Картина перша.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 1. Отже , поважна публіко, все почалося з того, що Батечко Чіполлоне так заслухався Чіполліно, який виступав на сцені, що і не помітив, як наступив прямісінько на ногу Принца Лимона.

ЛИМОН. Ай! Нога! Що ж ти мені на ногу наступаєш? А-а-а!

ЧІПОЛЛОНЕ. Прошу вибачення, Ваша Високосте. Я не хотів наступати вам на ліву ногу.

ЛИМОН. А на праву?

ЧІПОЛЛОНЕ. І на праву не хотів.

ЛИМОН. Отже ти вважаєш, що моя права нога чимось гірша за ліву?

ЧІПОЛЛОНЕ. Ні! Нічим не гірша! Навіть краща.

ЛИМОН. Отже моя ліва нога гірша за праву?! І саме тому ти наступив на неї! Так? Ворог фруктового народу! Злочинець! Заколотник! Наступив на ногу! І кому? Мені! Принцу Лимону!

ГР. ВИШНЯ СТ. Я завжди казала, що від цього цибульного народу можна всього чекати!

ГР. ВИШНЯ МОЛ. Спочатку вони просто тхнуть цибулею, а потім принцам ноги ламають!

ПОМІДОР. Ваша Високість, дозвольте, я покришу їх в овочеве рагу?

ЛИМОН. Негайно схопити негідника!

ЧІПОЛЛІНО (кидаючись до Чіполлоне). Тату!

ПОМІДОР. Назад, цибуляче сім´я!

ЛИМОН. Театр закрити! Артистів розігнати!

ГРАФИНІ. То не кабаре, то якесь цибульне кубло!

ПОМІДОР. Слухаюся, Ваша Величність! Мастіно, кинути мерзотника до овочевого підвалу! Театр закрити, артистів розігнати!

МАСТІНО. Буде виконано, синьйоре! Вистава відміняється! Здайте квитки в касу! Розходьтеся, чого розсілися! (Закриває завісу).

(На авансцені Чіполліно прощається з батьком.)

ЧІПОЛЛІНО. Тату, тебе хочуть кинути до овочевого підвалу.

ЧІПОЛЛОНЕ. Не плач, синку. У підвалі Лимона сидять тільки чесні овочі та хороші артисти. Отже компанія в мене буде добірна.

ЧІПОЛЛІНО. А за що ж їх посадили? Що такого поганого вони зробили?

ЧІПОЛЛОНЕ. Співали не про те, про що треба, синку, ось за це їх і посадили.

ЧІПОЛЛІНО. Батьку, я звільню тебе і всіх, усіх, усіх!

ПОМІДОР. Мовчати! Побачення закінчене! Бач - визволитель цибульний знайшовся! Сам до підвалу захотів?

ЧІПОЛЛІНО. Руки закороткі!

ПОМІДОР. Поговори мені! Мастіно, арештованого до підвалу!

Помідор і Мастіно ведутьЧіполлоне до підвалу.

ЧІПОЛЛІНО. Батько!...

(Чіполліно залишився один, але ненадовго. До нього тихо підійшла Редисочка.)

РЕДИСОЧКА. Чіполліно!

ЧІПОЛЛІНО. Хто тут? Я нічого не бачу.

РЕДИСОЧКА. Це тому, що у тебе на очі навернулася величезна сльоза.

РЕДИСОЧКА дістала з кишені хусточку і витерла очі Чіполліно. І тоді Чіполліно побачив свою подружку, її ласкаві очі і узяв її за руку.

ЧІПОЛЛІНО. Редисочка! Я ніколи більше не буду плакати! А от синьйор Помідор у мене поплаче!

РЕДИСОЧКА (від здивування широко розкрила очі навіть рот). Це було б добре! Але як це зробити?

ЧІПОЛЛІНО. Вони тут усі казали, що їм не подобається запах цибулі?

РЕДИСОЧКА. Казали.

ЧІПОЛЛІНО. А я з цибульної сім'ї?

РЕДИСОЧКА. З цибульної.

ЧІПОЛЛІНО. А тепер дивись! (Він витягнув із кишені бризкалку, що дуже нагадує цибулину).

РЕДИСОЧКА. Це що таке?

ЧІПОЛЛІНО. Цибульний сік! Якщо я бризну ним в очі будь-якому фрукту, він так розплачеться!

Несподівано Чіполліно цмокнув Редиску в щічку, що дуже зацікавило Церемоніймейстера, а це, у свою чергу, помітила Редисочка.

РЕДИСОЧКА. А на кому б нам це перевірити?!

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 1 (озирнувшись навкруги). Так, на кому б?

РЕДИСОЧКА. А ось на кому! Не підглядай! (Влучно бризнула цибульним соком в обличчя Церемоніймейстерам і втекла разом з Чіполліно за куліси).

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 1 (плаче). Поважна публіко! На жаль, я повинен вас тимчасово залишити. А ви дивіться далі.

Ї

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 2. Я теж винен залишити вас. З особистих причин.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 1. Далі у нас сцена в парку графинь Вишень. Це парк.

ЦЕРЕМОНІЙМЕЙСТЕР 2. А ось і граф Вишня - кругла сирота: ні батька у нього, ні матері! А я піду. Поплачу наодинці.

Картина друга.