
- •Національний авіаційний університет вступ в системне управління організаціями
- •Список скорочень Передмова
- •Еволюція управлінської думки
- •1.1. Структурний підхід до організації великих систем управління. Ієрархічні структури. Формалізація понять „управління” та „об’єкт управління”.
- •Об' ект управління
- •1.2. Принципи управління. Програмне управління. Управління зі зворотним зв’язком. Стратегічне та ситуаційне управління механізм організаційного управління
- •Принципи організаційного управління
- •Стратегічне та ситуаційне управління в організаційних системах
- •Структура системи управління
- •2.1. Моделі системи управління (неперервна, дискретна, одномірна, багатомірна, детермінована, стохастична, лінійна, нелінійна). Схема формування моделі організаційних систем.
- •2.2. Системний підхід до управління складною системою (алгоритм впровадження системного підходу). Науковий метод вирішення проблем: системний підхід. Системний підхід в організації управління
- •Інформаційно-комунікаційні аспекти
- •Надійність інформації.
- •2.9. Організація комунікативних процесів.
- •Процес передачі інформації.
- •Зразки комунікаційної мережі.
- •3.1. Управлінські рішення. Класифікація управлінських рішень (загальна характеристика та особливості управлінських рішень).
- •Метод зіставлення
- •Метод фільтрації
- •Метод розпізнавання ситуації
- •Застосування методу експертних оцінок в процесі прийняття рішень
- •Ієрархічний тип структур керування
- •Лінійна організаційна структура
- •Лінійно-штабна організаційна структура
- •Дивізіонна структура керування
- •Органічний тип структур керування
- •Бригадна (крос - функціональна) структура керування
- •Проектна структура керування
- •Матрична (програмно-цільова) структура керування
- •Багатомірна організаційна структура
- •Поділ відповідальності
- •Багатомірна організаційна структура й фінансування програм
- •Ранжування показників якості функціонування
- •3 Підходи
- •7 Напрямки
- •11Рис. 1. Багаторівнева ієрархія проблеми
- •11.1.1Т аблиця 1
- •11.1.1.1Матриця попарних порівнянь критеріїв
- •11.1.1.1.1Тобто
- •Багатокритеріальний вибір варіантів системи
- •Контроль у сфері організаційного управління
- •Принципи роботи з персоналом
- •Принципи організації роботи з персоналом
- •Система управління персоналом Завдання, принципи, аспекти, зміст управління персоналом
- •Елементи системи управління персоналом
- •Побудова дерева цілей і виділення функціональних задач.
- •Розробка математичної моделі задачі.
- •Розробка алгоритму рішення задачі.
- •Розробка алгоритму впровадження системного підходу до управління інформаційними системами
- •2.1. Науковий метод управління
- •Управлінський цикл.
- •Управлінська інформація і закономірності її руху.
- •Характетістики управлінської інформації
- •Зібрання і наради як Форма обміну управлінською інформацією.
- •Організація ділових бесід.
- •Питання самоконтролю
Метод зіставлення
Метод зіставлення даних є багатоетапним. Його схема показано на мал.12.
Перший етап — групування даних.
Групувати дані найзручніше шляхом відомості в таблицю (матрицю), у якій але вертикалі розташовуються рішення і альтернативи, а, по горизонталі — джерела даних. У перетинах рядків і колонок вписується зміст повідомлень (табл. 4). Матриця повідомлень мусить бути складена те щоб у ній потрапили усі наявні дані (незалежно від достовірності джерела). Вона повинна містити також усі можливі інформаційні рішення, пов’язані із ситуацією (незалежно від цього, яке якість даних, причетних до цього рішення).
Мал.12. Схема зіставлення даних.
Якщо з якомусь питання від деяких джерел немає даних, на відповідних позиціях ставляться нулі.
Таблиця 4
Д |
Експерт №1 |
Експерт №2 |
Експерт №3 |
Експерт №4 |
Підрішення (двуальтернативне) |
|
|
|
|
Економічні показники організації А покращились (умова 1) |
+ |
- |
+ |
0 |
Соціальні показники організації В покращились (умова2) |
- |
- |
+ |
0 |
Морально-психологічні показники організації С покращились (умова 2) |
+ |
+ |
- |
+ |
«+» - підтверджує, «-» - не підтверджує, «0» - не має інформації
Документ типу табл. 4 є основним і найчастіше єдиним для подальшої роботи, й тому необхідно його укласти дуже уважно. Другий етап — визначення вагових коефіцієнтів. Однією з способів є експертиза. Проте чи все можна довірити експертам. Психологи встановили, що то вона може задовільно визначати ймовірності подій, із якими звик мати справу, однак може правильно ис¬пользовать ці ймовірності прийняття рішень. "Кожен людини крім її волі формується уявлення про бажаному рішенні, і він намагається виправдати уявлення, підганяючи щодо нього даних про подіях. Люди рідко може бути безсторонніми, коли їм відомо, що вони мають самі ухвалити будь-яке рішення і відповідати для неї, й методику підготовки інформаційних рішень повинна враховувати цю особливість у разі, коли передбачається експертиза. При визначенні оперативної ваги (важливості) повинні враховуватися характеристики джерел інформації та умови спостережень. Математично вагу то, можливо представлений ймовірністю те, що повідомлення істинно. Якщо умови спостереження сприятливі, то вагу дорівнює достовірності джерела (т. е. ймовірності те, що джерело видає правильні повідомлення). За інших випадках якість спостереження враховується з допомогою умовної ймовірності, яке може оцінити або сам спостерігач (оператор технічного кошти спостереження), або вирішальне пристрій (група осіб) виходячи з змісту тієї частини повідомлення, яка говорить щодо умов спостереження. Формальна методика визначення ваги ось у чому. Виявляються чинники, які можуть надати впливом геть достовірність повідомлення. Кожному чиннику має надійти у відповідність певна кількість (ймовірність), який показує ступінь впливу цієї чинника на достовірність повідомлення. Далі - визначається наявність відповідного чинника (або міра його) спостереження. Припускаючи про незалежність чинників обчислюється умовна ймовірність істинності повідомлення. Операція визначення ваги можуть виконати на ЕОМ, є все вхідні дані. Для технічних засобів спостереження такі дані (наприклад, ймовірність правильного виявлення й ймовірність удаваної тривоги для радіолокаційних станцій та систем) становлять важливу частину повідомлення. Отже, стрижневу ідею визначення ваги повідомлення полягає у спрощення це завдання шляхом її розчленовування в послідовності, показаної на мал. 13. Іноді людині легше дати загальну оцінку достовірності, не вдаючись до такої тому детальному аналізу повідомлення. Для ЕОМ такий аналіз неминучий, а ступінь його деталізації визначається участю людей у тому чи іншому етапі роботи. Після визначення ваги повідомлень дані може бути зведені на більш компактну форму типу табл. 5. Альтернативне рішення позначений знаком «—» згори. Тут кожному рішенню відповідає ваговій коефіцієнт, який би його достовірність. Третій етап – об’єднання даних, які стосуються кожному рішенню. Тут застосовуються два способу: обчислення повної ймовірності та амальгамация.
Мал.13 Схема визначення ваги повідомлення
Повна ймовірність істинності рішення обчислюється по відомим формулам теорії ймовірностей. Джерела повідомлень може бути залежними, і треба врахувати зв’язок з-поміж них.
Таблиця 5
Д |
Експерт №1 |
Експерт №2 |
Експерт №3 |
Експерт №4 |
Рішення |
|
|
|
|
Умова 1 |
0,8 |
0,3 |
0,9 |
0 |
Умова 2 |
0,9 |
0,4 |
0 |
0 |
Умова 3 |
0,7 |
0,7 |
0,2 |
0,8 |
І тому об’єднують залежні джерела незалежні групи і обчислюють достовірність повідомлень, виданих кожної з груп. Приблизний їх вид результату об’єднання даних показаний в табл. 6. Четвертий етап — порівнювати з встановленими заздалегідь пороговими значеннями. Порогові рівні вибираються виходячи з досвіду, т. е. апріорних даних про ситуацію, та фінансової відповідальності рішення. При виборі порогів використовуються апріорні дані. За кожним рішенню виставляються два порога: верхній і нижній. Розмір верхнього порогового рівня повинна враховувати рівень ризику, що з позитивним рішенням. Верхній поріг є гарантійним яких і визначає той приріст інформації (проти апріорній), потрібного для повної переконаності. Якщо ваги визначено через ймовірність, а завжди апріорна ймовірність події становить, наприклад, 0,7, то верхній граничний рівень мав бути близько 0,8—0,9 або як. У насправді, відсутність апріорній інформації дозволяє приписати кожної альтернативі ймовірність 0,5 (випадковий вибір). Якщо завжди апріорна інформація дозволяє підвищити цю ймовірність на 0,2 одиниці, то природно зажадати, щоб у результаті спостережень приріст не була менше. Звісно, це надзвичайно грубе роз’яснення, що тільки ілюструє справи. Може бути, що завжди апріорна ймовірність події менше 0,5 і, отже, до спостереження ми схильні до протилежної альтернативі. І тут бути впевненими у цьому, що подія має місце, потрібно понад високий поріг. Якщо повна ймовірність не сягає нижнього порога, повідомлення відкидається. Нижній граничний рівень виставляється виходячи з аналогічних міркувань: що більше завжди апріорна ймовірність і що вище відповідальність, тим нижче поріг. Рішення приймається виходячи з порівняльної процедури: якщо ваговій коефіцієнт перевищує верхній поріг, альтернатива приймається, якщо нижче нижнього порога — відхиляється, в проміжному разі потрібно отримання додаткових даних (дорозвідка).
Таблиця 6
Альтернатива |
Оцінка |
Умова 1 |
0,78 |
Умова 2 |
0,82 |
Умова 3 |
0,95 |
Завершальний етап — складання табл. 7, у якому включаються ті альтернативи, якими прийнято рішення.
Таблиця 7
Прийняті рішення |
В організації А економічні показники покращилися |
В організації В соціальні показники покращилися |
З табл. 4 складається загальне опис ситуації, що об’єднує прийняті рішення, не прийняті рішення і які виникли у результаті ухвалення рішень питання. Опис містить певну частину і невизначену частина, що вимагає додаткової розвідування й нових рішень. Амальгамація (буквально: очищення) — це спосіб зважування інформації з різних точок зору. Припустимо, що четырехальтернативное рішення розглядається трьома експертами, кожному у тому числі приписаний вагу, відповідний ступеня його компетентності (від 0 до 1). Експерти можуть висвітлювати різні сторони проблеми, чи погляду. Замість експертів можна використовувати обчислювальні програми; їхню соціальну значимість оцінюється вагою. Кожній альтернативі дається оцінка +1, 0, —1.
В результаті одержимо табл. 8.
Таблиця 8
|
Вага оцінки |
0,4 |
0,8 |
0,6 |
Сумарна вага |
|
Альтернатива |
|
|
|
|
|
1 2 |
+ 1 0 |
+1 -1 |
-1 1 |
+ 1 0 |
|
3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
4 |
- 1 |
-1 |
0 |
-2 |
Приймається те решіння, вагу якого максимальний. Викладена методика можна використовувати упорядкування програми дій, як людини, і машини.