2. Інформаційні можливості Інтернету

PR-діяльність тісно пов'язана з роботою зі ЗМІ, тому, говорячи про Інтернет, одразу потрібно згадати про ті інформаційні можливості, які він надає. Варто також порівняти його з основними конкурентами - традиційними засобами масової інформації, з'ясувати переваги та недоліки Мережі щодо, скажімо, друкованих ЗМІ або телебачення.

Перше, про що варто згадати, це те, що Інтернет – відкрита система, яка теоретично має входи скрізь, де є інфраструктура зв'язку. Доступ до інформаційних ресурсів можна одержати як через телефонну лінію або супутниковий канал, так і через мережі кабельного телебачення. Отже, будь-яка людина, зацікавлена в доступі до ресурсів Мережі, може його одержати.

Друге – це дешевизна й оперативність доставки інформації споживачеві. Якщо користувач перебуває в Москві, а інформація, що його цікавить, у Японії, то час, необхідний для одержання цієї інформації або інформації з сусіднього будинку, становить кілька секунд. Наприклад, електронний лист у 2000 знаків із України до США йде приблизно секунду та стільки ж назад, при цьому вартістю пересилання інформації можна зневажити. Відправити сторінку тексту в Америку по факсу коштує доларів п'ять, електронний лист відповідного обсягу обійдеться в тисячу разів дешевше.

Третє – це свобода вибору інформації. Оскільки відстані не мають значення, то можна обирати, що читати зранку — свіжий номер «Відомостей» або «Time», тим більше що й те, й інше поки безкоштовне, і, вочевидь, таким і залишиться, оскільки боротьба за споживача інформації в мережі надзвичайно гостра, а основні доходи постачальники інформації одержують за рахунок реклами.

Четверте, що необхідно зазначити, це величезний обсяг інформації. Систематизувати типи інформації, доступні через Інтернет, можна у такий спосіб:

Різноманітна корпоративна інформація віл прес-релізів і ре­кламних оголошень до систем спільної роботи над проектами, служб підтримки клієнтів і віртуальних офісів, що виконують повний цикл виробничих (торговельних, інформаційних) операцій.

Безпосередньо ЗМІ у найширшому розумінні цього слова. Це можуть бути як електронні версії паперових газет, журналів або новинні стрічки інформаційних агентств, так і спеціалізовані мережеві видання або компанії, що ведуть моніторинг преси. Сьогодні набагато простіше сказати, які ЗМІ в Інтернеті не представлені, ніж перелічити ті, зокрема й українські, які мають повнотекстові версії своїх видань в Інтернеті. Найчастіше їхні електронні версії мають більший обсяг інформації, ніж її основний носій.

Різноманітна інформація розважального плану від клубів по інтересах до віртуальних казино.

Офіційна інформація державних установ.

Наукова й науково-технічна інформація, розповсюджувана як науковими інститутами, так і корпораціями.

Персональна інформація.

Різноманітне інформаційне «сміття», що не піддається жодній класифікації.

П'ята характерна риса Інтернету – це можливість оперативного одержання оновленої інформації. Існуючі технології дозволяють повністю автоматизувати процес повідомлення споживача про появу нової інформації на тему, що його цікавить. Наприклад, з появою на веб-сервісі якої-небудь фірми нового прес-релізу. інформація про це автоматично доставляється на комп'ютер зацікавленої особи, для цього сайти багатьох компаній пропонують залишити адресу своєї електронної пошти; або при зміні позицій у прайс-листі фірми, розміщеному в Інтернеті, всі зацікавлені особи (дистриб'ютори, дилери, партнери, покупці) моментально сповіщаються про це Відомі проекти, наприклад, віртуальних магазинів, що продають комп'ютери, де користувач може підібрати й придбати комп'ютер оптимальної для себе конфігурації за максимально низькою ціною. У тому випадку, якщо ціна обраного комп'ютера перевищує фінансові можливості, можна вказати ціну, за якою користувач у змозі придбати цей товар. Як тільки внаслідок дисконту, наприклад, на процесори, ціна обраної вами системи зрівняється з тією, яку ви готові заплатити, віртуальний магазин автоматично повідомить вас про це.

Шосте – це широкі можливості індивідуалізації процесу доставки інформації кінцевому споживачеві. Наприклад, використання індивідуального шрифтового або колірного оформлення залежно від уподобань кожного конкретного споживача. Схожі технології можуть використатися, наприклад, для показу різних рекламних оголошень відвідувачам веб-сервісу, залежно від того, у який час доби вони бачать це оголошення, з якого регіону вони надходять. Можливі й більш тонкі налаштування. Наприклад, реклама рибальського спорядження показуєть­ся винятково відвідувачам віртуального магазина, які протя­гом останніх двох тижнів придбали в компанії гумовий човен або спінінг (таку систему в дії можна спостерігати на сервері Microsoft), або реклама певної фірми показується винятково або переважно співробітникам того банку, у якому фірма сподівається одержати вигідний для себе кредит.