категорії: оригінальне — насіння первинних ланок насінництва, яке реалізують для подальшого йо­го розмноження і отримання елітного насіння; елітне — насіння, отримане від послідовного розмноження оригінального насіння в елітно-насінницьких й інших господарствах, занесених до Держав­ного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу; репродук­ційне — насіння першої та наступних репродукцій. До насіння заз­начених категорій прирівнюється відповідний садивний матеріал картоплі, винограду, плодових, горіхоплідних, ягідних, декоратив­них, лікарських, лісових культур з урахуванням особливостей їх розмноження.

До об'єктів насінництва та розсадництва за Законом належать: сорт рослин (клон, лінія, гібрид, популяція, сортосуміш); насіння та садивний матеріал; насінницькі посіви та насадження. Суб'єк­тами насінництва і розсадництва визнаються фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння та садивного матеріалу згідно з чинним законодавством. Система насінництва та розсадництва складаєть­ся з ланок оригінального, елітного та репродукційного насінниц­тва і розсадництва, страхових і державного резервного насіннєвих фондів.

Створення страхового насіннєвого фонду обов'язкове для всіх виробників насіння. Страхові насіннєві фонди оригінального, еліт­ного і репродукційного насіння створюються відповідними суб'єк­тами насінництва в обсягах, передбачених Мінагрополітики Укра­їни. Поновлення страхових насіннєвих фондів відбувається щоріч­но. Використання насіння страхових насіннєвих фондів не за приз­наченням у межах строків, визначених Мінагрополітики України, забороняється.

Державний резервний насіннєвий фонд створюється для забез­печення насінням районів, що не виробляють власного насіння або мають обмежені можливості його виробництва, для надання допо­моги в разі знищення або пошкодження насінницьких посівів внаслідок стихійного лиха, забезпечення сортовідновлення, сортозаміни та реалізації насіння за міжнародними договорами. Обсяги формування державного резервного насіннєвого фонду щодо на­сіння сільськогосподарських рослин визначаються Мінагрополіти­ки України (насіння лісових рослин — Державним комітетом лі­сового господарства України, насіння квітково-декоративних рос­лин — Державним комітетом України з питань житлово-комуналь­ного господарства) і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Заготівля насіння в державний резервний насіннєвий фонд здій­снюється на контрактній основі, а також за рахунок імпорту. Фор­мування партій насіння з товарного зерна забороняється. Вищезаз­начені органи за рахунок коштів Державного бюджету України за­безпечують заготівлю насіння до державного резервного насіннєво­го фонду, а також його зберігання.

Суб'єкти насінництва та розсадництва мають право розмножу­вати, заготовляти, реалізовувати та використовувати насіння і са­дивний матеріал сортів рослин (клонів, ліній, гібридів), якщо їх­ні виробничі умови відповідають атестаційним вимогам, встанов­леним Мінагрополітики України (для лісового насіння — Держав­ним комітетом лісового господарства України, для квітково-деко­ративного насіння — Державним комітетом з питань житлово-ко­мунального господарства України) відповідно до його компетен­ції.

Право на виробництво та реалізацію оригінального та елітного насіння надається суб'єктам насінництва та розсадництва за нас­лідками атестації, проведеної Мінагрополітики України, Держкомлісгоспом України, Держжитлокомунгоспом України за участю Української академії аграрних наук, суб'єктів насінництва та роз­садництва. Право на виробництво та реалізацію репродукційного насіння й садивного матеріалу, гібридів першого покоління нада­ється спеціалізованим насінницьким і розсадницьким господарс­твам, фермерським господарствам та іншим суб'єктам насінництва і розсадництва за наслідками атестації, здійсненої спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань аграрної по­літики обласного рівня за участю суб'єктів насінництва й розсад­ництва.

Суб'єктів насінництва та розсадництва, що за наслідками атес­тації одержали паспорт на виробництво та реалізацію насіння і са­дивного матеріалу відповідних категорій, заносять до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, який веде Мінагрополітики України. Суб'єкти насінниц­тва і розсадництва, не занесені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, не мають права виробляти насіння і садивний матеріал для реалізації.

Насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх визнання державними органами управління й контролю в насінництві та розсадництві, що підтверджується відповідними документами. Насін­ня і садивний матеріал вважаються визнаними, якщо вони: за сор­товою чистотою і посівними якостями відповідають вимогам нор­мативного документа; належать до сорту, який занесено до Дер­жавного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Укра­їні, або за результатами державного випробовування сорту визнані перспективними, тобто показали значну свою перевагу щодо уро­жайності або за іншими цінними ознаками.

Визначаючи сортові і посівні якості насіння й садивного мате­ріалу, застосовують єдині методи і лабораторно-технічні засоби, єдину термінологію і нормативну документацію. Норми сортових і посівних якостей насіння й садивного матеріалу встановлюються нормативними документами в галузі насінництва та розсадництва. Визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу здій­снюється методом апробації, ґрунтового й лабораторного сортово­го контролю. Обсяги апробації сортових посівів та насаджень рос­лин визначаються виробниками насіння та садивного матеріалу са­мостійно, відповідно до необхідності задоволення власних насіннє­вих потреб, створення страхових фондів, виконання згідно з укла­деними договорами поставок в державний резервний насіннєвий фонд, а також з урахуванням реалізації на ринку насіння. Апроба­ція сортових посівів і насаджень, ґрунтовий та лабораторний сор­товий контроль здійснюються в порядку, визначеному Мінагропо­літики України, в лісовому насінництві — Держкомлісгоспом Ук­раїни, в квітково-декоративному насінництві — Держжитлокомунгоспом України, за кошти Державного бюджету України та інших джерел фінансування.

У разі невідповідності якості посіву вимогам нормативних доку­ментів його вилучають із числа насіннєвих, а одержане насіння пе­реводиться в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає і не може використовуватися з посівною метою. При цьому насіння сільськогосподарських рослин, яке безпосередньо не слугує продо­вольчим та кормовим цілям, знищують під наглядом державного інспектора з насінництва за рахунок власника насіння.

Усі партії насіння й садивного матеріалу, призначені для реалі­зації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та по­сівні якості. Сертифікація та видача сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, здійснюються державними насін­нєвими інспекціями, які є органами сертифікації в системі Укр-СЕПРО згідно з вимогами Закону України "Про підтвердження відповідності". У разі, якщо насіння й садив­ний матеріал не відповідають вимогам заявленої категорії, відповід­на державна насіннєва інспекція знижує її до тієї категорії, вимо­гам якої вони відповідають, або надає обґрунтовану відмову у ви­дачі сертифіката.

Визначення посівних якостей методом аналізу проб, відібраних від партій насіння й садивного матеріалу, і видача відповідних до­кументів на останні здійснюються лабораторіями Української дер­жавної насіннєвої інспекції, Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Української державної лісонасінневої інспекції, Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції відповідно до їх компетенції. Проби насіння й садивного матеріалу від партій, що підлягають реалізації, відбирають праців­ники державних насіннєвих інспекцій відповідно до своєї компе­тенції, а для власних потреб виробника — сам виробник або осо­би, уповноважені на те відповідними державними насіннєвими інс­пекціями. На насіння і садивний матеріал, які за даними лабора­торного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видають сертифікат. Використання на посів насіння, яке не перевірене в лабораторіях або не відповідає вимогам норматив­них документів, забороняється.

Насіння і садивний матеріал, що експортуються, супроводжу­ються міжнародним і фітосанітарним сертифікатами. Насіння і садивний матеріал можна ввозити в Україну за умови, якщо:

— вони належать до сорту, який занесено до Державного реєс­тру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, або за ре­зультатами державного випробовування визнано перспективним;

— державна інспекція з карантину рослин видала дозвіл на їх ввезення;

— насіння і садивний матеріал мають сертифікат походження; —- мають фітосанітарний сертифікат, виданий державними ор­ганами з карантину рослин країни-експортера;

• призначені для селекційних і дослідних робіт, експонування;

• супроводжуються сертифікатом, що засвідчує їх якість.

Експертне визначення якості насіння й садивного матеріалу да­ють на вимогу споживачів у лабораторіях Української державної насіннєвої інспекції, Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Української державної лісонасіннєвої інспекції, Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції відповідно до їхньої компетенції. Правила експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення заяв затверджені наказом Мінагрополітики. Експертний порядок такого визначення застосовується у разі, ко­ли споживач продукції насінництва має сумніви щодо його якості.

Державний контроль у насінництві та розсадництві здійснюють Українська державна насіннєва інспекція, Державна насіннєва інс­пекція Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, між­районні державні насіннєві інспекції, Українська державна помологічно-ампелографічна інспекція, Українська державна лісонасіннєва інспекція, державні зональні лісонасіннєві інспекції, Україн­ська державна квітково-декоративна насіннєва інспекція.

Згідно з п. 65 ст. 9 Закону України "Про лі­цензування певних видів господарської діяльності", гуртову торгів­лю насінням на внутрішньому ринку України здійснюють суб'єкти аграрного права виключно за наявності у них спеціального дозво­лу (ліцензії), який видається Мінагрополітики, Держкомліскоспом і Держжитлокомунгоспом — по всій території України або місце­вими державними адміністраціями — на території відповідних ад­міністративно-територіальних одиниць. Насіння технічних і продо­вольчих культур (кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків та ін­ших), що мають особливу схему вирощування гібридного насіння за участю селекційних установ, елітних господарств і переробних підприємств, призначене безпосередньо для висіву і реалізується тільки після відповідної його обробки на сертифікованих насіннє­вих підприємствах у спеціальних цехах і на обладнанні за умови обов'язкової відповідності нормативним документам.