(У підземеллі почувся звук кроків. Це синьйор Помідор вирішив відвідати полоненого. А за ним, ступаючи слід у слід, крадеться Чіполліно.)

ПОМІДОР. Ну що, цибулина бунтівна? Сидиш?

ЧІПОЛЛОНЕ. Сиджу.

ПОМІДОР. Ну, сиди, сиди, не довго тобі сидіти лишилось.

ЧІПОЛЛОНЕ. Випустиш?

ПОМІДОР. Ні! Завтра ввечері я тебе покришу на дрібні шматочки.

ЧІПОЛЛОНЕ. А може, не варто?

ПОМІДОР. Варто, варто. Так що сиди, чекай, а я до принца Лимона за орденом. (Пішов.)

ЧІПОЛЛОНЕ. Е-хе-хе. Не побачу я більше свого Чіполліно.

ЧІПОЛЛІНО ( виходить із темряви). Батько!

ЧІПОЛЛОНЕ. Я чую голос Чіполліно, але звідки йому тут узятись? Мабуть, мені просто здалося.

ЧІПОЛЛІНО. Батьку, тобі не здалося. Це я - Чіполліно! Я тут!

ЧІПОЛЛОНЕ. Так, це дійсно Чіполліно! Чіполліно, синку мій, як ти сюди потрапив?

ЧІПОЛЛІНО. Про це потім, тату. Я чув, як синьйор Помідор сказав, що покришить тебе.

ЧІПОЛЛОНЕ. Не плач, синку.

ЧІПОЛЛІНО. Я не плачу, батьку. Тільки мені боляче бачити тебе тут, у цьому підвалі.

ЧІПОЛЛОНЕ. Не треба сумувати, Чіполліно! Прийдуть і для тебе щасливі дні!

ЧІПОЛЛІНО. Про що ти говориш, батьку?! Щасливі дні ми зустрінемо разом із тобою. Я повернуся сюди з друзями і звільню тебе! А зараз я повинен іти, кузен Гарбуз і Редисочка чекають на мене. Бувай здоровий, батечку, я скоро повернуся.

ЧІПОЛЛОНЕ. Бережи себе, Чіполліно!

Картина п'ята.

На галявині, де раніше стояв будиночок Гарбуза, безтурботно спить Мастіно, навіть не підозрюючи, що сам принц Лимон разом із синьйором Помідором вирішили оглянути будиночок Гарбуза.

ПОМІДОР. І от, ваша високосте, коли цей старий шахрай, бунтівник Гарбуз відмовився платити грошики до вашої кишені, я героїчно кинувся на нього і викинув геть із будиночка. Кулі свистіли у мене над головою, і я прошу збільшити нагороду.

ЛИМОН. Молодець! Я нагороджую тебе орденом Лимонної кірочки III ступеню.

ПОМІДОР. О, дякую вашій високості! Ви б не могли знайти для такого чудового ордену більш гідну шию. Отже, ось цей будинок.

ЛИМОН. Де?

ПОМІДОР. Ну як же, ваша високосте! Ось цей будинок!

ЛИМОН. Ти що, знущаєшся? Тут окрім сплячого собаки нічого немає.

ПОМІДОР. Не може бути, ваша високість! (Оглядає всю галявину.) А-а-а! Ваша високість, будинок щойно був тут.

(Лимон з обуренням зірвав орден із шиї синьйора Помідора.)

ЛИМОН. Ти - підлий шахрай! Я позбавляю тебе нагороди!

ПОМІДОР. Ваша високість! Вийшло непорозуміння. Запевняю вас, будинок негайно буде знайдено. Мастіно! Телепню! Де будинок?

МАСТІНО (спросоння). Синьйоре Помідор, все в повному порядку. За час мого чергування нічого підозрілого не помічено!

ПОМІДОР. Не помічено?!

МАСТІНО. Не помічено.

ПОМІДОР. А де будинок?

МАСТІНО. Будинок? Хвилиночку. А! А дійсно - де він?

ПОМІДОР. Це ти мене питаєш?

МАСТІНО. Вас.

ПОМІДОР. А я тебе питаю. Де?! Де будинок?

МАСТІНО. Немає.

ПОМІДОР. Це я і сам бачу. А де ж він?

МАСТІНО. Втік.

ПОМІДОР. Ідіот! Будинки не вміють утікати.

МАСТІНО. Тоді… тоді... А! Я знаю! Точно! Я не винен! Це все Чіполліно. Він отруїв мене.

ПОМІДОР. Чим?

МАСТІНО. Водою.

ПОМІДОР. Як можна отруїти водою?

МАСТІНО. А це була, мабуть, така спеціальна отруйна вода.

ЛИМОН. Знову ця цибулина? Негайно схопити його і кинути до підвалу!

ПОМІДОР. Не турбуйтеся, ваша високосте, вважайте, що він у вас в кишені, тобто у нас в підвалі! Мастіно, слід!

МАСТІНО. Чий?

ПОМІДОР. Чіполліно. Йолоп!

МАСТІНО. Синьйоре Помідор, я не можу узяти слід.

ПОМІДОР. Чому?

МАСТИНО. Тут скрізь тхне цибулею, а я ще не прийшов до тями після цього жахливого отруєння. (В цей час на галявині, ніким непомічений, з’явився містер Моркоу.)

ПОМІДОР. А це хто?

МОРКОУ. Я фахівець у справі розшуку. Таємний вишуковувач таємних утікачів. Для простих людей – детектив. Мене звуть містер Моркоу. Іще жоден злочинець не зміг від мене втекти! Ви лише скажіть, кого вам треба відшукати і я миттєво його розшукаю. Хоч би він був гномом чи слоном.

ПОМІДОР. Нам слон не потрібен. Нам потрібен Чіполліно.

МОРКОУ. А він не слон?

ПОМІДОР. Він – цибуля! І краще б він був слоном!

ЛИМОН. Детектив? Дуже до речі. Справа в тому, що у нас вкрали будинок. Треба терміново розшукати злочинців і повернути будинок.

МОРКОУ. Це дуже просто. У вас є сіль?

ЛИМОН. Для чого вам сіль?

МОРКОУ. Я насипаю солі на хвіст злочинця, а потім ловлю його оцією сіткою.

ЛИМОН. Цього разу сіль вам не знадобиться, у цих шахраїв немає хвостів.

МОРКОУ. О, випадок дуже серйозний. Якщо немає хвостів, куди ж сипати сіль?

ПОМІДОР. Ваша високість, а я чув, що можна впіймати втікачів і без солі.

МОРКОУ. Це застаріла система. Спробуємо інший спосіб. (Дістав загадкову коробочку.)

МАСТІНО. У цій коробочці сіль?

МОРКОУ. Ні, тут компас. Як вам відомо, намагнічена стрілка компаса завжди вказує на північ.

ЛИМОН. Хвилиночку, нам це відомо?

ПОМІДОР. Відомо! Відомо, ваша високосте!

ЛИМОН. Тоді добре. А що нам це дає?

МОРКОУ. Ця властивість стрілки дає нам можливість безпомилково знайти місце розташування втікачів. Дивіться! Ось північ.

ПОМІДОР. Ну і що з того?

МОРКОУ. Тепер треба відміряти 7 кроків праворуч.

ПОМІДОР. Ну і що?

МОРКОУ. Нічого. Мабуть, вийшла помилка. Спробуємо ще раз. Ось північ. Тепер 7 кроків ліворуч.

ПОМІДОР. Ну і що?

МОРКОУ. Я зробив важливе відкриття.

ЛИМОН. Яке?

МОРКОУ. Будиночка тут немає.

ЛИМОН. Ви, звісно, вибачте, але це відкриття ми зробили і без вас 5 хвилин тому.

МОРКОУ. Це ще не все.

ЛИМОН. А що ще?

МОРКОУ. Будиночок поцупили троє злочинців. І якраз зараз, сер принц, ви стоїте на їхніх слідах.

ЛИМОН. Та що ви кажете?... От із цього потрібно було починати. Молодець! Призначаю вас своїм....

ПОМІДОР. Іноземним військовим радником.

ЛИМОН. Іноземним військовим радником.

МОРКОУ. А скільки заплатите?

ПОМІДОР. Не скривдимо.

ЛИМОН. Не скривдимо, не скривдимо.

МОРКОУ. Ну, добре!

ЛИМОН. Отже, приступаємо до переслідування злочинців.

Йдуть. З'являються Церемоніймейстери.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 1. Чомусь у детективах злочинців завше переслідують саме вночі.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 2. Мабуть так цікавіше.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 1. І страшніше. Ось і ми не будемо придумувати щось нове. Нехай у нас теж буде ніч.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 2. Темна, темна…

На галявину вибігли Чіполліно, Редисочка і Гарбуз із будиночком.

ГАРБУЗ. Яка темрява. Геть нічого не видно.

ЧІПОЛЛІНО. Обережніше, кузене Гарбуз, у лісі багато корчів, так недовго і шию зламати.

РЕДИСОЧКА. Кузене Гарбуз, давайте вашу руку, я показуватиму вам дорогу.

ГАРБУЗ. Дякую, Редисочко. (Втікають).

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 1. Боюся, що вони не встигнуть сховати будиночок!

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 2. Потрібно їм допомогти!

ПОМІДОР. Стій! Не рухайся!

МАСТІНО. Бо вкушу!

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 1. Кого?

МАСТІНО. Тебе.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР. За що?

МАСТІНО. За руку. І за ногу. І за плече. І….

ЛИМОН. Та досить уже! Люб'язний, ти не бачив тут хлопчика?

МАСТІНО. Такого маленького, але вже дуже небезпечного злочинця.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 2. Він щойно був тут і пішов туди. (Показав у зворотний бік.)

МОРКОУ. Чудово. Зараз ми їх наздоженемо!

ПОМІДОР. Ех, покришу!

МАСТІНО. А я вкушу! (Йдуть.)

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 2. Нехай тепер пошукають, а то командують тут.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 1. Ще й погрожують покусати!

ГАРБУЗ. Ох, друзі мої, я дуже втомився. Давайте зупинимось і трохи відпочинемо.

ЧІПОЛЛІНО. Добре. Тільки недовго.

РЕДИСОЧКА (огледівшись). Щось місце дуже знайоме. Мені здається, що ми тут уже пробігали.

ГАРБУЗ. Точно. Минулого разу я спіткнувся об цей же корч.

РЕДИСОЧКА. А ось і наші сліди.

ГАРБУЗ. Чіполліно, ми заблукали.

ЧІПОЛЛІНО. Спокійно. Тільки без паніки! Ви трохи відпочиньте, а я пошукаю дорогу (пішов).

ГАРБУЗ. Ох, і все це через мене.

РЕДИСОЧКА. А чому через вас, кузене Гарбуз?

ГАРБУЗ. Якби я не вбив собі в голову, що мені треба мати свій дім, з нами не скоїлася б ця біда.

РЕДИСОЧКА Заспокойтеся, будь ласка. Чіполліно неодмінно знайде дорогу, і все буде добре.

ГАРБУЗ. Я вже старію, навіщо мені будинок? Я міг би ночувати під лавкою в парку.

РЕДИСОЧКА. Тихо! Сюди хтось іде!

ЧІПОЛЛІНО. Тільки спокійно! За нами женеться синьйор Помідор, і з ним ще й Лимон, Мастіно і якийсь незнайомець!

ГАРБУЗ. Ох, і все це через мене.

ЧІПОЛЛІНО. Не кажіть дурниць. Тікаймо!

ГАРБУЗ. Нікуди я не піду. Рятуйтеся, друзі мої. Спасибі вам. Я старий, нехай вже вони одного мене схоплять.

ЧІПОЛЛІНО. Нізащо! Ми підемо всі разом! Редисочко, допоможи!