Лекція 2. Особливості організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах
2.1. Специфіка бухгалтерського обліку в бу.
До специфічних особливостей бухобліку в БУ необхідно віднести:
- контроль виконання кошторису видатків;
- роздільний облік касових і фактичних видатків;
- організація обліку в розрізі статей бюджетної класифікації;
- сувора відповідність обліку і звітності вимогам нормативних документів;
- галузева специфіка обліку в установах культури, освіти, охорони здоров”я, управління, оборони та інше.
Ці особливості зумовлені низкою специфічних характеристик фінансово-господарської діяльності БУ і впливають на методику й організацію бухгалтерського обліку, а саме:
БУ є складовою бюджетної системи країни і беруть участь в виконанні як дохідної, так і видаткової частини бюджету, виконуючи кошторис доходів і видатків.
БУ функціонують на засадах державної чи комунальної форми власності та не можуть створювати орендні чи спільні підприємства, приватизуватися, ставати банкрутами, самоліквідовуватися.
БУ належать до неприбуткових організацій і реєструються як такі, метою їх діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг.
Нематеріальні послуги, що їх надають БУ, на відміну від готової продукції, не є носіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на склад, соціально-культурні потреби суспільства в нематеріальних послугах не мають межі задоволеності й відіграють важливу роль у саморегуляції кожної людини.
БУ не наділяються оборотними коштами, їхній фінансовий стан визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів.
БУ мають тенденцію до постійного відставання продуктивності праці порівняно із суб”єктами матеріального виробництва. Праця працівників БУ – це творчий процес, а тому технічні засоби можуть лише розширювати професійні можливості таких працівників і виробництво послуг характеризується високою трудомісткістю, великою питомою вагою витрат на заробітну плату.
2.2. Форми бухгалтерського обліку та облікові регістри в бу.
В попередній лекції було сказано, що бухгалтерський облік в БУ ведеться методом подвійного запису за певною формою. Це означає, що кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах на дебеті одного і на кредиті другого рахунку в однакових розмірах. Послідовність запису господарських операцій в облікові регістри та побудова самих регістрів визначається саме формою обліку.
Під формою бухгалтерського обліку розуміють узгодження різних видів облікових регістрів, техніки обробки облікових даних, послідовності і способів здійснення облікових записів, технічних засобів ведення обліку.
Згідно з Законом України „Про бухоблік та фінансову звітність в Україні” – установа сама обирає форму бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології оброблення облікових даних.
Основною формою бухобліку в БУ є форма „Журнал – Головна” – різновид і спрощений варіант меморіально-ордерної форми. Ця форма розроблена ДКУ з врахуванням вимог сьогодення і застосовується в централізованих бухгалтеріях, які обслуговують установи освіти, культури, охорони здоров”я, в навчальних закладах тощо. Схема побудови обліку за цією формою проста і її можна зобразити так (рис.2.1.):
Рис.2.1. Схема побудови форми „Ж-Г”.
Форма „Ж-Г” грунтується на широкому застосуванні системи місячних накопичувальних відомостей – меморіальних ордерів (МО). Кількість, зміст, порядок ведення МО та сама форма МО БУ розглядається в Інструкції, затвердженій Наказом ДКУ. Кожний МО має постійний номер і призначений для відображення певних операцій з одним чи групою взаємозв”язаних рахунків/субрахунків (табл.1.1).
Регістром синтетичного обліку за формою „Ж-Г” є книга „Ж-Г”, яка й дала назву формі, а облік ведеться за субрахунками, але за рішенням головного бухгалтера, може вестись за синтетичними рахунками.
Порядок відкриття книги, записів у неї, збірки оборотів і залишків розглядається в курсі „Бухгалтерський облік”.
Суттєва відмінність журнал-головної форми обліку від меморіально-ордерної полягає у суміщенні хронологічного і систематичного записів на синтетичних рахунках (субрахунках 1-го порядку) в одному процесі і в одному обліковому регістрі – журнал-головній книзі (рис.1.1.а). В книзі „Ж-Г” типової форми № 308 (бюд.) ліва сторона (4 графи) призначена для хронологічної реєстрації господарських операцій, права – для систематичного обліку операцій на синтетичних рахунках (субрахунках). Для кожного рахунку у книзі відводяться 2 графи: „Дт і Кт”. Кількість граф повинна бути достатньою для відображення всіх рахунків (субрахунків), які використовуються в даній установі. При великій кількості рахунків вона стає громіздкою і незручною для використання. Це єдиний її недолік.
Журнал-головна книга відкривається записами залишків на початок облікового періоду, які переносяться зі вступного балансу та рахунків обліку за минулий звітний період. При цьому у графі „Сума оборотів...” показується загальний підсумок всіх дебетових і кредитових залишків. Суми залишків за дебетом і кредитом усіх рахунків повинні бути рівними.
Σ СДо = Σ СКо
Після початкового сальдо записують усі господарські операції, оформлені меморіальними ордерами. Для цього у графі „Сума оборотів...” проставляється загальна сума оборотів за дебетом і кредитом усіх рахунків, які використані у даному МО. При цьому необхідно впевнитися, що за принципом подвійного запису обороти за дебетом всіх рахунків дорівнюють оборотам за кредитом рахунків.
Σ ОД1 = Σ ОК1
Така ж рівність характерна і для підсумків кінцевого сальдо: Σ СД1 = Σ СК1.
Таким чином, форма книги „Ж-Г” дає змогу оперативно контролювати дотримання вимог принципу подвійного запису про рівність дебетових і кредитових оборотів та залишків на рахунках і завдяки цьому відмовитися від щомісячного складання оборотної відомості за синтетичними рахунками.
Це дещо спрощує і полегшує ведення синтетичного обліку, що вигідно відрізняє цю форму обліку від меморіально ордерної.
Аналітичний облік за цією формою ведеться так же, як і при меморіально-ордерній: у книгах і на картках.