6.2 Навчальний графік. Розробка програм і тематичних планів

Графік навчального процесу формує декан на основі навчального плану й закріплення дисциплін за кафедрами. Його варто погодити з кадровими можливостями ВНЗ й наявністю навчальних аудиторій. Графік протягом семестру з формального перетворюється в неформальний. Графік може коректуватися залежно від зовнішніх умов: зміни умов проходження практики (оскільки вони найчастіше залежать не від самого ВНЗ), роботи інфраструктури ВНЗ (наповнення бібліотек, достатності місць у гуртожитках) і т.п. Викладач же повинен мати гнучкі форми викладу матеріалу з урахуванням забезпеченості бібліотеки навчальними й методичними посібниками з курсу, що викладається, наявності ТЗН (ТСО – рус.), програмного й комп'ютерного забезпечення, можливості дистанційного навчання й т.д.

Місце й значення навчальної дисципліни, її загальний зміст і вимоги до знань й умінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Для кожної навчальної дисципліни, що входить в освітньо-професійну програму підготовки, на підставі типової програми дисципліни й навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, що є нормативним документом вищого навчального закладу.

Історично склалося два способи побудови навчальних програм. Один з них одержав назву концентричного, інший — лінійного.

Відповідно до концентричного способу матеріал даного ступеня навчання вивчається на наступних ступенях, але в більше розширеному виді. Цей спосіб дозволяє більш детально врахувати індивідуальні здібності студентів, але сповільнює темп навчання.

Сутність лінійного способу полягає в тому, що матеріал кожного наступного ступеня навчання є логічним продовженням того, що вивчалося на попередніх ступенях. Цей спосіб більше придатний у вищій школі, особливо на старших курсах.

Робоча навчальна програма дисципліни включає виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення і їхній обсяг, визначає форми й способи поточного й підсумкового контролю. Структурною складовою робочої навчальної програми дисципліни є: тематичний план, завдання для самостійної роботи, методи поточного й підсумкового контролю, перелік учбово-методичної літератури.

Кожен ВНЗ, самостійно формуючи навчальний план по певній спеціальності, повинен дотримувати загальних вимог й орієнтуватися на типовий перелік дисциплін, коректуючи його відповідно до галузевої спрямованості й регіональною специфікою.

Від молодших до старших курсів, звичайно, скорочується кількість теоретичних занять, збільшується кількість і тривалість практик. Кількість навчальних годин у тиждень не повинна перевищувати 30. Час канікул становить орієнтовно шість тижнів у рік - два тижні взимку й чотири тижні влітку. Кількість іспитів не повинна бути більше п'яти (в одному семестрі).

Відносно змісту преподаваних дисциплін - на молодших курсах передбачається найчастіше вивчення загальнонаукових і гуманітарних дисциплін, до старших же курсів переважними стають професійно орієнтовані й спеціалізовані дисципліни.

Кількість курсових робіт, проектів, розрахункових робіт і рефератів розподіляється рівномірно по всьому часі навчання (крім останнього курсу, коли йде підготовка до дипломної роботи), а на практику планується приблизно третина навчального часу.

Перелік дисциплін, передбачений навчальним планом, припускає певний їхній зміст. Іншими словами, по кожній дисципліні, що включається в навчальний план тієї або іншої спеціальності розробляється типова навчальна програма. Типові програми розробляються колективом авторів. На їхній основі створюються робочі програми, які враховують регіональні й галузеві особливості. Робочі програми затверджуються спочатку на кафедрі, потім - методичною комісією факультету.

Робоча програма складається ведучими викладачами із прив'язкою до конкретного потоку студентів, для яких читається дана дисципліна..

Для оптимізації навчального процесу необхідно складати структурно-логічну схему вв'язування преподаваної дисципліни з іншими дисциплінами. До робочої програми бажано додавати лист узгодження змісту цієї робочої програми з викладачами, що раніше читали профільні дисципліни, а також дисциплінами читають паралельно з нею. Останнім етапом розробки тематики й змісту курс, що читається, є складання тематичного план

Тематичний план являє собою тематику лекцій і практичних (семінарських) занять. Причому, у кожній лекції формулюються питання відповідно до кількості годин, відведених на цю тим у робочій програмі.