Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
208_144_208_163_208_148_208_134_208_20.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
49.97 Кб
Скачать

Лекція 13-14. НАВЧАННЯ АУДІЮВАННЯ

Лекція з методики викладання іноземних мов № 13-14

Тема: Навчання аудіювання

Вид лекції: інформаційна

Дидактичні цілі:

  1. Навчальні: домогтися міцного засвоєння теоретичних знань з теми.

  2. Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності, мов­лення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережли­вість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності тощо.

  3. Виховні: сприя­ти формуванню наукового світогляду, моральних, ес­тетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Навчально-методичне забезпечення лекції: конспект, таблиця-схема «Психофізіологічні механізми аудіювання».

План лекції

  1. Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності. Цілі та зміст навчання аудіювання.

  2. Психофізіологічні механізми аудіювання.

  3. Вимоги до текстів для навчання аудіювання.

  4. Труднощі аудіювання та засоби їх подолання.

  5. Опори та орієнтири для подолання труднощів аудіювання.

  6. Система вправ для навчання аудіювання.

  7. Етапи роботи з текстом для аудіювання.

  8. Контроль розуміння прослуханого аудіотексту.

Рекомендована література:

  1. Вишневський О. І. Методика навчання іноземних мов: Навчальний посіб­ник. 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ: Знання , 2011. – 206 с.

  2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підру­чник. Вид. 2-е , випр. і перероб. / Кол. авторів під керівництвом С. Ю. Ніко­лаєвої . – Київ: «Ленвіт», 2002. – 328 с.

  3. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закла­дах: підручник / Л. С. Панова, І. Ф. Андрійко, С. В. Тезікова та ін. – Київ: ВЦ «Академія», 2010. – 328 с.

  4. Практикум з методики викладання англійської мови у середніх навчаль­них закладах : Посібник. Вид. 2-е , доп. і перероб. / Кол. авторів під керівництвом С. Ю. Ніколаєвої. – Київ: «Ленвіт», 2004. – 360 с.

  5. Рогова Г. В. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе. – Москва: «Просвещение», 1988. – 224 с.

  6. Рогова Г. В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – Москва: «Просвещение», 1991. – 287 с.

  7. Роман С. В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: На­вчальний посібник. – Київ: «Ленвіт», 2005. – 208 с.

1. Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності

Аудіювання (лат. аudio – чую, слухаю) – внутрішній за формою, реактивний за роллю рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який належить до усного мовлення і ґрунтується на механізмах сприймання та розуміння мовлення на слух.

У природному спілкування для аудіювання характерні такі форми:

  1. Аудіювання мовлення співбесідника в процесі діалогу. Репліки тоді мають часто смислову завершеність і комунікативну спрямованість, що потребує від слухача швидкої реакції.

  2. Аудіювання розгорнутого монологічного або діалогічного повідомлення інших людей (лекції, радіопередачі, мовлення актора театру або кіно тощо), що характеризується єдиним логічним зв’язком і розгортанням теми.

Предмет аудіювання – чужа думка, закодована в аудіотексті, яку належить розпізнати. Мета аудіювання – осмислення почутого мовленнєвого повідомлення. Продуктом аудіювання є умовивід, результатом – розуміння сприйнятого смислового змісту і власна мовленнєва та немовленнєва поведінка.

Розвиток уміння аудіювання починається з першого року навчання та продовжується протягом усіх років навчання. Випускник середньої школи повинен навчитися сприймати на слух усне мовлення як при безпосередньому спілкуванні, так і в звукозапису. На різних етапах навчання змінюється обсяг аудіотекстів (тривалість їз звучання) та ступінь їх складності. Матеріал для аудіювання – фабульні тексти, описи, розповіді, повідомлення. Необхідно навчати різних видів розуміння тексту: 1) повного розуміння, 2) загального розуміння, 3) критичного розуміння.

Зміст навчання аудіювання включає:

  • лінгвістичний компонент (складається з мовного матеріалу: фонетичного, лексичного та граматичного мінімумів, ситуативно й тематично об’єднаних мовних зразків);

  • психологічний компонент (аудитивні навички та вміння, які забезпечують учням користування іноземною мовою з метою усного спілкування);

  • методологічний компонент (пов’язаний з оволодінням учнями раціональними прийомами навчання аудіювання, пізнання нової мови, формування навичок самостійної роботи).

Аудитивні навички:

  • фонетичні навички аудіювання: сприймання й розпізнавання окремих звуків, звукосполучень, інтонаційних моделей.

  • лексичні навички аудіювання: навички розпізнавання звукових образів лексичних одиниць та їх безпосереднього розуміння.

  • граматичні навички аудіювання: навички розпізнавання на слух граматичних форм і прогнозування граматичних структур.

Уміння аудіювання:

  • визначати найбільш інформативні частини повідомлення;

  • усувати прогалини в розумінні за рахунок прогнозування на рівні тексту;

  • співвідносити текст з ситуацією спілкування;

  • членувати аудіотекст на смислові частини і визначати головну думку кожного з них;

  • письмово фіксувати основну частину інформації;

  • простежувати логічну послідовність подій і дотримуватися її при передачі змісту тексту;

  • виділяти в тексті логічні ланки: експозицію, зав’язку, кульмінацію, розв’язку тощо.

Вимоги до базового рівня володіння аудіюванням

  • уміння розуміти літературно-розмовне мовлення носія мови в ситуаціях повсякденного спілкування, пов'язане з задоволенням найпростіших потреб (наприклад, привітання, запит і передача інформації та ін.);

  • визначати тему і мету бесіди, її основний зміст, і в тих випадках, коли виникають ускладнення, звертатися до партнера з проханням повторити фразу;

  • уміння в умовах опосередкованого сприймання повідомлення (наприклад, оголошення по радіо прогнозу погоди тощо) розуміти основний зміст аудіотексту (про що йдеться, що є найбільш важливим);

  • уміння повно і точно розуміти висловлювання вчителя та однокласників, короткі повідомлення, які стосуються навчально-трудової і соціально-побутової сфер спілкування.

Рівні розуміння аудіотексту:

  • перший – розуміння буквального і поверхового значення аудіотексту на основі частини мовних фактів і значень окремих мовних одиниць.

  • другий – розуміння глибинного ситуативного значення аудіотексту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]