155

Яремко і.Й., Бойчук т. М. Наукові основи бухгалтерського обліку

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

Львів

Видавництво Національного університету "Львівська політехніка"

2011

ББК 65.050

Я 72

УДК 657.1

Рецензенти:

Пушкар М.С. – д.е.н., професор, завідувач кафедри обліку в промисловості і контролінгу Тернопільського національного економічного університету

Сажинець С.Й. – к.е.н., доцент кафедри обліку та аналізу національного університету "Львівська політехніка"

Яремко І.Й., Бойчук Т. М. Наукові основи бухгалтерського обліку: Навчально-методичний посібник. Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2011. –

ISBN

ВСТУП

Прогресивна ідея щодо осмислення розвитку науки на основі вчення про парадигму повинна бути реалізованою в обліку. На­скільки це важливо свідчить той факт, що світова економічна криза 2008 - 2011 pp. виявилася несподіваною для всіх держав світу через відсутність інформації, належного моніторингу на ос­нові стратегічного управління та аналізу сигналів про біфуркації в економіці.

Особливо проявився інтерес до проблеми парадигми обліку на початку XXI ст., що можна пояснити наростанням кризових явищ у розвитку індустріальних суспільств та усвідомлення того, що стара парадигма вичерпала свій ресурс.

Систему обліку потрібно удосконалювати не лише на основі нових математичних критеріїв обробки інформації, хоча багато фахівців звертають увагу саме на цей принцип, а й на вивченні запитів користувачів.

Старі підходи до формування облікової системи повністю вичерпали свій творчий потенціал, а тому ніяка модернізація плану рахунків, регістрів, форм обліку не може ліквідувати вели­чезного розриву між тим обмеженим обсягом інформаційних ре­сурсів, які дає із запізненням фінансовий облік, та потребами в різноманітиш інформації з боку сучасної системи менеджменту що ґрунтується на науковій основі.

Кризовий стан облікової системи криється не стільки у іт не­спроможності генерувати необхідну інформацію, скільки в голо­вах науковців і практиків, які неадекватно реагують на виклики зрушень в економічній системі держави. Результати роботи бухгалтерів не відповідають запитам практики, обліковці не знають тенденцій, що відбуваються в мікроекономічному і макроекономічному середовищі, в недостатній мірі володіють науковими методами формування й використання інформації для підвищення ефективності своєї роботи та виконують сервісну функцію в системі підприємства. Ось чому потрібна нова парадигма для розквіту інформології - нової науки про облік.

Наукові пошуки в галузі облікової науки з кожним роком стають все менш значимими та придатними для революційних змін у практичній діяльності, оскільки представники від наукового співтовариства знаходяться у полоні давно відживших доктрин щодо пізнання оточуючого світу. Вимірювання економічної дія­льності вимагає нових ідей, а облікова наука відстає від життя, оскільки законсервувала і абсолютизувала свій убогий арсенал пізнавальних засобів.

Значення облікової системи, як специфічної форми пізнання закономірностей суспільних відносин, полягає в тому, що вона дає певну міру якісних показників виробничої діяльності, взаємо­зв'язків факторів виробництва, цінності отриманого продукту, зв'язків з іншими агентами виробничо-збутової, фінансової та ін­вестиційної діяльності. Облік допомагає відстежувати фактичний стан виробничого процесу, що важливо для порівняння його з прогнозованим станом та знаходження методів досягнення мети виробника з мінімальними витратами факторів виробництва.

Облік, як наука, за своєю сутністю є інтелектуальною діяльністю, пов'язаною з процесом вимірювання окремих фактів, а метою – точне й ретельне описування подій господарської діяльності підприємства, які стосуються окремих об'єктів, явищ і процесів та взаємозв'язків між ними.

Хоча наука про облік ґрунтується на емпіричному знанні, проте вона містить також високо абстрактні узагальнення, які до­зволяють пояснити спостережувані регулярності, пов'язати між собою причини та наслідки, створити інтелектуальні теоретичні конструкції.

Бухгалтерський облік, як будь-яка наука, не тільки реєструє розрізнені господарські операції і економічні дії, але й за встановленими ознаками упорядковує інформацію про них у певну систему. Знання про облікові об’єкти, включені в систему понять та категорій, тільки тоді стають науковими, коли вони теоретично доведені й апробовані практикою. Звідти випливає важливість знання закономірностей, які ґрунтуються на канонічних постулатах подвійної бухгалтерії і регламентацій фінансової звітності та приведені у відповідність проявам реальної економіки.

Річна фінансова звітність у сучасній економіці – це узагальнююча і невід’ємна частина облікової системи підприємства, яка, крім традиційного призначення, включає інформаційне забезпечення таких цілей: інвестиційне планування; фінансове планування; моніторинг і діагностику витрат і калькуляційний розрахунок результатів; грошові потоки підприємства.

Сучасна фінансова звітність і особливо баланс демонструють фінансову позицію підприємства, яка дозволяє, в тому числі, отримати формалізований системний опис його потенціалу. Один із сучасних аспектів розвитку фінансової звітності має на увазі забезпечення інформаційної бази для оцінки економічного потенціалу підприємства в динаміці. За балансом можна визначити три елементи економічного потенціалу: поточний майновий стан, фінансовий стан з позиції короткострокової перспективи і фінансовий стан з позиції довгострокової перспективи.

У зв’язку з динамічними змінами суспільно-економічного середовища на теперішній час виконуються чисельні наукові дослідження за тематикою удосконалення принципів і методів обліку, розширення методологічної основи бухгалтерського обліку та об’ємніші регламентації формування показників фінансової звітності. Ці наукові дослідження виконуються як окремими організаціями багатьох країн, так і самим Комітетом з міжнародних стандартів обліку і звітності.

Пропонований навчально-методичний посібник підготований і систематизований відповідно до робочої навчальної програми з дисципліни "Наукові основи бухгалтерського обліку" і має за мету допомогти студентам засвоїти логіку й методологію наукових обґрунтувань при формуванні об’єктів обліку. Увага акцентується на принципово важливих питаннях обліку, які мало залежать від кон'юнктурних змін і поточних регламентацій (стандартизованих в законодавстві й нормативних актах), що регулюють правила обліку, визначають підходи до визнання і відображення об'єктів в обліковій системі і фінансовій звітності.

1-Й МОДУЛЬ: НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ