Тема 10. Переливання крові, препаратів крові, кровозамінників. Ускладнення при гемотрансфузії

Задача 1.

У хворого В., 52 років, відразу після переливання одногрупної еритроцитарної маси з’явилися озноб, головний біль, підвищення температури тіла, тахікардія. Переливаня здійснювалось за всіма правилами гемотрансфузії. Яке ускладнення виникло у хворого? В чому полягає невідкладна допомога при виникненні ускладнень під час гемотрансфузій?

Відповідь. Зміни в стані хворого зумовлені індивідуальною біологічною несумісністю досліджуваної крові і крові реципієнта. Переливання крові слід негайно припинити, систему вд’єднати і приєднати іншу з сольовими розчинами, додати хлорид кальцію або глюконат, адреналін і серцеві препарати. В жодному разі не видаляти голку з вени, щоби не втрачати доступ до вени.

Задача 2.

Під час переливання еритромаси затромбувалась голка. Намагаючись поновити прохідність голки, медсестра продула голку шприцом. Внаслідок чого в вену попало 2,0 мл. повітря. У хворого раптово появився біль за грудиною, задуха, кашель, ціаноз, колапс. На ЕКГ - ознаки навантаження правого передсердя зі зміщенням електричної вісі вправо. Яке ускладнення має місце?

Відповідь. Порушення техніки переливання – повітряна емболія..

Задача 3.

У хворого з тупою травмою живота, оперованого через 10 годин з моменту отримання травми, під час операції констатовано розрив печінки. В животі до 2,5 л крові з множинними згустками. В лікарні в достатній кількості обстеженої свіжої крові потрібної групи. Яку тактику компенсації крововтрати слід обрати лікарю в даному випадку ?

Відповідь. Слід виконати реінфузію зібраної крові. До проведення слід з’ясувати чи відбулось масивне мікробне інфікування зібраної крові (у випадку пошкодження порожнистих органів). Чи відсутній гемоліз крові. Прихований гемоліз виявляють згідно проби Гемпеля (після центрифугування у випадку гемолізу, плазма забарвлюється в рожевий колір). Реінфузію здійснюють у випадку, коли кров в порожнинах знаходиться до 12 год. зібрану кров фільтрують крізь 8 шарів марлі. В якості стабілізатора додають стандартні консерванти або гепарин. Перед трансфузією кров розводять ізотонічним розчином у співвідношенні 161 і додають 1000 од гепарину на 1000 мл крові. Переливання здійснюють системою для інфузій з фільтром.

Задача 4.

З метою швидкого відновлення крововтрати хворому перелито 1000 мл одногрупної резус-сумісної крові донора, консервованої цитратом натрію. У хворого в кінці гемо трансфузії з’явилось збудження, блідість шкіри, тахікардія, судоми. Яке ускладнення виникло у хворого? В чому полягає його профілактика? Які лікувальні заходи слід застосувати?

Відповідь. У хворого картина цитратної інтоксикації, яка виникає при швидкому і масивному вливанні крої, яка консервована цитратом натрію. За повільного вливання, цитратної інтоксикації не виникає (цитрат швидко руйнується в організмі і виводиться). Профілактика: повільне краплинне (40-60 крапель на хв) введення крові і внутрішньовенне введення 10 % р-ну кальцію хлорида по 5 мл на кожні 500 мл крові. Лікування симптоматичне.

Задача 5.

Хворий з масивною внутрішньою кровотечею за терміновими показаннями подано в операційну. Під інкубаційним наркозом почали операцію, з метою кінцевої зупинки кровотечі. Для відновлення втраченої крові виникла необхідність в гемо трансфузії. Як слід провести біологічну пробу на сумісність пацієнту, коли він знаходиться в наркозі?

Відповідь. За ходом операції зміни пульсу і тиску залежать не тільки від переливання, але і від дії анестетиків. Тому після переливання перших 100 мл крові в суху пробірку з декількома краплями гепарину беруть 5 мл крові з вени хворого і центрифугують. Наявність плазми рожевого кольору (поруч з прискореним пульсом і падінням АТ) свідчать про гемоліз і несумісність крові. За наявності звичайного забарвлення плазми кров слід визнати сумісною.

Задача 6.

Хворого К., 27 р., привезли з ножовим пораненням живота 4год. від моменту травми. Стан вкрай важкий. Пульс ниткоподібний, 120 уд. АТ – 70/40 мм рт.ст. проведено екстрену лапаротомію. В черевній порожнині значна кількість рідкої крові і згортків. За ходом аспірації виявлено джерело кровотечі: судини брижі тонкої кишки. Проведено ретельний гемостаз. Пошкодження порожнистих органів немає. Як бути з кров’ю. яку зібрали за ходом аспірації?

Відповідь. Слід виконати реінфузію зібраної крові. До проведення слід з’ясувати чи відбулось масивне мікробне інфікування зібраної крові (у випадку пошкодження порожнистих органів). Чи відсутній гемоліз крові. Прихований гемоліз виявляють згідно проби Гемпеля (після центрифугування у випадку гемолізу, плазма забарвлюється в рожевий колір). Реінфузію здійснюють у випадку, коли кров в порожнинах знаходиться до 12 год. зібрану кров фільтрують крізь 8 шарів марлі. В якості стабілізатора додають стандартні консерванти або гепарин. Перед трансфузією кров розводять ізотонічним розчином у співвідношенні 161 і додають 1000 од гепарину на 1000 мл крові. Переливання здійснюють системою для інфузій з фільтром.

Задача 7.

У відділення поступив хворий з хронічним гемороєм, який часто кровить, супутня важка анемія. Пульс 80 уд. АТ 120/70 мм рт.ст. гемоглобін – 60 г/л. з метою відновлення кількості червоних тілець доопераційному періоді перелито 360 мл одногрупної резус сумісної еритроцитарної маси.

Як оформляється документація на проведену гемо трансфузію?

Відповідь. Кожний випадок гемотрансфузії фіксується в історії хвороби у вигяді протоколу: вказують дату і час проведення, метод виконання, дані на флаконах крові (паспорт крові), результати проведення досліджень на визначення групи крові донора і реципієнта, результатів проб на індивідуальну сумісність групи крові і резус фактору донора і реципієнта, біологічну пробу. В кінці фіксують стан хворого після переливання. Тричі кожну годину визначають температуру тіла, пульс і АТ. Через добу слід здійснити загальний аналіз крові (гемоліз!) і дослідити сечу на наявність білку (ознака переливання несумісної крові).

Задача 8.

Пацієнтка І., 31 р, група крові 0 (І), знаходилась в лікарні з приводу неповного пізнього викидня (вагітність 26-27 тижнів), післягеморагічної анемії, септицемії. Проведено вишкрябуванняматки. Помилково розпочато переливання крові групи В (ІІІ). Після введення 100 мл крові з’явились болі в попереку і озно. Трансфузію припинили. Через 15 хв. стан хворої різко погіршився: з’явилась адинамія, акроціаноз, різка блідість шкіри, сильні дрощі, значна пітливість. Пульс 96 уд., слабкого наповнення. АТ – 75/40 мм рт.ст.

Яке ускладнення виникло у пацієнтки? Які лікувальні заходи слід провести в наведеному випадку?

Відповідь. У хворої клініка гемотрансфузійного шоку ІІ ступеня. В ургентному порядку слід виконати: а) ввести серцево-судинні засоби, спазмолітини, антигістамінні, кортикостероїди, налагодити інгаляцію зволоженого кисню; б) перелити реополіглюкін, гемодез, 5 % розчин гідрокарбонату натрію, 10-20 % розчин альбуміну, ізотонічний розчин натрію хлориду.; в) ввести фуросемід, перелити 10-20 % розчин манітолу; г) здійснити двобічну паранефральну блокаду за О.В. Вишневським. Згодом знадобиться обмінне переливання крові.

Задача 9.

В хірургічне відділення поступила хвора з профузною шлунково-кишковою кровотечею. Впродовж декілька років хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. І гіпертонічною хворобою ІІІ стадії звиклий тиск 190/100 мм рт.ст. на момент поступлення дефіцит ОЦК становить понад 30 %

Чи слід в даному випадку переливати кров?

Відповідь. Не дивлячись на протипоказання (гіпертонічна хвороба ІІІ ст.), в наведеному випадку гемо трансфузія здійснюється за абсолютними (життєвими) показаннями.

Задача 10.

Хворій С., 43 р. з приводу неповного викидня проведено вишкрябування матки. Одночасно з метою купування явищ анемії внутрішньовенно перелили 300 мл крові групи В (ІІІ), тоді як у неї група крові АВ (IV). Через добу визначено олігурію: сеча набула бурого забарвлення, містить 1.5 % білку і поодинокі форменні елементи. Сечовина крові – 27 ммоль/л. гемоглобін – 56 г/л. Стан важкий, хвора загальмована, адинамічна, шкіра бліда. Скаржиться на нудоту і блювання. Відчувається уринозний запах. Пульс 84 уд. АТ – 1485 мм рт.ст. симптом Пастернацького слабо позитивний з обох боків. При контрольній перевірки у хворої виявилась група крові 0 (І). яке ускладнення виникло у пацієнтки? Ваші подальші дії?

Відповідь. У хворої після переливання крові іншої групи розвинувся синдром гострої ниркової недостатності. Слід призначити обмеження рідини, безсольову дієту, внутрішньовенно ввести 10 % р-н глюкози (400-600 мл) з інсуліном, розчин натрію бікарбонату, анаболічні гормони, вітаміни, нікотинову кислоту, кальціб хлорид. За наявності нудоти і блювання слід промити шлунок. Хвору в обов’язковому порядку слід проконсультувати і спеціаліста з гемодіалізу.