Івано-Франківськ

Іва́но-Франкі́вськ (раніше Станиславів, Станіслав) — обласний центр Івано-Франківської області, економічний і культурний центр Прикарпаття.

З 1662 до 1772 року і з 1918 до 1939 року носило назву Станиславів (пол. Stanisławów), з 1772 до 1918 року — Станіслав (нім. Stanislau). З 1939 року радянською владою було повернуто австрійську назву Станіслав, а 9 листопада 1962 року з нагоди 300-річчя місто було перейменовано у Івано-Франківськ на честь видатного письменника Івана Франка.

Івано-Франківськ розташований на Покутській рівнинній території південного заходу України у межиріччі Бистриці Надвірнянської і Бистриці Солотвинської. Територія міста становить 3,89 тис. га (0,3 % території області). У підпорядкуванні Івано-Франківської міської ради перебуває 5 навколишніх сіл: Вовчинець, Угорники, Микитинці, Крихівці, Хриплин.

Івано-Франківщина пишається своєю культурно-історичною спадщиною. На території області взято під охорону держави 3,5 тисячі пам'яток історії та культури. Такі давні і цінні пам'ятки, як церква Пантелеймона під Галичем (ХІІст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (ХУІст.), Манявський скит (ХУІІст.). Дерев'яні гуцульські і бойківські храми, відомі за межами України.

Однією з найвідоміших серед туристів пам’яток природи є “Скелі Довбуша”, розташовані в Горганах біля села Бубнище в Долинському районі. Овіяні легендами, рідкісні для Карпат за геологічною будовою, скелі розташовані на фоні мальовничого пейзажу, серед букових змішаних лісів, які в народі пов’язують з легендарним іменем Олекси Довбуша. Біля скель простяглась рівна площадка, обмежена штучним ровом. У скелях видовбані печери, добре відшліфовані, різні за формою та розмірами. Вважають, що печери в скелях використовувались людьми для різних цілей: були місцем для відправи язичних обрядів, захищали місцеве населення від набігів татар, служили пристанищем для народних месників – опришків. “Скелі Довбуша” радують серця людей неповторною красою, захоплюють своєю величністю і загадковістю.

Вінниця

Вінниця - це одне з найдавніших міст в Україні. Їй налічується більше 600 років. Басейн річки Південний Буг з давніх часів був заселений слов'янским племенами. У середині XIII століття орди монголо-татар захопили більшу частину східно-слов'янських земель, у тому числі і територію нинішньої вінницької області.

Площа області становить 26,5 тисячі квадратних кілометрів або 4,4 відсотка території України. Вона розташована в центральній частині Правобережної України і межує із 7-ма областями. На південному сході Вінниччини по річці Дністер на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова.

Ще з історичних часів Вінниччина приваблювала туристів своїми музеями та санаторіями. Найбільшою популярністю користуються туристичні маршрути, які пролягають стародавнім та сучасним містом Вінницею, ознайомлення з експозицією музею-усипальні М.І.Пирогова, музеєм М.М.Коцюбинського та ставки "Вервольф"; батьківщиною Устима Кармелюка. А також музей авіації, що розташований в колишньому маєтку Грохольських-Можайських. Адже саме тут російський винахідник-випробувач повітряних апаратів зробив перші кроки в небо. Не менше зацікавлення викликає музей О.В.Суворова, російського полководця, командувача російської армії, що отримала перемогу в російсько-кримській війні.

Добре відомий в Україні і далеко за її межами курорт "Хмільник" (6 санаторіїв), де з застосуванням мінерально-лікувальної води "Радон" високої мінералізації успішно лікуються люди з різноманітною патологією, і в першу чергу - остеохандрозом. Немирівський санаторій "Авангард" проводить лікування в спеціалізованих відділеннях: після-опіковому, пульманологічному і патології вагітності жінок. Санаторії оснащені сучасною лікувальною діагностичною апаратурою, мають високі клімато-бальнологічні показники.

Великою популярністю користуються також бази відпочинку підприємств і організацій на берегах річок Південний Буг, Дністер, Мурафа і на березі водосховища Ладижинської теплоелектростанції біля села Степашки.

Все це надає незвичайного колориту Вінницькій землі багатого українського Поділля.