
- •Лекція з методики викладання іноземних мов № 13-14
- •План лекції
- •Вимоги до текстів для навчання аудіювання.
- •Рекомендована література:
- •1. Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності
- •2. Психофізіологічні механізми аудіювання
- •3. Вимоги до текстів для навчання аудіювання
- •4. Труднощі аудіювання та засоби їх подолання
- •5. Опори та орієнтири для подолання труднощів аудіювання
- •6. Система вправ для навчання аудіювання
- •7. Етапи роботи з текстом для аудіювання
- •8. Контроль розуміння прослуханого аудіотексту
- •Приклад організації роботи з текстом для аудіювання
7. Етапи роботи з текстом для аудіювання
У процесі навчання аудіювання вчитель має передбачити три етапи роботи:
формулювання інструкції,
презентацію аудіоматеріалу,
контроль розуміння прослуханого.
Важливу роль відіграє інструкція, що містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване і свідоме розуміння інформації.
Таке завдання організує процес мислення учня, його увагу і стимулює запам'ятовування у процесі слухання. Психологи свідчать, що правильна і точна інструкція може підвищити ефективність сприймання на 25%. Зразок інструкції: Прослухайте текст і з’ясуйте, чому юнак змушений був повернути додому. Користуйтесь списком незнайомих слів і виразів. Відповідь дайте письмово на аркушику паперу. Намагайтеся виконати завдання якомога швидше.
В основі акту аудіювання лежить навчально-мовленнєва ситуація. Предметом її є зміст аудійованого тексту, а комунікативне завдання виражає мету слухання. Це вузлові компоненти, які визначають спілкування.
Організація роботи з текстом для аудіювання передбачає такі етапи: установчий (передтекстовий), супровідний (текстовий), післятекстовий.
Перед тим як розпочати аудіювання на передтекстовому етапі учителю потрібно підібрати відповідний текст. Бажано, щоб він співпадав з розмовною темою, яка вивчається (але не обов'язково). Учитель повинен ретельно вивчити текст щодо його змісту і мовних труднощів сприймання, дібрати слова для попереднього пояснення або повторення. Якщо таких слів багато, слід виділити лише ключові, а про значення інших учні повинні здогадуватись або пропускати їх під час слухання, розуміючи основний зміст тексту. Для подолання мовних труднощів слід провести вступну бесіду і пояснити, про що йтиметься в тексті, визначити основну сюжетну лінію, зацікавити у його слуханні, подати ключові слова, які учні мають проговорити хором і зрозуміти. Краще це зробити не ізольовано, а в невеликих контекстах, із яких учні легко здогадаються про значення нових слів.
Послідовність роботи може бути такою:
Хорове опрацювання нових слів і словосполуче6нь, які зустрічаються в тексті, пояснення їх значення і запис на дошці. Бажано, щоб навіть для слабших учнів їх було не дуже багато.
Введення учнів у ситуацію (презентація задачі).
Процес слухання тексту і виконання завдання
Контроль прослуханого.
Підсумкова робота з прослуханим текстом, яка передбачає поглиблений аналіз тексту і вихід на мовлення.
8. Контроль розуміння прослуханого аудіотексту
Кінцевою метою аудіювання є розуміння тексту, але перевірити, чи зрозуміли учні текст, практично неможливо, якщо не виконувати для цього спеціальні вправи. Тому контроль – вирішальний етап аудіювання. Це дає підстави виділити третю групу вправ.
Контроль розуміння аудіотексту може здійснюватись вербальним чи невербальним способами. Дії учня після прослуховування повідомлення пов'язані з характером завдання, яке було поставлене перед його слуханням.
До невербальних засобів контролю відносять:
· виконання дій;
· контроль з використанням цифр;
· контроль за допомогою сигнальних та облікових карток;
· виготовлення схем, креслень;
· підбір малюнків.
Вербальні засоби контролю поділяються на:
Рецептивні:
· підтвердження або спростування тверджень вчителя;
· вибір пунктів плану тексту;
· тести з вибором відповіді (альтернативні, одноелементного та множинного вибору, перехресні, ланцюгові, тести класифікації, клоуз-тести тощо).
Репродуктивні:
· відповіді на запитання;
· переказ змісту іноземною або рідною мовою;
· переклад окремих слів та словосполучень, речень;
· складання плану;
· формулювання запитань до тексту;
· бесіда на основі змісту тексту.
Треба зауважити, що контроль розуміння прослуханого повинен займати якнайменше часу і водночас мати індивідуальний характер. У зв'язку з цим треба обирати раціональний засіб або засоби контролю. Найбільш раціональним є поєднання коротких письмових завдань для слабких учнів із усними завданнями творчого характеру для сильніших учнів, адже в аудіюванні беруть участь усі учні класу, тому й оцінку за виконання роботи має отримати кожен. Інакше деякі учні можуть втратити інтерес до цього виду роботи та до іноземної мови взагалі.