- •Лабораторна робота №1 ознайомлення з обладнанням і технікою відбору та зберігання проб пластової нафти
- •1.1 Мета роботи:
- •1.2 Теоретична частина
- •1.2.1 Відбір глибинних проб пластової нафти.
- •1.7 Контрольні запитання
- •1.2.2 Контейнери
- •1.3 Обладнання і прилади
- •1.4 Самостійна робота студента
- •1.5 Порядок проведення роботи
- •1.6 Оформлення звіту
- •1.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 2 вивчення конструкцій глибинних манометрів
- •2.1 Мета роботи:
- •2.2 Теоретична частина
- •2.2.1 Призначення глибинних манометрів, їхні типи
- •2.2.2 Будова і принцип дії геліксного манометра
- •2.2.2.1 Геліксний манометр мгн-2
- •2.2.2.3 Манометр мгл-5
- •2.2.2.4 Манометри мги-1м і мги-3
- •2.2.3 Будова і принцип дії пружинно-поршневих манометрів
- •2.2.3.3 Манометри мгп-6, мгп-7, мгп-8, мгпр
- •2.2.3.4 Манометри МпМ-4 і мгпп-4
- •2.2.3.5 Прилади для вимірювання перепаду тиску
- •2.2.3.6 Дистанційні манометри
- •2.2.4 Способи вимірювання тиску в свердловині
- •2.2.5 Характерний вигляд діаграми, записаної
- •2.2.5.1 Послідовність вимірювання вибійного і
- •Лабораторна робота № 3 технологія вимірювань з допомогою свердловинних приладів
- •3.1 Мета роботи:
- •3.2 Теоретична частина
- •3.2.1 Обладнання гирла фонтанних, газліфтних,
- •3.2.2 Методика вимірювань з допомогою
- •3.2.3 Обладнання для дослідження глибиннонасосних
- •3.2.4 Апарат Яковлєва та лебідки для спуску
- •3.2.5 Техніка вимірювань з допомогою приладів,
- •3.3 Обладнання і прилади
- •3.4 Самостійна робота студента
- •3. 5 Порядок виконання роботи
- •3.6 Оформлення звіту
- •3.7 Контрольні запитання
- •3.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 4 лабораторна повірка і розшифровка показів глибинного манометра мгн-2
- •4.1 Мета роботи:
- •Виконати лабораторну повірку глибинного манометра при кімнатній температурі. Розшифрувати діаграми запису глибинного манометра.
- •4.2 Теоретична частина
- •4.3 Обладнання і прилади
- •4.4 Самостійна ро6ота студента
- •4.5 Порядок виконання роботи та обробка діаграми запису тиску
- •4.5.11 Обчислені величини і значення температурних по-правок, узяті з паспорта приладу, заносять в таблицю повірки (табл. 4.1).
- •4.5.1 Обробка діаграми запису тиску
- •4.6 Оформлення звіту
- •4.7 Контрольні запитання
- •4.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 5 вивчення глибинних термометрів
- •5.1 Мета роботи:
- •5.2 Теоретична частина
- •5.2.1 Манометричні термометри
- •5.2.2 Термометри розширення (дилатометричні термометри)
- •5.2.3 Дистанційні термометри
- •5.2.4 Підготовка термометра до роботи. Методика вимірювання температури. Повірка і тарування
- •5.8 Список літератури
- •6.1 Мета роботи:
- •6.2 Теоретична частина
- •6.2.1 Установки для дослідження проб пластових
- •6.2.2 Глибинні прилади для дослідження пластових нафт
- •6.2.2.1 Глибинний експансиметр
- •6.2.2.2 Глибинний сатуриметр
- •6.2.2.3 Глибинний пікнометр
- •6.2.2.4 Глибинний тріометр
- •6.3 Обладнання і прилади
- •6.4 Самостійна робота
- •6.5 Порядок проведення роботи
- •6.6 Оформлення звіту
- •6.7 Контрольні запитання
- •6.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 7 визначення тиску насичення нафти газом і коефіцієнта стисливості нафти на установці асм-3оо м
- •7.1 Мета роботи:
- •7.2 Теоретична частина
- •7.2.1 Визначення тиску насичення нафти газом
- •7.2.2 Визначення коефіцієнта стисливості нафти
- •7.3 Обладнання і прилади
- •7.4 Самостійна робота
- •7.5 Порядок проведення роботи і обробка даних
- •7.6 Оформлення звіту
- •7.7 Контрольні запитання
- •7.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 8 визначення в’язкості пластової нафти
- •8.1 Мета роботи:
- •8.2 Теоретична частина
- •8.3 Устаткування і прилади
- •8.4 Самостійна робота студента
- •8.5 Порядок проведення роботи та обробка даних
- •9.2 Теоретична частина
- •9.2.1 Призначення і класифікація глибинних витратомірів і дебітомірів
- •8.5.12 В’язкість нафти визначають за формулою (8.2). Для даного тиску і температури в’язкість обчислюють як середнє арифметичне значення в’язкості, отримане для трьох кутів (15°, 30°, 45°).
- •8.5.13 Охолоджуючи воду в термостаті спочатку до 30°с, а потім до 15°с, виконують усі попередні операції. Результати дослідів заносять у табл. 8.2.
- •8.6 Порядок оформлення звіту
- •8.7 Контрольні запитання
- •8.7 Список літератури
- •Лабораторна робота № 9 вивчення глибинних приладів для вимірювання дебіту і витрати рідини
- •9.1 Мета роботи:
- •9.2.2 Глибинні дебітоміри з місцевою реєстрацією
- •9.2.2.1 Глибинний дебітомір гд-1
- •9.2.2.2 Глибинний дебітомір дгрг-2 (дгрг-2а)
- •9.2.3 Дистанційні швидкісні витратоміри і дебітоміри
- •9.2.3.1 Свердловинний дистанційний витратомір ргд–3
- •9.2.3.2 Глибинний дистанційний дебітомір дгд-4 із
- •9.2.4 Методика промислових досліджень і побудови профілів приймальності і продуктивності нагнітальних і видобувних нафтових свердловин
- •9.8 Список літератури
1.2.2 Контейнери
Нафта, відібрана пробовідбірником, переводиться в контейнер КР-5 (рис. 1.2) або КР-3 для подальшого транспортування. Крім того, контейнери призначені також для відбору нафти і газу із сепаратора (трапа) для приготування штучних (рекомбінованих) проб пластової нафти. Контейнер КР-3 розрахований на максималь-ний робочий тиск 35 МПа, а поршневий контейнер КР-5 − на 45 МПа. Внутрішній об’єм контейнерів 800 мл.
Контейнер КР−5 являє собою нерознімну посудину високого тиску, виготовлену з нержавіючої сталі, оснащену запірними вентилями.
Для захисту від механічних пошкоджень вентилів контейнера передбачені ковпачки з байонетними прорізами під гвинти, що вгвинчені в тіло контейнера. Для перенесення контейнер має ручку з хомутами.
Контейнер КР-2 призначений для відбору проб рідини з трапів (вертикальних гравітаційних сепараторів на нафтових промислах). конструктивно він є подібним до контейнера КР-3. Відмінність полягає в тому, що контейнер КР-2 обладнаний три-ногою для його установки у вертикальному положенні і мано-метром із приєднувальним трубопроводом.
Для відбору і зберігання проб газу, відібраних із трапів і посудин високого тиску, використовується контейнер КГ-1. Він розрахований на тиски до 16 МПа.
Проби газу піддаються аналізу і
дослідженню з метою
визначення коефіцієнтів стисливості.
Їх використовують для
приготування рекомбінованих проб для
вивчення властивостей
газонафтових сумішей.
Проби газу піддаються аналізу і дослідженню з метою
визначення коефіцієнтів стисливості. Їх використовують для
Рисунок 1.2 − Схема
контейнера КР-5
Контейнер для газу складається із азотного балону і маніфольда з манометром або вакуумметром.
1.3 Обладнання і прилади
Пробовідбірник ПД-3М, контейнери.
1.4 Самостійна робота студента
Вивчити будову пробовідбірників і контейнерів за даними методичними вказівками і списком рекомендованої літератури. Підготувати звіт із схемами пробовідбірників та контейнерів.
1.5 Порядок проведення роботи
1.5.1 Ознайомитись із призначенням, типами пробовідбірників і контейнерів. Ознайомитись із особливостями і умовами відбору проб нафти, якщо пластовий (вибійний) тиск є вищим або нижчим від тиску насичення нафти газом. Ознайомитись з особливостями відбору проб високов’язкої нафти.
1.5.2 Розібрати і зібрати пробовідбірник ПД-3М. Вивчити його будову.
1.5.3 Ознайомитися з будовою контейнерів КР-2, КР-3, КР-5.
1.6 Оформлення звіту
У звіті вказати мету роботи, навести схему пробовідбірника ПД-3М та схеми контейнерів для нафти і газу, навести опис схем і принципу роботи пробовідбірника, контейнерів.
1.7 Контрольні запитання
1.7.1 Типи пробовідбірників. Їхні переваги і недоліки.
1.7.2 будова і принцип роботи пробовідбірника ПД-3М, його призначення.
1.7.3 Призначення і будова контейнерів КЖ-3, КЖ-5, КЖ-2.
1.7.4 Умова відбору якісної проби нафти. Вимоги до пробовідбірників.
1.7.5 призначення і принцип роботи пробовідбірника не-протічного типу.
1.7.6 Поясніть, чому відбір глибинних проб нафти здійснюється на ранній стадії розробки родовища.
